ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
01.06.2004                                       Справа N 35/587
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді      Плахотнюк С.О.,
суддів:                Панченко Н.П.,
                       Плюшка І.А.,
 
розглянувши касаційну  Акціонерного товариства закритого типу
скаргу                 “Карбо та кріплення”
 
на постанову           від 25.03.2003 Донецького апеляційного
                       господарського суду
 
та рішення             від 19.12.2002 господарського суду
                       Донецької області
 
у справі               № 35/587
 
за позовом             Акціонерного товариства закритого типу
                       “Карбо та кріплення”
 
до                     Державного підприємства “Макіїввугілля”,
                       що є правонаступником ВАТ Державної
                       холдингової компанії “Макіїввугілля”
 
про   стягнення заборгованості в сумі 27692,82 грн.,
 
та зустрічним позовом  Державного підприємства “Макіїввугілля”,
                       що є правонаступником ВАТ Державної
                       холдингової компанії “Макіїввугілля”
до                     Акціонерного товариства закритого типу
                       “Карбо та кріплення”
 
про   стягнення 111-1000,00 грн.,
 
за участю представників:
 
-    позивача – не з’явився (належним чином повідомлено),
-    відповідача – Костенко Т.Г.,
 
                       В С Т А Н О В И В:
Рішенням  від  19.12.2002 господарського суду Донецької  області
(суддя  Запорощенко М.Д.) у справі № 35/587 у задоволенні  вимог
Акціонерного  товариства закритого типу “Карбо та кріплення”  до
ВАТ Державної холдингової компанії “Макіїввугілля” про стягнення
10%  на рік від суми невнесеного в строк взноса в статутний фонд
в  сумі  27692,82  грн. відмовлено в зв’язку з  безпідставністю.
Рішення мотивоване тим, що позивач належним чином не обґрунтував
та не подав доказів факту несплати вартості акцій, а тому вимоги
щодо  стягнення неустойки згідно зі ст. 33 Закону  України  “Про
господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
         не підлягають задоволенню.
 
Зустрічний    позов    ВАТ   Державної   холдингової    компанії
“Макіїввугілля” до Акціонерного товариства закритого типу “Карбо
та  кріплення”  про  стягнення  частки  ДХК  “Макіїввугілля”   в
статутному  фонді ЗАТ “Карбоспецполімеркрепь” в сумі 111-1000,00
грн.  задоволено  у  повному обсязі; з  Акціонерного  товариства
закритого  типу  “Карбо та кріплення” на користь  ВАТ  Державної
холдингової   компанії  “Макіїввугілля”  стягнуто   частку   ДХК
“Макіїввугілля” в статутному фонді ЗАТ “Карбоспецполімеркрепь” в
сумі  111-1000,00  грн.  Рішення суду  щодо  зустрічного  позову
мотивоване  тим,  що  передання внеску до статутного  фонду  ЗАТ
“Карбоспецполімеркрепь” підтверджується  актом  прийому-передачі
від  29.09.1999,  дії  відповідача свідчать  про  схвалення  дій
особи,  яка  з  його боку підписала цей акт, а  тому,  згідно  з
приписами ст. 63 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , угода дійсна з моменту  її
укладання.
 
Постановою від 25.03.2003 Донецького апеляційного господарського
суду (судова колегія у складі: головуючий суддя Українська Р.М.,
судді  Кондратьєва С.І,, Старовойтова Г.Я.) у  справі  №  35/587
рішення  від 19.12.2002 господарського суду Донецької області  у
справі № 35/587 залишено без змін.
 
Не  погоджуючись  з рішенням від 19.12.2002 господарського  суду
Донецької   області  та  постановою  від  25.03.2003  Донецького
апеляційного  господарського суду у справі № 35/587,  Акціонерне
товариство закритого типу “Карбо та кріплення” подало до  Вищого
господарського  суду України касаційну скаргу,  у  якій  просить
скасувати  зазначені  рішення  та  постанову.  Касаційна  скарга
мотивована  тим, що господарськими судами першої та  апеляційної
інстанції порушені норми матеріального (ст. ст. 4, 41,  48,  63,
151, 161, 162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , ст.ст. 13, 24, 29, 33, 41, 54
Закону України “Про господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
        , ст.  8
Закону  України “Про цінні папери і фондову біржу” ( 1201-12  ) (1201-12)
        ,
ст.   26  Закону  України  “Про  власність”  ( 697-12   ) (697-12)
        )   та
процесуального  (ст.ст. 35, 38, 43, 57, 60, 62, 83  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        ) права.
 
Заслухавши   доповідача,  представника  Державного  підприємства
“Макіїввугілля”,  перевіривши  правильність  застосування   норм
матерўального  та  процесуального права  судова  колегія  Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
 
Господарськими   судами   першої   та   апеляційної    інстанції
встановлено, що 29.03.1999 рішенням № 537 Виконкому  Макіївської
міської ради були зареєстровані статут та установчий договір ТОВ
“Карбоспецполімеркріплення”.  Загальними   зборами   засновників
30.07.1999  (протокол  № 2) було прийнято рішення  про  внесення
змін  до  статуту  та  установчого договору  товариства  та  про
встановлення  порядку  внесення  вкладів  до  статутного   фонду
товариства.  При цьому сторони обумовили, що відповідач  повинен
внести   до   статутного  фонду  111-1000,00  грн.   у   вигляді
будівельно-монтажних  робіт,  сировини,  машин  та   механізмів,
грошових   коштів.  02.08.1999  загальними  зборами   товариства
(протокол № 3) було прийнято рішення про перетворення ТОВ у ЗАТ,
а    29.09.1999   між   ДП   “Макіїввугілля”   та   товариством,
правонаступником  якого  згідно з наданими  документами  є  АТЗТ
“Карбо  та  кріплення”, був підписаний акт  прийому-передачі  до
статутного   фонду  створеного  товариства  завершених   обсягів
будівельно-монтажних робіт загальною вартістю 111-1000,00 грн.
 
Вірним   та   обґрунтованим  є  посилання  господарського   суду
Донецької області та Донецького апеляційного господарського суду
на   ст.   54   Закону  України  “Про  господарські  товариства”
( 1576-12  ) (1576-12)
        , оскільки до вказаною нормою встановлено,  що  при
виході  учасника з ТОВ йому виплачується вартість частини  майна
товариства, пропорційна його внеску до статутного фонду. Виплата
проводиться після затвердженню звіту за рік, в якому він  вийшов
з товариства.
 
Також  вірно  вказано, що враховуючи, що рішення про  виключення
відповідача  з складу засновників ЗАТ було прийнято  03.02.2001,
строк  повернення  долі ДП “Макіїввугілля”  в  статутному  фонді
позивача настав, тому вимоги відповідача за зустрічним позовом є
обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.
 
Посилання   скаржника   на   порушення   господарськими    судом
апеляційної інстанції вимог ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          щодо
того,  що  спір по цьому предмету вже був розглянутий  у  справі
№  8/413  і є рішення, яке вступило у законну силу неправомірне.
Як  вірно  зазначено  господарським судом Донецької  області  та
Донецьким  апеляційним господарським судом  у  справі  №  35/587
факти,  що  встановлені в рішенні господарського суду  Донецької
області від 03.07.2002 по справі № 8/413 не можуть бути прийняті
до уваги, оскільки предмет спору в означеній справі не співпадає
з  предметом  спору  у  цій справі. Також господарськими  судами
вказано,  що  позивачем не представлено до  суду  доказів  факту
несплати  вартості  акцій,  тому вірно  зроблений  висновок  про
неможливість задоволення первісного позову.
 
На  підставі викладеного, Вищий господарський суд України дійшов
висновку,   що  господарськими  судами  першої  та   апеляційної
інстанції,  при вирішенні даного спору, вірно застосовані  норми
матеріального  права. Тому судова колегія Вищого  господарського
суду  України не вбачає підстав для зміни чи скасування  рішення
від   19.12.2002  господарського  суду  Донецької   області   та
постанови  від 25.03.2003 Донецького апеляційного господарського
суду у справі № 35/587.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9  -  111-12  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу Акціонерного товариства закритого типу  “Карбо
та   кріплення”   на   постанову   від   25.03.2003   Донецького
апеляційного  господарського  суду  та  рішення  від  19.12.2002
господарського суду Донецької області у справі № 35/587 залишити
без задоволення.
 
Постанову  від 25.03.2003 Донецького апеляційного господарського
суду  та  рішення від 19.12.2002 господарського  суду  Донецької
області у справі № 35/587 залишити без змін.