ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2004 Справа N А-8/173
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченка О.С.,
суддів Бур'янової С.С., Грека Б.М.,
розглянувши
касаційну скаргу управління ПФУ в м. Н-ську
на рішення господарського суду Івано-Франківської
області від 08.12.2003 року постанову
Львівського апеляційного господарського суду
від 02.03.2004 року
у справі № А-8/173
за позовом ЗАТ "XXX"
до управління ПФУ в м. Н-ську
про визнання недійсним акту-рішення,
За участю представників сторін
від позивача А.А.А. дор. № 15 від 04.06.04р., Б.Б.Б. дор. № 14 від
04.06.04р.,
від відповідача В.В.В. дов. від 18.05.04р. № 1493/01
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Івано - Франківської області від
08.12.2003 року (суддя Шіляк М.А.) позов задоволено в повному
розмірі на підставі п.п. 17.1.3 ст. 17 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
02.03.2004 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено
без змін, а апеляційна скарга відповідача без задоволення з тих же
підстав.
Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх судових інстанцій,
позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого господарського
суду України в якій просить скасувати рішення господарського суду
Івано - Франківської області від 08.12.2003 року та постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 02.03.2004 року,
посилаючись на невірне застосування судами норм матеріального
права.
Доповідач по справі суддя - Бур'янова С.С.
Заслухавши суддю - доповідача та доводи представників сторін,
проаналізувавши правильність застосування судами норм
матеріального і процесуального права, судова колегія вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з
наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій,
відповідачем проведена перевірка своєчасності, достовірності,
повноти нарахування та сплати збору на обов'язкове державне
пенсійне страхування ЗАТ "XXX" за результатами якої складено акт
від 22.04.2003 року. На підставі зазначеного акту відповідач виніс
рішення № 138 від 22.04.2003 року про застосування штрафних
санкцій в сумі 69094,54 грн. через те. Що позивач з лютого по
листопад 2002 року подавав відповідачу розрахунок зобов'язання зі
сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не
заповнюючи рядки розрахунку з 6 по 17 включно.
Крім того, як дослідили господарські суди в січні 2003 року
позивач самостійно виявив помилкове заповнення розрахунків подав
відповідачу уточнюючі (корегуючи) розрахунки за весь період.
Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
в редакції із змінами
та доповненнями, у разі коли контролюючий орган самостійно
донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за
підставами, викладеними у п.п. "б" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього
Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
, такий платник податків зобов'язаний сплатити
штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з
податкових періодів, установлених для такого податку, збору
(обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який
припадає отримання таким платником податків податкового
повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти
відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати.
Незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Згідно із п.п. "а" п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
платник податків, який
до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє
факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових
періодів, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити
суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої
суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
ЗАТ "XXX" виявило факт заниження податкового зобов'язання зі
сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
в період з лютого по листопад 2002 року і в січні 2003 року
подало до відповідача уточнюючий розрахунок, до якого було
включено суму зобов'язань, не зазначених в розрахунках за
вказаний період.
Господарські суди не дали оцінку тому факту, що в матеріалах
справи не зазначена дата початку перевірки відповідачем позивача,
а тому є сумніви про правильність нарахування штрафних санкцій та
визначення податкового зобов'язання зі сплати збору на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій не дана оцінка
всім зібраним по справі доказам та фактичним обставинам справи,
доводам та запереченням сторін, а висновки суду належним чином
необгрунтовані.
За таких обставин рішення господарського суду Івано - Франківської
області від 08.12.2003 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 02.03.2004 року у справі № А-8\173 не
можна визнати такими, що відповідають фактичним обставинам справи,
вимогам закону, а тому підлягають скасуванню, а справа направленню
на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи слід врахувати викладене, повно та
всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати оцінку зібраним
по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності
від встановленого та вимог закону. Постановити законне та
обгрунтоване рішення.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу управління ПФУ в м. Н-ську задовольнити частково.
Рішення господарського суду Івано - Франківської області від
08.12.2003 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 02.03.2004 року скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Івано -
Франківської області.
Головуючий Удовиченко О.С.
Судді Бур'янова С.С.
Грек Б.М.