ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2004 Справа N 3/336
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Б. Дроботової – головуючого
Н.О. Волковицької
Г.М. Фролової
за участю представників:
позивача Вітко В.К. – дов. від 14.11.2003 року
відповідачів Арнаутов Г.М. – дов. від 07.06.2004 року
не з’явились (про час і місце судового
засідання повідомлені належно)
розглянувши у Кременчуцької об’єднаної державної
відкритому судовому податкової інспекції
засіданні касаційну
скаргу
на постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 11.02.2004 року
у справі № 3/336 господарського суду Полтавської
області
за позовом Кременчуцької об’єднаної державної
податкової інспекції
до - Закритого акціонерного товариства
“Кременчуцьке ремонтно-монтажне
підприємство”
- Приватного підприємства “Альянс-21”
про визнання угоди недійсною та стягнення в доход держави 18
000, 00 грн.
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2003 року Кременчуцька об’єднана Державна податкова
інспекція в Полтавській області звернулася до господарського
суду Полтавської області з позовом до Закритого акціонерного
товариства “Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство” та
Приватного підприємства “Альянс-21” про визнання угоди,
укладеної між відповідачами, виконання якої підтверджується
податковою накладною № 344 та платіжним дорученням № 158,
недійсною та стягнення з Закритого акціонерного товариства
“Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство” в доход держави 18
000, 00 грн. відповідно до статті 49 Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Оболонського
районного суду м. Києва від 08.05.2003 року статутні документи
Приватного підприємства “Альянс-21” визнано недійсними з.02.2002
року. Згідно пояснення громадянина Хожая С.П. (який згідно
статутних документів є засновником Приватного підприємства
“Альянс-21”) судом було встановлено, що наприкінці.02.2002 року
у відповідача було викрадено всі установчі документи Приватного
підприємства “Альянс-21”, про що Хожай С.П. опублікував
оголошення в газеті “Авізо”. Також судом встановлено, що
невстановлена особа скористалася загубленими документами та
здійснювала фінансово-господарську діяльність Приватного
підприємства “Альянс-21”, не маючи на це законних підстав. Таким
чином вся діяльність Приватного підприємства “Альянс-21” була
завідомо суперечна інтересам держави та суспільства, отже і
спірна угода була укладена з метою суперечною інтересам держави
та суспільства.
Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення суду з цивільної справи, що
набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду
щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для
вирішення спору.
Рішенням від 25.11.2003 року господарського суду Полтавської
області (суддя Бунякіна Г.І.), залишеним без змін постановою
Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2004 р.
(судді: Олійник В.Ф. - головуючий, Гончар Т.В., Кравець Т.В.), в
позові відмовлено.
Мотивуючи судові рішення, господарські суди першої та
апеляційної інстанції виходили з того, що: позивачем не доведено
належним чином, в чому саме полягала завідомо суперечна
інтересам держави і суспільства мета укладання угоди і чи була
вона спрямована на приховування від оподаткування доходів, а
також наявність в діях Приватного підприємства “Альянс-21” вини
у формі умислу.
Не погоджуючись з постановою, Кременчуцька об’єднана державна
податкова інспекція звернулась до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою на постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 11.02.2004 року, в якій
просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове
рішення, яким задовольнити позовні вимоги Кременчуцької
об’єднаної державної податкової інспекції, мотивуючи касаційну
скаргу доводами про неправильне застосування судами норм
матеріального права, а саме: статті 49 Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
; а також посилається на порушення норм
процесуального права, а саме: частини 4 статті 35 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Закрите акціонерне товариство “Кременчуцьке ремонтно-монтажне
підприємство” надало заперечення на касаційну скаргу позивача, в
якому просить рішення та постанову у даній справі залишити без
змін, а касаційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій повно
з’ясовані всі обставини справи, дана належна оцінка доказам,
пред’явленим сторонами, в звязку з чим суд обґрунтовано дійшов
висновку про відсутність вини у діях з боку відповідачів.
Заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення представників
сторін присутніх в судовому засіданні, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та
постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в позові про визнання укладеної між відповідачами
угоди недійсною на підставі статті 49 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, господарські суди першої та апеляційної інстанцій
виходили з того, що позивачем не доведено належним чином, в чому
саме полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства
мета укладання угоди і чи була вона спрямована на приховування
від оподаткування доходів, а також наявність в діях Приватного
підприємства “Альянс-21” вини у формі умислу.
Зазначений висновок було зроблено судом першої та апеляційної
інстанцій без всебічного, повного і об'єктивного розгляду в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, як це
вимагається статтею 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зокрема, при визначенні умислу Приватного підприємства
“Альянс-21” на несплату податків судом не дано належної оцінки
фактам встановленим в рішенні Оболонського районного суду міста
Києва від 08.05.2003 року у справі № 2-1361, яким визнано
недійсними з моменту втрати: установчі (статутні) документи
Приватного підприємства “Альянс-21”, свідоцтво про реєстрацію
платника податку на додану вартість № 36721435, та встановлено,
що: у лютому 2002 року всі установчі документи Приватного
підприємства “Альянс-21” було викрадено, про що засновник
Приватного підприємства “Альянс-21” Хожай С.П. опублікував
оголошення в газеті “Авізо”, в звязку з чим відбулась незаконна
зміна корпоративних прав Приватного підприємства “Альянс-21”,
підприємство використовувала невстановлена особа.
Колегія суддів зазначає, що згідно статті 67 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в
порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно зі статтею 49 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
угода,
укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і
суспільства, є недійсною.
Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен
з'ясувати наявність тих обставин, з якими закон пов'язує
визнання угод недійсними і настання певних юридичних наслідків.
Пленум Верховного Суду України в пункті 6 постанови від
28.04.1978 року № 3 “Про судову практику в справах про визнання
угод недійсними” ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
роз'яснив, що до угод,
укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і
суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування
фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів.
Також касаційна інстанція зазначає, що крім визнання угоди
недійсною, позовна заява містить вимогу про стягнення отриманого
за угодою, проте вказана обставина не була предметом розгляду
суду першої та апеляційної інстанції, що унеможливлює вирішення
спору в частині застосування наслідків визнання угоди недійсною.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що спір був
розглянутий судами не в повному обсязі, що є порушенням принципу
всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі
обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття
незаконних та необґрунтованих рішення та постанови.
Оскільки, передбачені процесуальним законом межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в
судових рішеннях господарських судів першої та апеляційної
інстанцій, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з
передачею справи на новий розгляд до господарського суду
Полтавської області.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до
уваги викладене, вжити всі передбачені законом засоби для
всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи,
прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Полтавської області від 25.11.2003
року та постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 11.02.2004 року у справі № 3/336 господарського суду
Полтавської області скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Полтавської області.
Касаційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової
інспекції задовольнити частково.