ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2004 Справа N Б-6672/2-23
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Удовиченка О.С. - головуючого,
Бур'янової С.С., Грека Б.М.
за участю представників :
А.А.А.
АК "XXX" - Б.Б.Б.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м.Києві,
касаційну скаргу арбітражного керуючого А.А.А.
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 01.03.2004 року
у справі № Б-6672/2-23
за заявою АК "XXX"
до "YYY"
про визнання банкрутом
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2003
року у справі № Б-6672/2-23 (суддя: Пуль О.А.) припинено
повноваження ліквідатора А.А.А.; призначено ліквідатором "YYY",
арбітражного керуючого В.В.В., зобов'язано арбітражного керуючого
А.А.А. протягом десяти днів після оголошення цієї ухвали передати
новому ліквідатору всі документи банкрута, в т.ч. печатку та
штамп. Зупинено провадження у справі до вдосконалення механізму
примусової реалізації майна чинними законодавством.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
01.03.2004 року (судді: Карбань І.С., Твердохліб А.Ф., Шевель
О.В.), ухвалу господарського суду Харківської області від
16.12.2003 року у справі № Б-6672/2-23 залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що ліквідатором боржника А.А.А., при
виконанні своїх обов'язків, було допущено невиконання та неналежне
виконання вимог законодавства, в зв'язку з чим його повноваження
припинені правомірно.
Не погоджуючись з ухвалою та постановою, арбітражний керуючий
А.А.А., звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення
судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме ст.
23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
(далі - Закон), а також на
порушення норм процесуального права, що призвело до прийняття
незаконної постанови.
Колегія суддів, заслухавши пояснення арбітражного керуючого
А.А.А., представника АК "XXX", обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування господарським
судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального
права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлений факт
невиконання та неналежного виконання арбітражним керуючим А.А.А. -
ліквідатором "YYY" своїх обов'язків. Крім того, порушення Закону
при виконанні функцій ліквідатора "YYY" А.А.А. встановлені також в
акті позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим А.А.А.
ліцензійних умов від 18.11.2003 року, проведеної Харківським
регіональним управлінням з питань банкрутства.
Як вбачається з протоколів комітету кредиторів від 17.10.2003
року, від 14.11.2003 року, від 18.11.2003 року та встановлено
судом, комітет кредиторів дійшов висновку про припинення
повноважень ліквідатора А.А.А. та призначення нового ліквідатора -
арбітражного керуючого В.В.В., про що було подане до
господарського суду першої інстанції відповідне клопотання.
Згідно з ч. 13 ст. 30 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
у разі невиконання або
неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський
суд за клопотанням комітету кредиторів може припинити повноваження
ліквідатора і, за пропозицією комітету кредиторів, призначити
нового ліквідатора.
Таким чином, апеляційна інстанція дійшла правильного висновку про
те, що господарський суд першої інстанції правомірно припинив
повноваження ліквідатора А.А.А. та призначив нового ліквідатора
В.В.В. Крім того, господарський суд першої інстанції правомірно
зупинив провадження у справі до вдосконалення механізму примусової
реалізації майна чинним законодавством.
Разом з тим, висновок господарських судів першої та апеляційної
інстанцій про те, що передача у користування майна банкрута за
договором оренди у процедурі ліквідації тягне за собою виникнення
зобов'язань, які згідно з статтею 223 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
припиняються ліквідацією юридичної особи, зроблений без урахування
вимог ч. 4 ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні"
( 887-12 ) (887-12)
.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України "Про підприємства в
Україні" ( 887-12 ) (887-12)
підприємство вважається ліквідованим з моменту
виключення його з державного реєстру України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що передача майна
банкрута у користування за договором оренди до виключення
ліквідованого підприємства з державного реєстру не суперечить
вимогам Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Проте, вказане порушення норм матеріального права не впливає на
законність оскарженої постанови в цілому, оскільки господарськими
судами були встановлені інші порушення вимог Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
,
допущені ліквідатором А.А.А. при виконанні своїх обов'язків, які є
самостійними підставами для припинення повноважень ліквідатора.
Посилання скаржника на порушення судом норм процесуального права
не знайшли свого підтвердження в ході касаційного перегляду
оскарженої постанови.
Таким чином, колегія суддів вважає, що підстави для скасування
постанови Харківського апеляційного господарського суду від
01.03.2004 року, передбачені ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу арбітражного керуючого А.А.А. залишити без
задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
01.03.2004 року у справі № Б-6672/2-23 залишити без змін.
Головуючий, суддя Удовиченко О.С.
Судді Бур'янова С.С.
Грек Б.М.