Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.05.2004 Справа N 8/122-н
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін котрі
позивача не з'явились повідомлені належним
чином
відповідача не з'явились повідомлені належним
чином
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Хмельницькому
на постанову від 25.11.2003р. Житомирського
апеляційного господарського суду
у справі № 8/122-н
господарського суду Хмельницької області
за позовом Приватного підприємця Б-ва М.М.
до Державної податкової інспекції у м.
Хмельницькому
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 28.01.2003р.
№ 000091741/0/602
Приватний підприємець Б-в М.М. звернувся до господарського суду
Хмельницької області з позовом до Державної податкової інспекції у
м. Хмельницькому про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення № 000091741/0/602 від 28.01.2003р., яким
позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем -
адміністративні штрафи та інші санкції в розмірі 155097,29 грн.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від
18.08.2003р. (позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової
інспекції у місті Хмельницькому № 000091741/0/602 від 28.01.2003р.
Рішення вмотивоване тим, що рішення ДПІ не відповідає вимогам
чинного законодавства, оскільки ґрунтується на упереджених
помилкових висновках та неперевіреній інформації про те, що: "...у
складському приміщенні за адресою: м. Хмельницький, зберігаються
алкогольні напої, що належать приватному підприємцю Б-ву М.М."
(друга сторінка акту перевірки).
Житомирський апеляційний господарський суд у складі суддів
постановою від 25 листопада 2003 року залишив перевірене рішення
Господарського суду Хмельницької області без змін, а апеляційну
скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому - без
задоволення, з тих самих підстав.
Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому вважає, що рішення
суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції прийняті
з порушенням матеріального та процесуального права, просить Вищий
господарський суд України здійснити перегляд матеріалів справи у
касаційному порядку, скасувати рішення і постанову у справі,
посилаючись на неправильне застосування Житомирським апеляційним
господарським судом норм матеріального права (статей 15, 17 Закону
України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту
етилового, коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, статті 11 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
) та норм процесуального права
що судами не досліджено, що на момент, реалізації значної партії
алкогольних напоїв громадянину Б-у С.М. у приватного підприємця
Б-ва М.М. не було зареєстровано жодного місця зберігання
алкогольних напоїв. Разом з тим, з моменту придбання цієї партії
до моменту реалізації пройшов значний час.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти
їх встановлення в рішенні господарського суду Хмельницької області
та постанові Житомирського апеляційного господарського суду у
даній справі, Вищий господарський суд прийшов до висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої інстанції.
Відповідно до вимог частини 2 статті 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для
перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх
встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Під час розгляду справи господарським судом Хмельницької області
з'ясовано та підтверджено при здійсненні апеляційного провадження
Житомирським апеляційним господарським судом, що регіональним
управлінням Департаменту з питань адміністрування акцизного збору
і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної
податкової адміністрації України у Хмельницькій області була
проведена перевірка, як зазначено в акті, господарської одиниці
оптового складу, що розташований у приміщенні № 5 по вулиці
Кооперативній у м. Хмельницькому та належить суб'єкту
підприємницької діяльності.
За результатами перевірки складено акт № 221127 від 21.01.2003р.,
де зазначено, що приватний підприємець Б-в М.М. допустив порушення
норм статті 15 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, зокрема,
зберігання алкогольних напоїв у місці зберігання, не віднесеного
до Єдиного реєстру.
На підставі вказаного акту ДПІ у м. Хмельницькому прийняла
податкове повідомлення-рішення № 000091741/0/602 від 28.01.2003р.,
яким до приватного підприємця Б-ва М.М. застосовано штрафну
санкцію у розмірі 155097,29 грн. з посиланням на статтю 17
вищезазначеного Закону.
Відповідно до статей 15, 17 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
відповідальність несуть суб'єкти підприємницької діяльності, які
порушили вимоги щодо зберігання алкогольних напоїв у місці
зберігання, не віднесеного до Єдиного реєстру.
Приватний підприємець Б-в М.М. відповідно до договору оренди від
05.09.2002р. орендує 100кв.м складського приміщення загальною
площею 434,4кв.м за адресою: вул. Кооперативна, 5 у м.
Хмельницькому.
25.12.2002р. приватним підприємством "УП" укладено договір
безоплатного користування 150кв.м того ж складського приміщення за
вищевказаною адресою з фізичною особою Брагіним С.М.
Крім того, 29.12.2002р. та 20.01.2003р. Б-н С.М. придбав у
приватного підприємця Б-ва М.М. алкогольні напої, що
підтверджується видатковими накладними № БН-02707А від
29.12.2002р. та № БН-02868 від 20.01.2003р. При цьому асортимент
відпущених Б-у С.М. алкогольних напоїв співпадає з описаними на
перевіряємому складі залишків товарів, крім 941 пляшок коньяку
"Писарівський", який позивачем Б-у С.М. не відпускався.
Також підтвердженням факту реалізації позивачем Б-у С.М. виявлених
на складі алкогольних напоїв є прошнурована та завірена печаткою
ДПІ у м. Хмельницькому книга продажу товарів (робіт, послуг) № 4
за 2002р., у якій за № 2914 від 29.12.2002р. та № 3097 від
20.01.2003р. є записи про реалізацію продукції відповідно до
зазначених видаткових накладних на загальну суму 186797,21 грн.
При складанні звітності за грудень 2000р. та січень 2003р. вказані
операції враховано підприємцем Б-вим М.М., що відображено ним у
деклараціях з податку на додану вартість.
За змістом приписів статей 15, 17 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
для настання відповідальності необхідні певні обов'язкові умови
зберігання у невнесеному до Єдиного реєстру місці алкогольних
напоїв суб'єктом підприємницької діяльності, якому належать ці
алкогольні напої.
Крім того оспорюване податкове повідомлення-рішення від
№ 000091741/0/602 від 28.01.2003р., яким позивачеві, визначено
суму штрафних санкцій за порушення норм Закону України "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, прийняте на підставі приписів статті 5 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181, в редакції чинній на момент
виникнення спірних правовідносин, цей закон є спеціальним законом
з питань оподаткування, який установлює порядок погашення
зобов'язань юридичних чи фізичних осіб перед бюджетами та
державними цільовими фондами з податків, зборів, обов'язкових
платежів, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків контролюючими органами, у
тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Саме цим Законом і запроваджене поняття податкового повідомлення,
як письмового повідомлення контролюючого органу про обов'язок
платника податків сплатити суму визначену контролюючим органом.
Виходячи зі змісту зазначених норм, можна дійти висновку, що
законодавець не розповсюдив сферу дії цього Закону на
правовідносини, що врегульовані Законом України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а відтак, у
податкової інспекції відсутні правові підстави щодо прийняття
податкового повідомлення-рішення на підставі приписів статті 5
Закону України "України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Відповідно до вимог пункту 7 статті 11 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
органи державної
податкової служби мають право застосовувати до підприємств,
установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та
розмірах, встановлених законом. Тобто встановивши порушення,
податкові органи повинні прийняти рішення про застосування
санкцій, у порядку та розмірах, встановлених законом які регулює
спірні правовідносини. Судами залишено без уваги відсутність
повноважень ДПІ на застосування порядку погашення зобов'язань,
передбаченої Законом України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у випадку виявлення порушень, передбачених
Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу
спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та
тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, а саме зберігання алкогольних
напоїв в місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.
Приписи Інструкції про порядок застосування та стягнення сум
штрафних / фінансових /санкцій органами державної податкової
служби ( z0268-01 ) (z0268-01)
, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 23
березня 2001 року за № 268/5459, не можуть розширювати коло
правовідносин на які поширюється названий Закон.
З урахуванням викладеного, переглянуте рішення господарського суду
та постанова апеляційного господарського суду відповідають
приписам чинного законодавства.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий
господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Хмельницької області від 18.08.2003
року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду
від 25.11.2003р. у справі № 8/122-н залишити без змін, а касаційну
скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому - без
задоволення.