ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
02.06.2004                                       Справа N 40/608
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу  Державного  комітету України з державного  матеріального
резерву  на  ухвалу Київського апеляційного господарського  суду
від  04.02.2004  р.  у справі за позовом ВАТ “Б”  до  Державного
комітету   України  з  державного  матеріального   резерву   
 
про   стягнення сум
 
Заслухавши   пояснення  представника  відповідача,   перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
 
                       У С Т А Н О В И В:
 
У  жовтні 2003р. ВАТ “Б” пред’явило в господарському суді  позов
до   Державного  комітету  України  з  державного  матеріального
резерву  про  стягнення  431341,60  заборгованості  за  фактичні
витрати   на  утримання  та  зберігання  матеріальних  цінностей
державного резерву.
 
Згодом  позивач зменшив розмір позовних вимог і просив  стягнути
390137,62 грн.
 
Рішенням господарського суду м. Києва від 02.12.2003 р.
 
позов  було  задоволено, з відповідача стягнуто  390137,62  грн.
основного боргу.
 
Відповідач оскаржив дане рішення в апеляційному порядку.
 
Ухвалою   Київського   апеляційного  господарського   суду   від
04.02.2004р.
апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду.
 
В   касаційній  скарзі  відповідач  просить  ухвалу   Київського
апеляційного  господарського суду від 04.02.2004р. скасувати,  а
справу направити для вирішення питання про прийняття апеляційної
скарги  до  суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення
судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
 
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
 
Відповідно  до  п.  40 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів  України
“Про  державне  мито”  ( 7-93  ) (7-93)
          від  сплати  державного  мита
звільняється Державний комітет України по матеріальних  резервах
та  підприємства,  установи і організації системи  матеріального
резерву  –  за  позовами, з якими вони  звертаються  до  суду  у
справах   щодо   виконання  договірних  зобов’язань   суб’єктами
господарської діяльності, що випливають із Закону  України  “Про
державний матеріальний резерв” ( 51/97-ВР ) (51/97-ВР)
        .
 
Суд  апеляційної інстанції прийшов до підставного  висновку  про
те,   що   оскільки  Державний  комітет  України  з   державного
матеріального  резерву  є відповідачем  по  справі,  то  він  не
звільнений  за вказаним Декретом від сплати державного  мита  за
подання апеляційної скарги.
 
Керуючись   ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,   111-11   -   111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий
господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу  Державного  комітету  України  з  державного
матеріального  резерву  залишити  без  задоволення,   а   ухвалу
Київського  апеляційного господарського суду від  04.02.2004  р.
без змін.