ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2004 Справа N 4/153/9
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Дерепи В.І.,
суддів Стратієнко Л.В., Чабана В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
приватного підприємства "XXX"
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
01.03.2004 року
у справі № 4/153/9
за позовом приватного підприємства "XXX"
до - сільськогосподарського виробничого кооперативу "YYY",
- товариства з обмеженою відповідальністю "YYY"
про визнання недійсним договору
за участю представників сторін:
від позивача - Б.Б.Б., В.В.В.
від відповідачів - не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 1 березня 2004 року Київський апеляційний
господарський суд (судді С. Алданова, В. Кошіль, С. Сотніков)
повернув приватному підприємству "XXX" апеляційну скаргу з підстав
недодання до неї документів, що підтверджують сплату державного
мита в установленому розмірі.
В касаційній скарзі позивач стверджує, що зазначений судовий акт
підлягає скасуванню з огляду на неправильне застосування судом
правил статті 97 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки позивач сплатив державне мито із позовної
заяви немайнового характеру, а суд апеляційної інстанції,
справляючи державне мито, обчислює його розмір за ставками,
встановленими для позовів майнового характеру, та ставками,
встановленими для розгляду заяв зі спорів немайнового характеру.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги,
заслухавши пояснення представників позивача та перевіривши
правильність застосування Київським апеляційним господарським
судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного
спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу
приватного підприємства "XXX" залишити без задоволення з таких
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, із позовної заяви про визнання
недійсним договору купівлі-продажу майна від 29.09.2001 року
позивач платіжним дорученням від 26 листопада 2003 року за № 5
сплатив державного мита за ставкою 5 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян.
Приватним підприємством "XXX" із апеляційної скарги було сплачено
50 відсотків ставки державного мита, яку він сплатив із позовної
заяви в суді першої інстанції, проте суд апеляційної інстанції
вважає, що в даному випадку його сума має обчислюватися як за
ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і
ставками, встановленими для розгляду заяв зі спорів немайнового
характеру.
За змістом підпункту "г" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету
Міністрів України ( 7-93 ) (7-93)
розмір державного мита із апеляційних
скарг, пов'язується з ставкою, за якою сплачувалася позовна заява.
Позови про визнання недійсними договорів оплачуються державним
митом залежно від вартості відшукуваного майна або розміру
грошових сум, обумовлених договором.
Виходячи з того, що вартість майна, зазначена в договорі від 29
вересня 2001 року, складає 7940076,22 грн., і при поданні позовної
заяви відповідно до підпункту "а" пункту 2 статті 3 Декрету
Кабінету Міністрів України "Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
державне
мито підлягало сплаті у розмірі 1 700 грн., то при поданні
апеляційної скарги необхідно було сплатити 850 грн.
Отже, подане позивачем платіжне доручення від 5 лютого 2004 року №
2 про сплату державного мита за апеляційною скаргою в сумі 42,50
грн. не можна визнати належним доказом, що підтверджує сплату
державного мита у встановленому розмірі.
Таким чином, посилання скаржника на неправильне застосування
Київським апеляційним господарським судом норм процесуального
права при прийнятті судового акта є безпідставними.
Сплачене скаржником державне мито в сумі 42,50 грн. платіжним
дорученням від 29 березня 2004 року № 03 підлягає поверненню на
підставі статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне
мито" ( 7-93 ) (7-93)
, оскільки касаційна скарга на ухвалу суду про
повернення апеляційної скарги державним митом не оплачується.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 1 березня
2004 року у справі № 4/153/9 залишити без змін, а касаційну скаргу
приватного підприємства "XXX" - без задоволення.
Повернути приватному підприємству "XXX" 42 (сорок дві) грн. 50
коп. державного мита.
Видати довідку.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Суддя Л.Стратієнко
Суддя В. Чабан