ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
02.06.2004                                       Справа N 18/357
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                       Полякова Б.М., – головуючого
                       (доповідач у справі),
                       Ткаченко Н.Г.
                       Яценко О.В.
 
розглянувши матеріали  Казенного підприємства
касаційної скарги      “Науково-виробничий комплекс “Іскра”
                       (правонаступника Казенного
                       конструкторського бюро “Іскра”),
                       м. Запоріжжя
 
на рішення             від 28.01.2004р. господарського суду
                       Запорізької області
 
у справі               № 18/357 господарського суду Запорізької
                       області
 
за позовом             УПФ України в Шевченківському районі
                       міста Запоріжжя
 
до                     Казенного підприємства
                       “Науково-виробничий комплекс “Іскра”
                       (правонаступника Казенного
                       конструкторського бюро “Іскра”),
                       м. Запоріжжя
 
про   стягнення 1 255,24 грн.
 
представники сторін в судове засідання не з’явилися
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського суду Запорізької області від 28.01.2004
р.  (суддя  Туркіна  Л.П.  ) позов Управління  Пенсійного  фонду
України  в  Шевченківському районі міста Запоріжжя до  Казенного
підприємства   “Науково-виробничий  комплекс”Іскра”   задоволено
повністю.
 
Не  погоджуючись  з  прийнятим  у  справі  рішенням,  до  Вищого
господарського  суду  України  з касаційною  скаргою  звернулося
Казенне  підприємство “Науково-виробничий  комплекс  “Іскра”,  в
якій просить скасувати оскаржуваний судовий акт та прийняти нове
рішення, яким в позові відмовити.
 
На думку скаржника, суд першої інстанції порушив ст.ст. 2, 14  –
16 Закону України “Про систему оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
        .
 
Обговоривши   доводи   касаційної  скарги,  перевіривши   наявні
матеріали   справи,  проаналізувавши  застосування  судом   норм
матеріального  та  процесуального права, колегія  суддів  дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню,  виходячи
з наступного.
 
Положеннями  ч.  5  ст.  24  Закону  України  „Про   наукову   і
науково-технічну діяльність” ( 1977-12 ) (1977-12)
         передбачено, що різниця
між  сумою  призначеної пенсії за цим Законом та  сумою  пенсії,
обчисленою  відповідно до інших законодавчих актів, на  яку  має
право    науковий   працівник,   фінансується    для    наукових
(науково-педагогічних) працівників державних бюджетних  наукових
установ, організацій за рахунок коштів державного бюджету, а для
наукових   (науково-педагогічних)  працівників  інших  державних
підприємств,  установ,  організацій  –  за  рахунок  коштів  цих
підприємств,  установ, організацій та закладів, а  також  коштів
державного  бюджету  у порядку, визначеному Кабінетом  Міністрів
України.
 
Порядок  фінансування  та  виплати  різниці  між  сумою  пенсії,
призначеної    науковим    (науково-педагогічним)    працівникам
державних    бюджетних    установ   і   організацій,    науковим
(науково-педагогічним)   працівникам  державних   не   бюджетних
підприємств і організацій згідно із Законом України „Про наукову
і  науково-технічну діяльність” ( 1977-12 ) (1977-12)
        ,  та  сумою  пенсій,
обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку  мають
право   зазначені   особи,  затверджений   постановою   Кабінету
Міністрів  України  від  13.12.2000р. №  1826  ( 1826-2000-п  ) (1826-2000-п)
        
відповідно  до ст. 24 вищезазначеного Закону (далі  –  Порядок).
Даний Порядок чинний на момент виникнення спірних правовідносин.
 
Як  встановлено судом першої інстанції, згідно довідки Казенного
конструкторського   бюро  “Іскра”  (правонаступником   якого   є
відповідач  у  справі – Казенне підприємства “Науково-виробничий
комплекс  “Іскра”)  від 16.04.2003р. № 299  громадянин  Находкін
О.К. у період з 10.12.1962 р. по 16.04.2003р. обіймав посади  до
функцій    яких   входило   здійснення   науково-технічної    та
науково-органўзацўйної роботи, що надало йому право на отримання
пенсії  відповідно  до Закону “Про наукову  та  науково-технічну
діяльність”.
 
Судом     також    встановлено,    що    Казенне    підприємство
“Науково-виробничий комплекс “Іскра” не відноситься до бюджетних
установ і організацій.
 
Пунктом  3 Порядку визначено, що фінансування витрат на  виплату
різниці  у  розмірі  пенсії  працівникам  державних  небюджетних
підприємств  і  організацій здійснюється за рахунок  коштів  цих
підприємств і організацій, які сплачують Пенсійному фонду  кошти
на виплату зазначеної різниці.
 
Державні  небюджетні підприємства і організації щомісяця  до  25
числа  вносять до Пенсійного фонду кошти для виплати  різниці  у
розмірі пенсії, призначеної в минулих та поточному роках.  Суми,
що  підлягають сплаті, обчислюються підприємством,  організацією
самостійно (п. 8 Порядку).
 
Під   час   судового   розгляду  місцевим  господарським   судом
встановлено,  що згідно повідомлень Управління Пенсійного  фонду
України  про  суму  витрат  на виплату  різниці  пенсій  Казенне
підприємство “Науково-виробничий комплекс “Іскра” має  виплатити
різницю  між сумою пенсій, призначеної Находкіну О.К. згідно  із
Законом  України  „Про  наукову  і науково-технічну  діяльність”
( 1977-12  ) (1977-12)
        , та сумою пенсій, обчисленої відповідно  до  інших
законодавчих актів, у розмірі 1 255,24 грн.
 
Враховуючи,  що доказів погашення вказаної суми відповідачем  не
надано,  суд першої інстанції, обґрунтовано задовольнив  позовні
вимоги.
 
Доводи   відповідача,  викладені  в  касаційній   скарзі,   щодо
відсутності   відповідальності  за   невнесення   підприємствами
різниці в пенсіях, а також не передбачення законодавчими  актами
можливості  її  стягнення та посилання на ст. 16 Закону  України
“Про  систему  оподаткування” ( 1251-12  ) (1251-12)
          визнаються  колегією
суддів необґрунтованими з огляду на таке.
 
Відповідно   до   Положення   про   Пенсійний   фонд    України,
затвердженого  Указом Президента України  від  01.03.2001  р.  N
121/2001   ( 121/2001  ) (121/2001)
        ,  Пенсійний  фонд  України  забезпечує
своєчасне  і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій,  а
також  забезпечує  збирання та акумулювання коштів,  призначених
для пенсійного забезпечення.
 
Таким  чином, враховуючи те, що Пенсійний фонд України  виплачує
пенсії  у  повному  розмірі,  включаючи  різницю  між  пенсіями,
підприємство  на  яке чинним законодавством покладено  обов’язок
сплати   різниці   суми  між  звичайною  і   науковою   пенсіями
зобов’язано відшкодувати понесенні Управлінням Пенсійного  фонду
України витрати на підставі цивільного законодавства.
 
З  урахуванням наведеного та беручи до уваги те, що відповідачем
не  заперечується право громадянина Находкіна О.К. на  отримання
наукової  пенсії  та  не оскаржується розмір заявлених  позовних
вимог,  колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
до  висновку,  що господарським судом Запорізької області  вірно
застосовані  норми  матеріального  і  процесуального  права   та
підстав для скасування рішення від 28.01.2004року у даній справі
не вбачається.
 
На  підставі  вказаного та керуючись ст. 24 Закону України  „Про
наукову   і   науково-технічну   діяльність”   ( 1977-12    ) (1977-12)
        ,
ст.    ст.    111-5,   111-7,   111-9,   111-11   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.   Касаційну скаргу Казенного підприємства “Науково-виробничий
комплекс  “Іскра”  на  рішення господарського  суду  Запорізької
області  від  28.01.2004р.  у  справі  №   18/357  залишити  без
задоволення.
 
2.     Рішення  господарського  суду  Запорізької  області   від
28.01.2004р. у справі №  18/357 залишити без змін.