ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2004                                        Справа N 7/635

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну        ТОВ “Ц”

скаргу

на рішення                   господарського суду м. Києва від

                             18.12.2003 року

у справі за позовом          ТОВ “І”

до                           ТОВ “Ц”

про   стягнення 19 595,74 грн.

за зустрічним позовом        ТОВ “Ц”

до                           ТОВ “І”

про   стягнення 34 584,38 грн.

                       В С Т А Н О В И В:

у серпні 2003 року ТОВ “І” звернулось до суду з позовом, у якому

посилаючись  на безпідставність відмови ТОВ “Ц” оплатити  надані

йому  транспортно  –  експедиційні  послуги  просив  стягнути  з

відповідача 18 572,74 грн.

Відповідачем заявлено зустрічний позов, у якому він  посилаючись

на порушення позивачем умов перевезення вантажу згідно накладних

№  93–96  від 10.02.2003 року, що призвело до втрати  ним  своїх

товарних властивостей просив відшкодувати завдані йому збитки  у

розмірі прийнятого для перевезення товару, що складає 34  584,38

грн.

Рішенням  господарського суду міста Києва  від  18.12.2003  року

позовні  вимоги  ТОВ  “І” задоволено, у задоволенні  зустрічного

позову відмовлено.

У   касаційній  скарзі  відповідач  посилається  на  неправильну

правову оцінку судом обставин справи, безпідставність відмови  у

задоволенні його позову і просить рішення суду першої  інстанції

скасувати та постановити нове рішення.

Заслухавши  суддю – доповідача, пояснення представників  сторін,

перевіривши  матеріали справи та обговоривши  доводи  касаційної

скарги  судова  колегія  не вбачає підстав  для  її  задоволення

виходячи з наступного.

Згідно  підписаних  сторонами  актів  щодо  обсягів  і  вартості

наданих відповідачу транспортно – експедиційних послуг, рахунків

і  доданих  до них товарно транспортних накладних заборгованість

відповідача складає 18 542,74 грн., що останнім не оспорюється і

у  касаційній  скарзі,  а  тому господарський  суд,  виходячи  з

обов‘язку відповідача оплатити послуги у семиденний строк з  дня

пред‘явлення вимоги правомірно постановив про стягнення з  нього

суми боргу і підстав для скасування рішення у цій частині немає.

Правомірною  є  відмова відповідачу і у задоволенні  зустрічного

позову щодо стягнення вартості вантажу прийнятого позивачем  для

перевезення по видатковим накладним № 93–96 від 10.02.2003 року,

оскільки доводи відповідача щодо якості товару ґрунтуються  лише

на   факті   відмови   від  його  отримання  вантажоотримувачем,

припущеннях  щодо неможливості дотримання температурного  режиму

із–за   погодних  умов  і  спростовуються  висновком   Київської

торгово–промислової  палати № И–2641 від  02.06.2003  року  щодо

відповідності  вина  державним  стандартам,  а  тому  при  таких

обставинах  та відсутності у відповідача наміру отримати  товар,

про  знаходження  якого на зберіганні йому  стало  відомо  ще  у

лютому 2003 року підстав для скасування рішення суду про відмову

у  позові  з  наведених у касаційній скарзі мотивів,  зокрема  і

посиланням  на  закінчення  термінів  реалізації  товару  судова

колегія не вбачає.

Враховуючи    наведене,   керуючись   ст.ст.    111-9,    111-11

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий

господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну   скаргу   залишити   без   задоволення,   а   рішення

господарського суду м. Києва від 18.12.2003 року – без змін.