ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2004 Справа N 4/3328-2/189
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів: Стратієнко Л.В., Чабана В.В.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
ДП “Наша мова” Бучаєв М.А.
ТОВ “Альфа” не з’явився
розглянувши касаційну ДП “Наша мова” ТОВ “САВсервіс”
скаргу
на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від
27.01.2004р.
у справі № 4/3328-2/189
господарського суду Львівської області
за позовом ДП “Наша мова” ТОВ “САВсервіс”
до ТОВ “Альфа”
про стягнення 3 335, 00 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області (суддя Зварич
О.В.) від 14.10.2003р. позов залишено без розгляду.
Львівський апеляційний господарський суд (судді Д.Новосад,
О.Михайлюк, Г.Мельник) переглянув вказану ухвалу і постановою
від 27.01.2004р. залишив її без змін.
ДП “Наша мова” згадані ухвалу та постанову вважає такими, що
суперечать нормам матеріального та процесуального права, тому
просить їх скасувати і провадження у справі припинити.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника скаржника,
Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Дочірнім підприємством “Наша мова” товариства з обмеженою
відповідальністю “САВсервіс” заявлено позов до ТОВ “Альфа” про
стягнення 3 335 гривень, з яких 2 500 грн. заборгованості за
поставлений товар, 70 грн. пені та 750 грн. штрафу.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.08.2003р.
порушено провадження у справі і позовна заява прийнята до
розгляду.
В порядку підготовки справи до розгляду цією ухвалою позивача
зобов’язано подати відповідні документи.
04.09.2004 р. до суду від позивача надійшла заява, в якій
повідомляється, що відповідач основну суму боргу сплатив і з
огляду на вказану обставину позивач просить стягнути з
відповідача лише пеню, штраф та 3 відсотки річних за
прострочення виконання боржником зобов'язання.
09.09.2003р. до суду від позивача надійшла ще одна заява. В цій
заяві міститься прохання повернути позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд повертає
позовну заяву без розгляду, якщо від позивача надійшла заява про
врегулювання спору. Крім того, ця заява повинна надійти до суду
до винесення ухвали про порушення провадження у справі.
Оскільки заява від позивача надійшла до суду вже після порушення
провадження у справі і в ній не містилась інформація про
врегулювання спору, суд не мав правових підстав для повернення
позову.
У зв'язку з тим, що відповідач в судове засідання не з’явися і
не надав витребуваних судом документів і позивач також не в
повному обсязі виконав вимоги суду, викладені в ухвалі від
26.08.2003р., та з урахуванням подання позивачем згаданих вище
заяв, господарський суд Львівської області ухвалою від
23.09.2003р. в порядку підготовки справи до розгляду знову
зобов'язав позивача надати відповідні документи, зокрема, докази
погашення боргу відповідачем.
З огляду на те, що позивач у зазначений термін не виконав
вимоги, викладені в ухвалі суду від 23.09.2003р., місцевий суд
обг4рунтовано залишив позов без розгляду.
Посилання в касаційній скарзі на те, що місцевий суд в даному
випадку мав би застосовувати п. 4 ст. 80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, помилкове.
На підставі п. 4 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський
суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від
позову і відмову прийнято господарським судом.
Позивач від позову не відмовлявся, відповідно суд не міг і
розглянути питання щодо можливості прийняття відмови від позову.
Слід зазначити, що при прийнятті судом відмови позивача від
позову, згідно ч. 2 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд
попереджає позивача про наслідки такої відмови, а саме, у
випадку, припинення провадження у справі повторне звернення до
господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же
предмет і з тих же підстав не допускається.
Безпідставне посилання скаржника і на те, що ним до позовної
заяви подані всі документи, необхідні для розгляду справи.
Як вже зазначалось, позивач після порушення провадження у справі
повідомив суд про погашення відповідачем суми основного боргу,
однак доказів про це не надав, тому суд в цій частині не міг
прийняти відповідного рішення.
Крім того, суд зобов'язаний був розглянути вимоги позивача в
частині стягнення пені, штрафу і 3 процентів річних, однак без
відповідних документів, які б свідчили про час сплати
відповідачем основної суми, суд позбавлений такої можливості.
З огляду на зазначені обставини, Львівський апеляційний
господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість ухвали
господарського суду Львівської області від 14.10.2003р..
Вказаний висновок відповідає чинному законодавству та обставинам
справи.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1
ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
27.01.2004р. у справі № 4/3328-2/189 господарського суду
Львівської області залишити без зміни, а касаційну скаргу
дочірнього підприємства “Наша мова” ТОВ “САВсервіс” - без
задоволення.