ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
08.06.2004                                    Справа N 16/341-03
 
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
 
головуючого судді  Овечкіна В.Е.,
суддів             Чернова Є.В.,
                   Цвігун В.Л.,
 
розглянув
касаційну скаргу   Виробничо-комерційної фірми “Ресурс ЛТД”,
                   м. Харків
на постанову       від 13.11.03 Харківського апеляційного
                   господарського суду
у справі           №  16/341-03  господарського суду Харківської
                   області
за позовом         Виробничо-комерційної  фірми  “Ресурс   ЛТД”,
                   м. Харків
до                   Харківського обласного управління у справах
                   захисту прав споживачів, м. Харків
 
про   визнання недійсною постанови
 
У справі взяли участь представники
 
позивача: Василевський І.О., довір. від 16.12.03 № 4
відповідача: Сухоставська Т.М., довір. від 07.06.04 № 1849
 
Рішенням  господарського суду Харківської області в  задоволенні
позовних  вимог  про  визнання недійсною  постанови  відповідача
відмовлено.  Рішення  мотивоване  тим,  що  матеріалами   справи
доведено,   що   під   час  здійснення  відповідачем   перевірки
дотримання законодавства були відсутні сертифікати відповідності
на  товари  вітчизняного  та імпортного виробництва,  вказані  у
п.п.  1-10 таблиці 00402,00403, що свідчить про порушення Закону
України  “Про  захист прав споживачів” ( 1023-12  ) (1023-12)
          та  “Правил
роздрібної   торгівлі   алкогольними  напоями”,   що   позивачем
реалізовувались алкогольні напої без сертифікатів відповідності,
чим   було   порушено  ст.  10  ЗУ  “Про  державне   регулювання
виробництва  і обігу спирту етилового, коньячного  і  плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
        , згідно з
яким  алкогольні  напої підлягають обов’язкової  сертифікації  в
порядку  та  у строки, визначені законодавством. На  товари,  що
ввозяться   на  територію  України,  повинен  бути  передбачений
законодавством  документ, якій підтверджує їх належну  якість  -
сертифікат  або  свідоцтво про визнання іноземного  сертифіката,
видане    або    визнане   Державним   комітетом   України    по
стандартизації, метрології та сертифікації або повноваженим  ним
органом. (суддя Здоровко Л.М.).
 
Постановою  Харківського  апеляційного господарського  суду  від
12.11.03 рішення місцевого суду від 07.10.03 залишено без  змін.
Апеляційна   інстанція  погодилася  з  висновками  суду   першої
інстанції  (колегія суддів у складі: В. Зеленін, П.  Авдєєв,  Н.
Коршун).
 
В  поданій касаційній скарзі Виробничо-комерційна фірма  “Ресурс
ЛТД”,  м.  Харків  просить скасувати попередні  судові  рішення,
прийняти  нове  рішення,  яким задовольнити  позов.  Вважає,  що
апеляційним  судом  неправильно застосовані норми  матеріального
права,  зокрема, ст. 17 “Про державне регулювання виробництва  і
торгівлі  спиртом  етиловим, плодовим,  коньячним,  алкогольними
напоями  та  тютюновими виробами” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
          міститься  лише
відповідальність  за  оптову та роздрібну торгівлю  алкогольними
напоями   та   тютюновими  виробами  без  наявності  засвідченої
постачальником  копії сертифікату відповідності або  сертифікату
про визнання, а не за відсутність сертифікатів відповідності  на
алкогольні напої іноземного виробництва на захищених бланках. Що
п.  5 Постанови КМУ від 30.07.1996 № 854 в ред. 17.08.02 надання
сертифікатів   відповідності  на  алкогольні  напої   іноземного
виробництва  на  захищених бланках також не  передбачено.  Що  в
жодній  з  редакції Постанови КМУ № 854 не йдеться про обов’язки
постачальника  або кінцевого продавця супроводжувати  алкогольні
напої   копіями   сертифікатів  відповідності  на   спеціальних,
захищених  від підробки бланках. Окрім цього, в ст. 23  ЗУ  “Про
захист   прав   споживачів”  ( 1023-12   ) (1023-12)
           не   йдеться   про
відповідальність  за  торгівлю товарами без копій  сертифікатів,
виготовлених на захищених від підробки бланках.
 
Ознайомившись  з  матеріалами та обставинами справи  на  предмет
надання  їм  попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки   та  повноти  встановлення  обставин,  дотримання   норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  колегія  суддів
дійшла  висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню  з
наступних підстав.
 
Відповідно  ст.  111-7  Господарського  процесуального   кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        , переглядаючи у касаційному порядку  судові
рішення,  касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин   справи   перевіряє  застосування  судами   попередніх
інстанцій  норм матеріального та процесуального права. Касаційна
інстанція  не  має  права встановлювати або  вважати  доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені у  рішенні  або  постанові
господарського  суду  чи відхилені ним, вирішувати  питання  про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
 
Попередніми судовими інстанціями встановлено наступне.
 
12.05.03   в   магазині  “Борисфен”  розташованому  за   адресою
м.  Харків,  пл.Повстання, 7/8, що належить ВКФ  “Ресурс  –ЛТД”,
спеціалістами  Харківського  обласного  управління   у   справах
захисту  прав  споживачів. За результатами перевірки  службовими
особами  відповідача  було складено акт № 00485  про  проведення
перевірки додержання законодавства про захист прав споживачів. В
акті  зазначено,  що позивачем не було представлено  сертифікати
відповідності на товари вітчизняного та імпортного  виробництва,
що  свідчить  про порушення ЗУ “Про захист прав  споживачів  “та
“Правил  роздрібної  торгівлі алкогольними напоями”.  Зазначений
акт  було  підписано зав. магазином Абрамовим А.В. та  продавцем
Хропак  О.І. без зауважень. Після перевірки, 14.05.03  позивачем
були  представлені  ксерокопії  сертифікатів  відповідності,  на
частині яких печатки постачальників відсутні або не чіткі.
 
Пунктом  2 постанови КМУ від 16.11.1998 р. N 1809 зазначено,  що
на   часткову  зміну  пункту  39  Порядку  заняття  торговельною
діяльністю  і  правил  торговельного  обслуговування  населення,
затвердженого   постановою  Кабінету   Міністрів   України   від
8.02.1995  р.  N 108 ( 108-95-п ) (108-95-п)
         (ЗП України,  1995  р.,  N  5,
ст.  118)  та абзацу першого пункту 5 Правил роздрібної торгівлі
алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів
України  від 30.07.1996 р. N 854 ( 854-96-п ) (854-96-п)
         (ЗП України,  1996
р., N 15, ст. 418), установлено, що копії зазначених у пункті  1
цієї   постанови  сертифікатів  відповідності,  видані  органами
сертифікації і скріплені їх печатками, чинні лише за умови, якщо
для їх оформлення використано бланки, захищені від підробки.
 
За  відсутність  сертифікатів відповідності на алкогольні  напої
іноземного виробництва на захищених бланках, згідно  ст.  17  ЗУ
“Про  державне  регулювання виробництва на  захищених  бланках”,
згідно   ст.   17  Закону  України  “Про  державне   регулювання
виробництва  і  торгівлі спиртом етиловим, плодовим,  коньячним,
алкогольними  напоями та тютюновими виробами” ( 481/95-ВР  ) (481/95-ВР)
          до
ВКФ  “Ресурс-ЛТД” застосовані фінансові санкції в сумі 9879,  42
грн.
 
Згідно  з  вимогами чинного законодавства суб’єкти господарської
дўяльностў  реалізують товари лише при наявності  документів, що
засвідчують  їх  якість і безпеку. Зазначені  документи  повинні
знаходитись  у  місці  реалізації товару  і  надавалися  кожному
покупцеві (споживачу) на його вимогу при придбанні ним товару.
 
Відповідно  до  “Положення про порядок  застосування  державними
органами у справах захисту прав споживачів фінансових санкцій за
порушення  ЗУ “Про державне регулювання виробництва  і  торгівлі
спиртом  етиловим, плодовим, коньячним, алкогольними напоями  та
тютюновими   виробами”  ( z0219-01  ) (z0219-01)
        ,  затвердженого   наказом
Держстандарту України від 10.01.01 № 3, рішення про застосування
фінансових   санкцій,  передбачених  п.   2   цього   положення,
приймаються  Головою Держстандарту України та його заступниками,
начальниками  управлінь  у  справах захисту  прав  споживачів  в
областях та їх заступниками.
 
Судом апеляційної інстанції правомірно зроблено висновок про те,
що посилання скаржника на те, що в постанові Постанови КМУ № 854
не  йдеться  про обов’язки постачальника або кінцевого  продавця
супроводжувати    алкогольні    напої    копіями    сертифікатів
відповідності на спеціальних, захищених від підробки бланках  до
уваги не приймаються, оскільки відповідно до ст. 19 п. 5 ЗУ “Про
захист  прав  споживачів”  ( 1023-12 ) (1023-12)
          в  разі  порушення  прав
споживачів  на підприємствах сфери торговельного обслуговування,
відповідальність, встановлену законодавством несе продавець.
 
За  таких  обставин  касаційна  інстанція  дійшла  висновку,  що
попередніми інстанціями повно та всебічно встановлені  обставини
справи,  вірно застосовані норми матеріального права та  підстав
для  скасування  прийнятих  у справі  рішення  та  постанови  не
вбачається.
 
Керуючись   ст.ст.   111-5,   111-7,   111-9,   111-11,   111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий
господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу  Виробничо-комерційної  фірми  “Ресурс   ЛТД”,
м.  Харків залишити без задоволення, рішення господарського суду
Харківської  області  від  07.10.03  та  постанову  Харківського
апеляційного   господарського  суду  від   12.11.03   у   справі
№ 16/341-03 – залишити без змін.