ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.06.2004 Справа N 11/257-03
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у H-ському районі Вінницької
області
на постанову від 05.02.04 p.
Київського апеляційного господарського суду
у справі №11/257-03
господарського суду Вінницької області
за позовом ВАТ "XXX"
до ДПІ у H-ському районі Вінницької області
про визнання недійсним рішення
за участю представників сторін:
позивача: А.А.А. (дов. від 15.04.04 p.) Б.Б.Б. (дов. від
15.04.04 p.)
відповідача: В.В.В. (дов. № 525/10/10-0016 від 10.03.04 p.) Г.Г.Г.
(дов. № 2375/10/10-0016 від 27.11.03 p.)
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 03.06.04 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду Вінницької області (суддя
В.Матвійчук) від 21.08.03 задоволене позов Відкритого акціонерного
товариства "XXX", м. Н-ськ. Визнано недійсним рішення Державної
податкової інспекції у H-ському районі Вінницької області №4 від
21.07.03р. про застосування адміністративного арешту активів
платника податків. Стягнуто з Державної податкової інспекції у
H-ському районі на користь ВАТ "XXX" 85 грн. витрат із сплати
державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Постановою колегії суддів Житомирського апеляційного
господарського суду у складі: Веденяпіна О.А., Горшкової Н.Ф.,
Майора Г.І. від 05.02.04 рішення місцевого господарського суду
залишено без змін.
ДПІ у H-ському районі Вінницької області звернулась до Вищого
господарського суду України із касаційною скаргою на постанову
Житомирського апеляційного господарського суду, вважаючи, що дана
постанова прийнята внаслідок неправильного застосування та
порушення норм матеріального права, а саме Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу ДПІ у H-ському районі Вінницької області на
постанову Житомирського апеляційного господарського суду,
заслухавши представників сторін, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності їх оцінки судом, а також
правильність застосування норм матеріального та процесуального
права відзначає наступне:
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що
начальником ДПІ у H-ському районі о 8 годині 30 хвилин
21.07.2003р, на підставі подання начальника міжрайонного відділу
податкової міліції, прийнято рішення №4 про застосування умовного
адміністративного арешту активів платника податків.
Згідно вказаного рішення вирішено застосувати умовний
адміністративний арешт активів ВАТ "XXX", що перебувають в
установах банків. Підставою застосування адміністративного арешту
активів став акт про недопущення до перевірки від 17.07.2003р.
Згідно акту працівники ДПІ, на підставі посвідчень на перевірку
№№266, 267 від 17.07.2003р. повинні були провести перевірку стану
збереження активів, які перебувають в податковій заставі, але
заступник голови правління ВАТ "XXX" відмовила у допуску до
перевірки, пояснюючи тим, що майно товариства не знаходиться в
податковій заставі, оскільки на рішення подано скаргу до ДПА у
Вінницькій області та позови до суду.
Господарські суди обгрунтовано визнали правомірність недопущення
працівників H-ської ДПІ до перевірки стану збереження активів які
перебувають в податковій заставі, оскільки в посвідченнях на
перевірку №№ 267, 266 від 17.07.2003р. не вказано, що дані
посадові особи є податковими керуючими.
Згідно п.п.8.6.5 п.8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
для своєчасного узгодження операцій
із заставленими активами платника податків керівник податкового
органу призначає з числа службових осіб такого податкового органу
податкового керуючого.
В підпункті 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 вказаного вище Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
визначено обставини за яких може застосовуватись арешт
активів, водночас в даному переліку відсутня така обставина як
недопущення до перевірки стану збереження активів які перебувають
в податковій заставі.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи
зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, господарські суди правомірно дійшли до висновку, що
застосування адміністративного арешту активів ВАТ "XXX" з підстав
зазначених у рішенні № 4 від 21.07.2003р. суперечить названим вище
законодавчим актам. Крім того, господарськими судами було
встановлено відсутність належних доказів наявності у позивача
податкового боргу станом на 10.01.03.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що постанова
апеляційного господарського суду відповідає нормам чинного
законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу ДПІ у H-ському районі Вінницької області залишити
без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.02.04
p. у справі №11/257-03 залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді : Г.Савенко
І.Ходаківська