ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2004 Справа N 1/83-Б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченка О.С.
суддів: Бур'янової С.С.
Грека Б.М.
розглянувши
касаційну скаргу ТОВ "XXX"
на ухвалу господарського суду Волинської області від
26.02.2003 р.
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
25.02.2004 р.
у справі № 1/83-Б господарського суду Волинської області
за заявою "YYY"
до ВАТ "ZZZ"
про банкрутство
в судове засідання представники сторін не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.02.2003р. у
справі № 1/83-Б (суддя Гончар М.М.) затверджено ліквідаційний
баланс та звіт ліквідатора; ліквідовано ВАТ "ZZZ" як юридичну
особу, припинено провадження у справі про банкрутство ВАТ "ZZZ".
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ТОВ "XXX" звернулось до
Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною
скаргою, в якій просило скасувати цю ухвалу, посилаючись на
порушення судом першої інстанції норм матеріального та
процесуального права.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
25.02.2004 р. (судді: Михалюк О.В. - головуючий, Новосад Д.Ф.,
Мельник Г.І.) апеляційна скарга залишена без задоволення, ухвала
господарського суду Волинської області від 26.02.2003р. залишена
без змін.
ТОВ "XXX" звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду
Волинської області від 26.02.2003р. та постанову апеляційного
господарського суду від 25.02.2004 р. скасувати, продовжити строк
ліквідаційної процедури, справу передати на розгляд господарського
суду Волинської області.
В касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами першої та
апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуально
права, а саме: ст. 31, ч. 1 ст. 32 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника бо визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, ст.ст. 22, 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали
справи, проаналізувавши застосування судом першої та апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія
суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для
задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.02.2003р.
ліквідатор ВАТ "ZZZ" звернувся до господарського суду Волинської
області з клопотанням про затвердження звіту ліквідатора та
ліквідаційного балансу ВАТ "ZZZ". Дане клопотанням подавалось до
суду на підставі рішення, прийнятого на засіданні комітету
кредиторів, яким вирішено завершити процедуру ліквідації
підприємства та звернутись до господарського суду з відповідним
клопотанням.
Судом першої та апеляційної інстанції було з'ясовано, що
ліквідатором у відповідності до вимог Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
були здійснені усі можливі заходи щодо
задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу майна
підприємства-банкрута.
Відповідно до вимог ст. 31 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
виручена сума була спрямована на часткове погашення
вимог кредиторів першої та другої черги, в тому числі частково
погашений борг перед ДПІ м. P-ська, виплачена вихідна допомога
звільненим працівникам банкрута, витрати, пов'язані з провадженням
у справі про банкрутство та роботою ліквідаційної комісії,
частково задоволені вимоги, що виникли з зобов'язань банкрута
перед працівниками ВАТ "ZZZ", зобов'язань, що виникли внаслідок
заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян. Вся ліквідаційна маса
підприємства-банкрута була реалізована. Коштів для задоволення
решти вимог кредиторів не вистачило, у зв'язку з чим на зборах
кредиторів ВАТ "ZZZ" 10.01.2003 р. і було прийнято рішення про
затвердження звіту, ліквідаційного балансу та звернення з
клопотанням до господарського суду про припинення провадження по
справі.
Пунктом 2 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
передбачено, що
якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення
вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить
ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
у разі
затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32
цього Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, господарський суд припиняє провадження у
справі про банкрутство.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо
припинення провадження по справі та ліквідації юридичної особи ВАТ
"ZZZ".
Доводи касаційної скарги стосовно того, що ухвала господарського
суду Волинської області від 26.02.2003 р. була прийнята з
порушенням вимог ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а саме: за
відсутності заявника і без повідомлення всіх сторін про дату та
час проведення судового засідання не беруться судом до уваги,
виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
після завершення усіх
розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду
звіт та ліквідаційний баланс.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду
Волинської області від 21.02.2003 р. (а.с. 95) було призначено
розгляд ліквідаційного балансу і звіту ліквідатора на 26.02.2003
р. на 12 год. 30 хв. Копії ухвали були отримані представниками
кредиторів А.А.А. та Б.Б.Б., ліквідатором.
А.А.А. є представником кредиторів: СГ ВК "QQQ", ЗАТ "GGG",
Приватної Агрофірми "SSS", ТОВ "RRR", СГ ВК "FFF", СГК "JJJ", СГ
ТОВ "PPP", ТОВ "KKK" - всього 956 голосів, Б.Б.Б. - є
представником Іваничівського відділення P-ської ОДПІ (920
голосів).
Скаржник - ТОВ "XXX" є кредитором, що має 48 голосів.
Отже, його позиція не могла вплинути на рішення зборів кредиторів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
сторонами у справі про банкрутство є кредитори
(представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).
За таких обставин, неповідомлення одного кредитора про день та час
судового засідання по розгляду ліквідаційного балансу не є
підставою для скасування ухвали місцевого суду про затвердження
ліквідаційного балансу та припинення провадження по справі.
Доводи касаційної скарги стосовно того, що справу розглянуто у
незаконному складі колегії судді не приймаються судом до уваги
виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 20 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суддя, який
брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому
розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за
його участю.
Як вбачається з матеріалів справи, Львівським апеляційним
господарським судом у складі колегії суддів Михалюк О.В., Новосад
Д.Ф., Мельник Г.І. ухвалою від 27.05.2003р. було відмовлено в
прийнятті апеляційної скарги до провадження. Зазначена ухвала була
скасована Вищим господарським судом країни.
Таким чином, колегією суддів Львівського апеляційного
господарського суду у складі: Михалюк О.В., Новосад Д.Ф., Мельник
Г.І. справа не розглядалась.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала
господарського суду Волинської області від 26.02.2003р. та
постанова Львівського апеляційного господарського суду від
25.02.2004 р. винесені з дотриманням вимог чинного законодавства,
а тому підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "XXX" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Волинської області від 26.02.2003 р. та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
25.02.2004 р. у справі № 1/83-Б залишити без змін.
Головуючий О.С.Удовиченко
Судді С.С. Бур'янова
Б.М. Грек