ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2004 Справа N 28/457
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: Добролюбової Т.В.,
суддів: Гоголь Т.Г.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Дарницькому районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 19.02.2004р.
зі справи № 28/457 господарського суду
м. Києва
за позовом приватного підприємства “Гераль”,
м. Київ
до Державної податкової інспекції у
Дарницькому районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явилися
від відповідача: Кучерява А.А. (довіреність від 12.01.04 № 1)
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від 15.04.04 р., надіслана 16.04.04
р.).
В С Т А Н О В И В:
За результатами здійсненої ДПІ у Дарницькому районі м. Києва
документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності
внесення до бюджету сум податку на прибуток та податку на додану
вартість ПП “Гераль” при взаємодії з ТОВ “Люксем” за квітень
2002 р. складено акт від 12.02.03 р. № 25/1-014-31520178.
Перевіркою виявлено, що ТОВ “Люксем” у квітні 2002 р. продало ПП
“Гераль” товарно-матеріальні цінності за податковими накладними
№№ 22, 26, 29, 32, 33 на суму 20 641 666,67 грн., у тому числі
ПДВ – 4 128 333, 33 грн., які відображено в книзі обліку
придбання товарів.
Згідно бухгалтерському та податковому обліку підприємство у ІІ
кварталі 2002р. віднесло до складу валових витрат вартість
отриманого від ТОВ “Люксем” товару. ДПІ вважає, що при цьому
підприємством порушені приписи п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону
України від 22.05.97р. р.№ 283/97-ВР, оскільки рішеннями
Дарницького райсуду м. Києва від 22.11.02р. та від 17.12.02 р.
договір від 19.04.02, видаткові накладні та податкові накладні
№№ 22, 26, 29, 32, 33 визнані такими, що не можуть бути
підставою для підтвердження господарської операції і не мають
юридичної сили та доказовості, так як означені документи не
відповідають вимогам п. 9.2 ст. 9 Закону України “Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”
( 996-14 ) (996-14)
, п. 16 Порядку заповнення податкової накладної. Крім
того, рішенням райсуду від 22.11.02р. визнані недійсними статут,
установчий договір та свідоцтво про реєстрацію платника податку
на додану вартість ТОВ “Люксем”.
Зазначене порушення, на думку ДПІ, призвело до заниження
податвого зобов’язання з податку на прибуток за ІІ квартал
2002р. на суму 6 192 500 грн., заниження податкового
зобов’язання з ПДВ за квітень 2002р., на суму 4 128 333, 33
грн..
На підставі акта документальної перевірки та п. 4.2.2 ст. 4,
п. 17.1.6 ст. 17 Закону України від 21.12. 2000 р. № 2181-ІІІ та
п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
від 22.05.97
№ 283/97-ВР ДПІ оформлено податкове повідомлення-рішення від
12.02.03 р. № 0001032301/0/428, яким підприємству визначено
податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 6 192 500
грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція у сумі 3096 250
грн. (а.с.5).
Приватне підприємство “Гераль” звернулось до господарського суду
м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у
Дарницькому районі м. Києва про визнання податкового
повідомлення – рішення від 12.02.2003р. недійсним з підстав
невідповідності його чинному податковому законодавству.
Рішенням господарського суду м. Києва від 04.11.03 р. (суддя
Борисенко І.В.) позовні вимоги задоволені, податкове
повідомлення – рішення від 12.02.2003р. № 0001032301/0/428
визнано недійсним з огляду на невідповідність його приписам
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
За апеляційною скаргою ДПІ, вказане судове рішення переглянуте в
апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного
господарського суду від 19.02.2004р. (судді: Фролова Г.М. -
головуючий, Полянський А.Г., Шипко В.В.) залишено без змін з тих
же підстав.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, ДПІ у
Дарницькому районі м. Києва звернулась до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою про її скасування, посилаючись
на:
- неврахування судом тих фактів, які були встановлені Дарницьким
райсудом за рішеннями з цивільних справ від 22.11.02р. та від
17.12.02 р., а саме визнання статуту, установчого договору,
свідоцтва про реєстрацію платника податків ТОВ “Люксем”
(контрагента позивача) та первинних бухгалтерських документів
останнього (видаткових накладних) недійсними з моменту їх
складання, що є порушенням ст. 35 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
;
- не застосування судом п. 2 ст. 3 Закону України “Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”
( 996-14 ) (996-14)
від 16.07.99 р. № 996-ХІV,
- неправильне застосування п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України
“Про оподаткування прибутку підприємств” ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
від
22.05.97 № 283/97-ВР.
Колегія Вищого господарського суду України, розглянувши
матеріали справи, перевіривши правильність застосування норм
матеріального і процесуального права, обговоривши доводи
касаційної скарги, не вбачає підстав для зміни або скасування
постанови апеляційної інстанції та відповідно для задоволення
касаційної скарги, виходячи з наступного.
При прийнятті оскаржуваної постанови господарський суд
апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивач
правомірно включив до складу валових витрат кошти по факту їх
оплати на користь ТОВ “Люксем”, що підтверджено платіжними
дорученнями та виписками з особового рахунку підприємства, а
тому порушень з боку ПП”Гераль” вимог Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не допущено.
Вищий господарський суд України погоджується з висновком
апеляційної інстанції з урахуванням того, що відповідно до
пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до складу валових витрат
включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих)
протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією,
веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).......
За приписом пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 цього Закону датою
збільшення валових витрат виробництва вважається дата, яка
припадає на податковий період протягом якого відбувається
будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата списання коштів з банківських рахунків платника
податку на оплату товарів (робіт, послуг)..
- або дата оприбуткування платником податку товарів...
При цьому, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР
встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які
витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними
та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких
передбачена правилами ведення податкового обліку.
Не заперечуючи факт здійснення господарських операцій,
інспекція, посилаючись на норми пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону
України № 283/97-ВР вважає, що підприємством неправомірно
віднесено до складу валових витрат вартість отриманого від ТОВ
“Люксем” за податковими накладними №№ 22,26,29,32,33 товару з
підстав, зазначених в описовій частині даної постанови.
Однак, цей висновок ДПІ правомірно не прийнятий до уваги
апеляційною інстанцією, оскільки на дату укладення договору і
дату видачі накладних (квітень-травень 2002р.) ТОВ “Люксем”
перебувало на податковому обліку як платник ПДВ. Відповідно до
пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
зареєстровані у встановленому порядку
платники податку мають право складати та видавати покупцю
податкові накладні. Подальше скасування, або визнання недійсними
в судовому порядку установчих документів, свідоцтва платника ПДВ
не є підставою для визнання вчинених таким СПД дій недійсними,
оскільки його контрагенти за договором можуть нести
відповідальність лише за наявності вини.
Виходячи із викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
19.02.2004р. зі справи 28/457 – залишити без змін.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому
районі м. Києва - залишити без задоволення.