ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2004 Справа N 5/2689-12/361
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. - головуючого,
Михайлюка м. В.,
Плюшка І.А.,
за участю представників сторін:
від позивача не з’явилися;
від відповідача не з’явилися;
розглянувши матеріали Дрогобицької об’єднаної державної
касаційної скарги податкової інспекції Львівської області
на постанову Львівського апеляційного господарського
суду
від 13.01.2004р.
у справі № 5/2689-12/361
господарського суду Львівської області
за позовом Дрогобицької об’єднаної державної
податкової інспекції Львівської області
до СПД – приватного підприємця Проціва
Володимира Васильовича
про стягнення в дохід держави коштів в сумі 10067 грн,
одержаних без встановлених законом підстав
В С Т А Н О В И В:
Дрогобицька ОДПІ Львівської області звернулася з позовом до СПД
– приватного підприємця Проціва В.В. про стягнення з останнього
10067 грн. за здійснення безліцензійної діяльності.
Рішенням господарського суду Львівської області від 22.10.2003р.
(суддя Запотічняк О.Д.) Дрогобицькій ОДПІ в позові відмовлено з
тих підстав, що стягнення штрафу за здійснення без ліцензійної
діяльності не відноситься до компетенції податкових органів.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
13.01.2004р. (судді: Онишкевич В.В.- головуючий, Слука М.Г.,
Скрутовський П. Д.) рішення господарського суду першої інстанції
залишено без зміни з тих же підстав.
У поданій касаційній скарзі Дрогобицька ОДПІ Львівської області
просить скасувати рішення та постанову зазначених судових
інстанцій та задовольнити її позов. При цьому скаржник
посилається на невірне, на його погляд, застосування судовими
інстанціями матеріального права.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права
у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна
скарга Дрогобицької ОДПІ Львівської області підлягає залишенню
без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Дрогобицькою об'єднаною
державною податковою інспекцією проведено тематичну перевірку
відповідача з питань достовірності даних, заявлених у документах
обов'язкової податкової звітності за період з 12.01.2001р. по
31.12.2002р. та наявності ліцензії. За результатами проведеної
перевірки складено акт № 99 від 06.06.2003р., в якому зазначено,
що приватний підприємець у період з 12.01.2001 р. по
23.11.2002р. надавав транспортні послуги з перевезення пасажирів
мікроавтобусом без придбання ліцензії, за вказаний період
останній отримав від діяльності по перевезеннях чистий дохід в
сумі 10067 грн.
Згідно п. 33 статті 9 Закону України “Про ліцензування певних
видів господарської діяльності” ( 1775-14 ) (1775-14)
ліцензуванню
підлягають певні види господарської діяльності, зокрема, надання
послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним
транспортом загального користування (крім надання послуг з
перевезення пасажирів та їх багажу на таксі).
Відповідальність за порушення вимог Закону України “Про
ліцензування певних видів господарської діяльності” ( 1775-14 ) (1775-14)
передбачена статтею 22 цього Закону ( 1775-14 ) (1775-14)
, а саме до
суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності
без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів
у розмірах, встановлених законом, рішення про стягнення штрафів,
приймаються органом, на який згідно з чинним законодавством
покладено функції контролю за наявністю ліцензій.
Відповідно до ст. 20 вказаного Закону ( 1775-14 ) (1775-14)
контроль за
наявністю ліцензії у суб'єктів господарювання здійснюють
спеціально уповноважений орган з питань ліцензування та інші
органи виконавчої влади в межах їх повноважень шляхом проведення
планових та позапланових перевірок. Тобто, державні контролюючі
органи у разі виявлення порушень ліцензійних умов зобов’язані
повідомити про ці порушення орган ліцензування.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку,
що в даному випадку, у відповідності до законодавства за
відсутності правової норми, що передбачає в якості наслідків за
здійснення безліцензійної діяльності стягнення до бюджету
доходу, отриманого від такої діяльності, до відповідача мали б
бути застосовані фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах,
передбачених законодавством.
Частиною 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського
суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального
чи процесуального права. Оскільки судовими інстанціями норми
матеріального та процесуального права порушено не було, то
підстави для скасування постанови відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги Дрогобицької ОДПІ Львівської
області відмовити.
Рішення господарського суду Львівської області від 22.10.2003р.
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
13.01.2004р. у справі № 5/2689-12/361 залишити без зміни.