ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.06.2004 Справа N 7/492-пн
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого
суддів:
розглянула у відкритому засіданні
касаційну скаргу Нововоронцовської міжрайонної державної
податкової інспекції Херсонської області
(надалі Нововоронцовська МДПІ)
на постанову Запорізького апеляційного господарського
суду
від 03.03.04
у справі № 7/492-пд
господарського Херсонської області
суду
за позовом сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю “Золотобалківське
хлібоприймальне підприємство” (надалі
Підприємство)
до Нововоронцовської МДПІ
про спонукання списати безнадійний податковий борг по
прибутковому податку у сумі 402 258,53 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у судове засіданні
03.06.04, у зв’язку з нез’явленням представників сторін та
відсутності доказів про неможливість для них прийняти участь у
розгляді справи, постанова колегії суддів Вищого господарського
суду України приймається на підставі наявних документів по
справі та направляється сторонам у встановленому порядку.
Рішенням від 18.12.03 господарського суду Херсонської області
позов задоволено.
Зобов'язано Нововоронцовську МДПІ списати з Підприємства
безнадійний борг по прибутковому податку у сумі 402 258,53грн.
Стягнуто з Нововоронцовської МДПІ на користь Підприємства
витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. та 118 грн.
судових витрат.
Постановою від 03.03.04 Запорізького апеляційного господарського
суду апеляційну скаргу Нововоронцовської МДПІ залишено без
задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 18.12.03 у
справі № 7/492-пд залишено без змін.
З прийнятою постановою апеляційної інстанції не погоджується
Нововоронцовська МДПІ, вважаючи, що вона прийнята з порушенням
вимог діючого податкового законодавства та при неправильному
застосування судами норм матеріального права, а тому просить її
скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволення позовних
вимог відмовити.
Скаржник вважає, що порядок ведення карток особових рахунків
регулюється наказом Державної податкової адміністрації України
від 22.05.02 № 232 та наказом Державної податкової адміністрації
України від 03.09.01 № 342 “Про внесення змін до Інструкції про
порядок ведення органами державної податкової служби
оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів),
що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів", де не
дозволяються вносити до картки особового рахунку Підприємства
правильно нарахований та утриманий прибутковий податок з
громадян.
До картки особового рахунку можливо занести тільки суму
нарахованої пені за результатами документальної перевірки, на
суму своєчасно не сплаченого прибуткового податку, утриманого з
громадян.
Судовими інстанціями не враховано, що податкові органи мають
можливість прийняти рішення про списання податкового боргу за
форс-мажорними обставинами виключно тільки платнику податку за
даними карток їх особових рахунків, тобто підставою для списання
прибуткового податку з громадян для податкової інспекції буде
висновок Торгово-промислової палати України про настання
обставин непереборної сили щодо кожного платника податків. В
даному випадку Підприємство не є платником прибуткового податку
в розумінні Закону України “Про порядок погашення зобов'язань
платникўв податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Скаржник просить скасувати рішення судових інстанцій та в позові
позивачу відмовити.
Підприємство у відзиві на касаційну у скаргу вказало, що він
самостійно узгодив податкове зобов'язання з прибуткового податку
з громадян, надавши в порядку та строки, встановлені
законодавством, до податкового органу довідки за формою 8-ДР.
Довідки за формою 8-ДР є єдиною підставою для нарахування та
сплати прибуткового податку, а тому Накази Державної податкової
адміністрації України, на які посилається скаржник не містять
заборони щодо внесення до карток особових рахунків інформації
про податкове зобов'язання (борг) з прибуткового податку ,що
було враховано судовими інстанціями, а тому вони відповідає
вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на неї,
заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів встановила наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що станом на 01.10.03 у
Підприємства склався борг по прибутковому податку у сумі 402
258,53грн. по виплачених натуроплатою заробітній платі та
орендній платі за користування орендними паями.
Бюджетний борг по прибутковому податку у Підприємства склався
протягом 1-4 кварталів 2002 року та 1-3 кварталів 2003 року.
За вказані періоди Підприємство подало до податкового органу
Довідки форми 8-ДР, в яких зазначило суми нарахованого та
такого, що підлягав утриманню прибуткового податку.
Неможливість своєчасної сплати бюджетного боргу по прибутковому
податку Підприємством обґрунтовано форс-мажорними обставинами,
наявність яких підтверджена висновками Торгово-промислової
палати від 01.08.02 № 3568/05-4, від 23.01.03 № 427/05-4, від
27.05.03 № 5206/05-4 та від 12.08.03 № 10592/05-4.
Підприємство звернулося з заявою від 07.11.03 № 712 до
Нововоронцовської МДПІ на підставі п. 18.2 ст. 18 Закону України
“Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
та
просило списати безнадійний податковий борг з прибуткового
податку в сумі 402 258,53грн.
Нововоронцовська МДПІ за результатами розгляду заяви
Підприємства листом від 07.11.03 № 1209/10/24 повідомило про
відмову в задоволенні вимог, мотивуючи це тим, що прибутковий
податок, який отриманий із виплат громадян, але вчасно не
перерахований до бюджету, не входить в перелік податків та
зборів (обов'язкових платежів), щодо яких здійснюється
визначення та списання безнадійного податкового боргу.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи
встановлені обставини та докази по справі, вважає правомірними
висновки судових інстанцій про задоволення позовних вимог
Підприємства з таких підстав.
Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.00р. № 2181-111 (далі -
Закон) платники податків - це юридичні особи, їх філії,
відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу
юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус
суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу,
на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або
сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та
штрафні санкції.
Згідно ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92
№ 13-92 “Про податковий податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
нарахування, утримання і перерахування до бюджету прибуткового
податку здійснюється підприємствами, установами, організаціями
всіх форм власності та фізичними особами - суб'єктами
підприємницької діяльності, які провадять виплати доходів.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
податковий борг
(недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних
санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником
податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку,
але не сплачене у встановлений строк, а також: пеня, нарахована
на суму такого податкового зобов'язання.
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків
у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання
такої податкової декларації, як це передбачено п. 5.1 Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
.
В розумінні пп. 1.11 п. 1 Закону податкова декларація та
розрахунок - це документ, що подається платником податків до
контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на
підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку,
збору (обов'язкового платежу).
Відомості про виплачені суми доходів та утримані суми
прибуткового податку містяться в довідках форми 8-ДР, які
Підприємством систематично у встановлені строки подавалися до
податкового органу.
Матеріалами справи підтверджено, що довідки Підприємства за
формою 8-ДР про суми виплачених доходів та утриманих з них
податків фізичних осіб за 1-4 квартал 2002року та 1-3 квартал
2003 року та розрахунки суми податкового зобов'язання,
здійсненого Підприємством по фактичній заборгованість по цьому
виду податку, складає 402 258,53грн.
Враховуючи, що зобов'язання сплати до бюджету прибуткового
податку визначено Підприємство самостійно, шляхом подання до
Нововоронцовська МДПІ довідок форми 8-ДР, податкове зобов'язання
Підприємства вважається узгодженим.
Згідно з пп. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
підлягає
списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня,
нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.
Під терміном “безнадійний” слід розуміти податковий борг
юридичних та фізичних осіб, що виник внаслідок обставин
непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Попередніми судовими інстанціями враховано, що наказом Державної
податкової адміністрації України від 14.03.01 № 103 “Про порядок
списання безнадійного податкового боргу платників податків”
( z0016-02 ) (z0016-02)
(далі - Наказ № 103) визначено, що під безнадійним
боргом розуміється податковий борг юридичних осіб, що виник
внаслідок обставин непереборної сили, тобто не з вини платника
податків і які неможливо упередити або запобігти своїми
заходами, за умови, що факт непереборної сили повинен бути
засвідчений згідно з чинним законодавством України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з
висновками попередніх інстанцій, що у відповідності до пп. 3.4
п. 3 Наказу № 103 ( z0016-02 ) (z0016-02)
факт непереборної сили
підтверджується Торгово-промисловою палатою України (про
наявність та настання обставин непереборної сили чи стихійного
лиха на території України).
Так, факт наявності у Підприємства форс-мажорних обставин
підтверджено висновками Торгово-промислової палати України від
01.08.02 № 3568/05-4, від 23.01.03 № 427/05-4, від 27.05.03
№ 5206/05-4 та від 12.08.03 № 10592/05-4. У відповідності з
вказаними висновками внаслідок засухи в квітні-травні 2002 року,
комплексу несприятливих агро- та метеорологічних умов
перезимівлі озимих культур 2002 року, 2002-2003 років, засухи в
травні-червні 2003 року, серпні-вересні 2003 року, поривчастого
вітру в період 09-10.10.2003 року на площах Підприємства сталася
загибель посівів озимої пшениці близько 251 га, повна загибель
посівів озимого ячменю на загальній площі 170 га, повна загибель
озимої пшениці на площі 914 га, часткова загибель (95%) посівів
озимої пшениці на площі 446 га, часткова загибель (90%) посівів
озимої пшениці на площі 321 га, часткова загибель (85%) посівів
озимої пшениці на площі 140 га, часткова загибель (80%) озимої
пшениці на площі 228 га, повна загибель посівів озимої пшениці
на загальній площі 151 га, часткова (78%) загибель посівів
ярового ячменю на загальній площі 501 га, часткова загибель
(84%) посівів гороху на загальній площі 388 га, часткова (78%)
загибель посівів кукурудзи на зерно на загальній площі 601 га,
повна загибель посівів проса на загальній площі 151 га, гречихи
- на площі 53 га, пошкоджено будівлі маслоцеху, молочнотоварної
ферми, приміщення МКРС.
Перелічені факти підтверджено висновками (актами) комісії від
25.07.02 б/н, від 23.12.02 № 7, від 09.04.03 № 77, від 10.06.03
№ 171 та від 18.08.03 № 399, затвердженими Нововоронцовським
районним управлінням сільського господарства і продовольства
Херсонської області, а також виданим 27.11.03 судовим експертом
дослідженням № 1408.
Крім того, згідно протоколів засідання обласної постійної
комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних
ситуацій від 30.07.2002р. № 12, від 24.04.03 № 10, від 14.07.03
№ 18, від 17.10.03 № 26 та експертного висновку, зазначені
несприятливі погодні умови визнані надзвичайними ситуаціями
природного характеру відповідно до Постанови Кабінету Міністрів
України від 15.07.98 № 1099 “Про порядок класифікації
надзвичайних ситуацій" ( 1099-98-п ) (1099-98-п)
.
На підставі встановлених обставин по справі та наданих доказів,
судові інстанції правомірно прийшли до висновку що у
відповідності до п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону не сплачений
внаслідок обставин непереборної сили Підприємством податковий
борг з прибуткового податку, підлягає списанню.
Також враховано, що згідно з п.п. 4.1 п. 4 Наказу № 103
( z0016-02 ) (z0016-02)
списання безнадійного податкового боргу
здійснюється за даними карток особових рахунків платників
податків, що ведуться в органах державної податкової служби в
установленому порядку, за станом на день виникнення такого
боргу, а саме на дату, визначену в документі, що засвідчує
факт непереборної сили, а також за даними довідки
відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного
податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового
боргу.
За таких обставин та з огляду на відповідність висновків,
викладених у рішенні судових інстанцій, обставинам справи та
чинному законодавству, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла до висновку про безпідставність вимог
Нововоронцовська МДПІ щодо скасування судових рішень .
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України
враховуючи всі обставини справи, фактичні матеріали справи та
вимоги чинного законодавства, не вбачає підстав для скасування
прийнятих процесуальних актів по справі, оскільки рішення та
постанова місцевого та апеляційного суду прийняти з дотриманням
вимог діючого законодавства та на підставі встановлених обставин
по справі та наданих сторонами доказів, а тому касаційна скарга
не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Нововоронцовська МДПІ залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
03.03.04 у справі № 7/492-пд господарського суду Херсонської
області залишити без змін.