ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2004 Справа N 11/73б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченка О.С.
суддів: Бур'янової С.С.
Грека Б.М.
розглянувши
касаційну скаргу Ліквідатора ВАТ XXX" А.А.А.
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
17.03.2004 р.
у справі № 11/73б
за заявою ДПІ в H-ському районі м. P-ська
до ВАТ "XXX"
про визнання банкрутом
за участю представників :
ДПІ в H-ському
районі м. P-ська Б.Б.Б.
ПП "XXX" В.В.В.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.11.2003 р. у
справі № 11/73б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний
баланс, ліквідовано ВАТ "XXX" як юридичну особу, припинено
провадження у справі.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
17.03.2004 р. (судді: М'ясищев - головуючий, Дзюба О.М., Шевкова
Т.А.) зазначена ухвала скасована, справа передана на розгляд
господарському суду Луганської області.
Ліквідатор ВАТ "XXX" звернувся до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 17.03.2004 р. скасувати,
ухвалу господарського суду Луганської області від 19.11.2003 р. у
справі № 11/73б залишити без змін.
В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на те, що
при прийнятті оскаржуваної постанови Донецьким апеляційним
господарським судом порушено ст.97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
оскільки ПП "YYY" не був стороною у справі про банкрутство ВАТ
"XXX", а також, що ПП "YYY" не доведено його право власності на
майно, що було включено в ліквідаційну масу банкрута та
реалізовано у ліквідаційній процедурі.
У запереченнях до касаційної скарги ПП "YYY" зазначає, що подана
скарга не відповідає вимогам ст.111 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що ПП
"YYY" не мало майнових вимог до боржника на час публікації
оголошення про порушення справи про банкрутство, а дізналося про
включення до ліквідаційної маси належного йому нерухомого майна
вже після його реалізації ліквідатором, що ліквідатором були
допущені порушення при проведенні інвентаризації та відшкодуванні
витрат за рахунок реалізованого майна банкрута.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом першої та апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла
висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної
скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ст.106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційні скарги на
ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та
інші учасники судового процесу, зазначені у цьому кодексі та
Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
сторонами у справі про банкрутство є кредитори та
боржник, учасниками провадження: арбітражний керуючий, власник
майна боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші
особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Як свідчать матеріали справи ПП "YYY" учасником провадження у
справі не було.
Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
ПП "YYY", як особа, яка, посилаючись на свої права
власника, оспорює правомірність віднесення майнових активів або
коштів до ліквідаційної маси, мала право оскаржити дії ліквідатора
до місцевого господарського суду, який розглядав справу про
банкрутство. Скаржнику було відомо про розгяд справи про
банкрутство ВАТ "XXX", проведення ліквідаційних заходів, розгляд
господарським судом Луганської області справи про визнання
недійсною мирової угоди від 28.08.2002 року, за якою він отримав
майно від боржника, про що свідчить лист ПП "YYY" ло
господарського суду Луганської області (т.2, а.с.2) та зміст
апеляційної скарги ПП "YYY" (т.2, а.с.178) але він своїм правом на
оскарження дій ліквідатора не скористався. Сторони та учасники
провадження у справі дій ліквідатора не оскаржували, наданий
ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс схвалили.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази
повноважень В.В.В. - особи, яка підписала апеляційну скаргу та
касаційну скаргу, як директора ПП "YYY" та будь-які докази
правоздатності ПП "YYY" як юридичної особи (статут, свідоцтво про
державну реєстрацію, довідка про включення до ЄДРПОУ тощо).
За таких обставин Донецьким апеляційним господарським судом
здійснено апеляційний перегляд ухвали господарського суду
Луганської області по скарзі, поданій особою, яка не мала права її
подавати, чим порушено статті 91,106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
В мотивувальній частині постанови апеляційним судом викладені
обставини, які, на його погляд, свідчать про порушення
ліквідатором своїх обов'язків при здійсненні ліквідаційних
заходів, зроблено висновок, що місцевим судом було помилково
затверджено винагороду ліквідатору та ліквідаційний баланс.
Підставою для скасування ухвали господарського суду Луганської
області від 19.11.2003 року зазначено ч.1 п.4 ст. 104 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
- порушення або неправильне застосування норм
матеріального чи процесуального права, але не зазначено, які саме
норми матеріального чи процесуального права були неправильно
застосовані судом.
Доводи заявника ПП "YYY" стосовно включення належного йому майна
до ліквідаційної маси банкрута не знайшли свого підтвердження ні
при розгляді справи у місцевому суді, ні в апеляційній інстанції.
Натомість апеляційним судом було встановлено, що у власність ВАТ
"XXX" було повернено майно з чужого незаконного володіння ПП "YYY"
у зв'язку із скасуванням мирової угоди укладеної між ВАТ "XXX" та
ПП "YYY".
Таким чином, при прийнятті оскаржуваної постанови колегією суддів
було неправильно застосовано статті 91, 92, 106 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та здійснено перегляд за апеляційною скаргою особи,
яка не мала права її подавати; неправильно застосовано статтю 104
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
- не зазначено, які саме норми
матеріального чи процесуального права порушено місцевим судом при
винесенні ухвали.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова
Донецького апеляційного господарського суду від 17.03.2004 року
підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 91, 92, 104, 106, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ліквідатора ВАТ "XXX" задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
17.03.2004 року скасувати.
Ухвалу господарського суду Луганської області від 19..11.2003 р.
залишити без змін.
Головуючий Удовиченко О.С.
Судді Грек Б.М.
Бур'янова С.С.