ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2004 Справа N А-14/387
Вищий господарський суд, України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченко О.С.,
суддів : Бур'янової С.С.,
Грека Б.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в H-cькому
районі
на рішення господарського суду Івано-Франківської області
від 21.01.2004 року
та постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 23.03.2004 р.
у справі № А-14/387
за позовом Рибгоспу "XXX"
до Управління Пенсійного фонду України в H-cькому
районі
про визнання недійсним рішення
за участю представників:
від позивача не з'явились,
від відповідача не з'явились,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
21.01.2004 року у справі № А-14/387 (суддя Булка В.І.) визнано
недійсним рішення управління Пенсійного фонду України в H-cькому
районі № 852 від 25.11.2003 року про застосування штрафних санкцій
за порушення граничних строків сплати узгодженого зобов'язання на
суму 1 846,44 грн.; скасовано нараховані штрафні санкції і пеню,
сума яких згідно довідки про стан сплати збору до Пенсійного фонду
України на 05.12.2003 року становить 6 352,44 грн. Стягнуто з
відповідача на користь позивача судові витрати.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
23.03.2004 року (судді: Юркевич М.В., Дух Я.В., Бонк Т.Б.) рішення
господарського суду Івано-Франківської області від 21.01.2004 року
у справі № А-14/387 залишене без змін.
Доповідач: Удовиченко О.С.
Не погоджуючись з рішенням та постановою відповідач звернувся до
Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій
просить їх скасувати і в позові відмовити.
В обґрунтування своїх вимог, оскаржувач посилається на неповне
встановлення всіх обставин справи, що призвело до порушення
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення,
дослідивши правильність застосування господарськими судами першої
та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального
права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено,
що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
30.08.2002 року у справі № 14/306, залишеним без змін постановою
Львівського апеляційного господарського суду від 27-30.01.2003
року, зобов'язано відповідача списати податковий борг позивача на
суму 15145,12 грн. Вказаними судовими актами визнано також
неправомірними дії відповідача щодо обліку за позивачем, як
основної заборгованості, так і нарахування штрафних санкцій з
01.01.2002 року.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що незважаючи на
вказані обставини справи, штрафні санкції продовжували
нараховуватись відповідачем на списану суму до 30.05.2003 року, а
пеня на списану суму нараховувалась і на момент прийняття судом
рішення, а відтак господарський суд дійшов висновку про
незаконність застосування до позивача штрафних санкцій.
Проте, з таким висновком погодитись не можна, оскільки він є
передчасним.
Відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли платник
податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання
протягом граничних строків, він зобов'язаний сплатити штрафні
санкції.
Як вбачається з матеріалів справи, заперечуючи проти позову,
відповідач послався на ту обставину, що відповідно до даних
бухгалтерського та податкового обліку позивача, а також "Звіту про
нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування й
інших надходжень та витрачення коштів Пенсійного фонду"
( v4-01572-00 ) (v4-01572-00)
, самостійно поданого позивачем до управління
Пенсійного фонду України в H-cькому районі, сума заборгованості зі
сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування станом
на 01.01.2002 року склала 22286,0 грн., з яких 15145,12 грн.
списано за рішенням суду. Залишок суми податкового боргу склав
7140,88 грн., на який відповідно до Інструкції "Про порядок
обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та
громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування,
інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду
України" ( z0998-01 ) (z0998-01)
від 19.10.2001року № 16-6 нараховані штрафні
санкції та пеня.
Однак, всупереч ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суди першої та
апеляційної інстанцій не дослідили вказану обставину та не надали
їй належної оцінки, а відтак передчасно дійшли висновку про
задоволення позову.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 №11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення та постанова
не ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді
справи, не відповідають вимогам постанови Пленуму Верховного Суду
України №11 від 29.12.76 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
із
змінами, внесеними постановами Пленуму від 24.04.81 № 4, від
25.12.92 № 13 ( v0013700-92 ) (v0013700-92)
.
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні
або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
Враховуючи викладене, оскаржувані рішення та постанова підлягають
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене та
вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в H-cькому
районі задовольнити частково.
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від
21.01.2004 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 23.03.2004 року у справі № А-14/387
скасувати, справу передати на новий розгляд господарському суду
Івано-Франківської області.
Головуючий, суддя Удовиченко О.С.
Судді Бур'янова С.С.
Грек Б.М.