ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2004 Справа N 10/744
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
за участю представників сторін А.А.А. (дов. від 04.02.04), та
Б.Б.Б. (дов. від 14.10.02), розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу спеціалізованого науково - технічного
центру закритого акціонерного товариства "XXX"
на постанову від 09 лютого 2004 року Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 10/744
за позовом спеціалізованого науково-технічного центру закритого
акціонерного товариства "XXX"
до спільного українсько-чеського товариства з обмеженою
відповідальністю "YYY"
про стягнення 44 721, 80 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 15 грудня 2003 року господарського суду м. Києва
(суддя О.Дудун) позов задоволено в частині 44 721 грн. з мотивів
безпідставного придбання грошових коштів, здійснено розподіл
судових витрат.
Постановою від 9 лютого 2004 року Київського апеляційного
господарського суду (судді В. Коваленко, В.Вербицька, О. Муравйов)
рішення скасовано і в позові відмовлено з мотивів безпідставності.
Спеціалізований науково-технічний центр закритого акціонерного
товариства "XXX" наполягає на касаційному перегляді зазначеної
постанови з огляду на неправильне застосування господарським судом
апеляційної інстанції приписів статей 165 і 469 Цивільного кодексу
Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
і просить її скасувати, залишивши в
силі рішення.
Українсько-чеське товариство з обмеженою відповідальністю "YYY"
проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні
просить відмовити.
В судовому засіданні з 25 травня до 8 червня 2004 року
оголошувалася перерва.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення
грошових сум, які не були освоєні за договором підряду від 9
серпня 2000 року.
Встановивши, що замовник на виконання підрядних робіт перерахував
підрядчику 1 035 589 грн. 80 коп., тоді як останній виконав їх
лише на суму 990 868 грн. 80 коп., місцевий господарський суд
дійшов висновку про задоволення позову на підставі правила статті
469 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, за яким особа,
яка одержала майно за рахунок іншої особи без достатньої підстави,
встановленої законом або договором, зобов'язана повернути
безпідставно придбане майно цій особі.
Господарський суд апеляційної інстанції, не погоджуючись із
застосуванням до спірних правовідносин приписів статті 469
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, визнав
протиправним вихід місцевого господарського суду за межі позовних
вимог в частині зміни підстави позову і дійшов висновків, що спір
має бути вирішений із застосуванням як загальних положень
зобов'язального права, так і положень, які регулюють даний вид
зобов'язання.
Під час перегляду судового рішення в апеляційному порядку
господарський суд дійшов висновків про те, що правовідношення
сторін продовжуються до виконання контрагентами умов договору щодо
його предмету, строку виконання робіт та гарантійних зобов'язань і
оскільки строк виконання підрядних робіт у вигляді календарної
дати сторонами визначений не був, то в силу вимог статті 165
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, за відсутності
доказів порушення сторонами умов договору, відсутні підстави для
задоволення позову.
З урахуванням застосованої контрагентами схеми розрахунків і
платежів за договором (додаткові угоди і протоколи про узгодження
ціни), колегія суддів погоджується з висновком господарського суду
апеляційної інстанції щодо помилкового застосування місцевим
господарським судом до спірних правовідносин статті 469 Цивільного
кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки ця стаття регулює
відносини придбання грошових коштів за відсутності правових
підстав для того. Проте, з висновком про зміну місцевим
господарським судом підстав позову і безпідставності самого позову
погодитися не можна.
Підстава позову - обставини, на які посилається позивач у
підтвердження своїх вимог до відповідача. Як вбачається з тексту
позовної заяви, підставою позову є невиконання відповідачем умов
договору підряду в частині проведення розрахунків.
Колегія суддів вважає помилковим аналіз господарським судом
апеляційної інстанції умов пункту 13.2. договору підряду щодо дії
його умов в часі: зазначену умову сторони уклали під умовою
повного розрахунку замовником за виконані роботи. Водночас,
господарський суд встановив, що з обумовленої ціни договору в
розмірі 1 135 671 грн. замовник перерахував лише 1 027 310 грн.
Також помилковим є висновок цього суду стосовно невизначеності
строку виконання зобов'язання. Цивільним законодавством не
встановлено форми, змісту та порядку пред'явлення кредитором
вимоги до боржника, а тому пред'явлення спеціалізованим
науково-технічним центром закритого акціонерного товариства "XXX"
претензії спільному українсько-чеському товариству з обмеженою
відповідальністю "YYY" щодо виконання зобов'язання слід вважати
вимогою в розумінні статті 165 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Пунктом 2.3. договору контрагенти встановили, що його реальна ціна
визначається відповідно протоколів її узгодження (додаток до
договору відповідно до пункту 1.2. договору і актів фактично
виконаних робіт). Відповідно до пунктів 4.1-4.3 договору підряду
розрахунки і платежі провадяться поетапно, про що складаються
відповідні акти, і остаточний розрахунок за виконані роботи
проводяться через п'ять днів після підписання акта виконаних робіт
з урахуванням авансів і виплат.
За змістом статей 161 і 162 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в
установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування,
договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог,
що звичайно ставляться і одностороння відмова від виконання
зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається,
за винятком випадків, передбачених законом
Господарськими судами встановлено, що підрядчик освоїв підрядних
робіт на суму 990 868 грн. 80 коп. з 1 035 589 грн. 80 коп.
перерахованих замовником і за таких обставин у апеляційного
господарського суду були відсутні правові підстави для відмови в
позові.
Неправильне застосування Київським апеляційним господарським судом
норм матеріального права в силу статті 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою для
скасування постанови від 9 лютого 2004 року Київського
апеляційного господарського суду. Разом з тим колегія суддів
вважає, що допущена місцевим господарським судом помилка в
застосуванні норм матеріального права не призвела до неправильного
вирішення спору по суті заявлених вимог, у зв'язку з чим не є
підставою для скасування постановленого у справі рішення в цілому,
а обумовлює лише зміну мотивувальної частини рішення.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу спеціалізованого науково-технічного центру
закритого акціонерного товариства "XXX" задовольнити
Постанову від 9 лютого 2004 року Київського апеляційного
господарського суду у справі № 10/744 скасувати, а рішення від 15
грудня 2003 року господарського суду м. Києва залишити в силі,
виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій