Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.06.2004 Справа N 28/250а
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін котрі
позивача не з'явились
відповідача не з'явились
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Костянтинівської об'єднаної
касаційну скаргу державної податкової інспекції
у справі № 28/250а
на постанову від 17.12.2003р.
Донецького апеляційного господарського суду
за позовом Державного підприємства Донецький
обласний радіотелевізійний
передавальний центр
до Костянтинівської об'єднаної
державної податкової інспекції
про визнання недійсним
повідомлення-рішення
№ 0001602341/0/6042 від 16.05.2003р.
Державне підприємство Донецький обласний радіотелевізійний
передавальний центр звернулося до господарського суду Донецької
області з позовом про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення Костянтинівської об'єднаної державної
податкової інспекції № 0001602341/0/6042 від 16.05.2003р., яким
визначено суму податкового зобов'язання з податку на землю у сумі
1252грн. - основного платежу та 626грн. - фінансових санкцій. В
обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він є
вітчизняним закладом культури, у зв'язку чим відповідно до пункту
4 статті 12 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
звільнений від сплати земельного податку.
Господарський суд Донецької області рішенням від 22.10.2003р.
позовні вимоги задовольнив в повному обсязі, визнав недійсним
податкове повідомлення-рішення Костянтинівської об'єднаної
державної податкової інспекції № 0001602341/0/6042 від
16.05.2003р.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до статті 21 Основ
законодавства України про культуру ( 2117-12 ) (2117-12)
, позивач є закладом
культури, а тому на підставі пункту 4 статті 12 Закону України
"Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
позивач не повинен був сплачувати
земельний податок.
За апеляційною скаргою Костянтинівської об'єднаної державної
податкової інспекції Донецький апеляційний господарський суд
переглянувши в апеляційному порядку рішення від 22.10.2003р.
господарського суду Донецької області, постановою від 17.12.2003р.
залишив його без зміни з тих же підстав.
Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція, не
погоджуючись з рішенням та постановою у справі, подала до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить
судові рішення у справі скасувати, в позові відмовити, мотивуючи
касаційну скаргу доводами про неправильне застосування
господарськими судами норм матеріального права.
У касаційній скарзі Костянтинівська об'єднана державна податкова
інспекція вказує на те, що позивач здійснює надання послуг,
пов'язаних з організацією зв'язку, а тому відсутні підстави для
звільнення від сплати земельним податком на підставі пункту 4
статті 12 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та
повноти їх встановлення в рішенні та постанові у справі, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
таких підстав.
Підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення є акт
від 14.05.2003р. № 52/23-114-01183712 про результати позапланової
перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за
період з 01.03.2001р. по 01.03.2003р., яким, зокрема, встановлено,
що в порушення ст. 5, 12 та 17 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
підприємство у перевіряємому періоді не сплачувало
податок на землю.
Згідно з пунктом 4 статті 12 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
від сплати податку звільнені вітчизняні заклади
культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального
забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що
використовуються за цільовим призначенням.
Правові, економічні, соціальні, організаційні засади розвитку
культури в Україні закріплено в Основах законодавства України про
культуру ( 2117-12 ) (2117-12)
. Відповідно до статті 21 вказаних Основ, в
Україні гарантується розвиток різних за видами діяльності та
формою власності закладів, підприємств та організацій культури,
зокрема, організацій телебачення, радіомовлення.
Ці заклади здійснюють види культурної і господарської діяльності,
які визначені статтею 12 Основ законодавства України про культуру
( 2117-12 ) (2117-12)
і відповідають цілям, передбаченим їх статутами.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про телебачення і
радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
- телерадіоорганізація (редакція,
студія, агентство, об'єднання, асоціація, компанія, радіостанція,
тощо) - юридична особа, зареєстрована у встановленому чинним
законодавством порядку, яка має право виробляти та розповсюджувати
телерадіопередачі та програми.
Суди встановили, що згідно довідки № 725-489 від 29.10.2002р. про
включення Донецького обласного радіотелевізійного передавального
центру до ЄДРПОУ дане підприємство є державним підприємством,
форма власності загальнодержавна, види діяльності 52300 -
електрозв'язок та радіозв'язок, (64.20.0 - зв'язок) та 93180 -
редакції телебачення та радіомовлення (92.20.0 - діяльність у
сфері радіомовлення та телебачення).
Наказом Державного комітету по стандартизації, метрології та
сертифікації від 22.10.1996р. № 441 введено в дію новий
класифікатор ДК 009-96, згідно якого вид діяльності 64.20.0 -
"зв'язок", включає в себе діяльність, пов'язану з передачею або
прийманням знаків, сигналів, письмового тексту, зображення та
звуку, будь - яких повідомлень по радіо, по проводах, оптичним та
другим електромагнітним системам, передачу і прийом телеграм та
інше.
Вид діяльності - 92.20.0 - діяльність у сфері радіомовлення та
телебачення, включає передачу радіо і телевізійних програм,
створення радіо та телевізійних програм.
Проте, ухвалюючи судові рішення про задоволення позовних вимог,
судами першої та апеляційної інстанції не було з'ясовано, яку саме
діяльність у сфері культури, як телерадіоорганізація, з
урахуванням вищенаведених приписів законодавчих актів та Статуту,
здійснював позивач.
Таким чином, вказане є підставою для висновку, що судами також не
було з'ясовано та надано належної оцінки сфери основної діяльності
позивача, визначеної його Статутом.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи,
невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи та
неправильне застосування норм матеріального та процесуального
права призвели до неправильного вирішення спору, що дає підстави
для скасування всіх ухвалених у справі судових рішень та передачі
справи на новий розгляд.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в
касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі
підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до
господарського суду Донецької області.
При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно
з'ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір
відповідно до закону.
Керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2003р. та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
17.12.2003р. у справі № 28/250а господарського суду Донецької
області скасувати, справу передати на новий розгляд до
господарського суду Донецької області.
Касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової
інспекції задовольнити частково.