ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2004 Справа N 2-7/14080-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому ДПІ у м. Сімферополі АРК
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 25.12.2003 року
Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі № 27
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом ПП "Торговий будинок "БЕ"
до ДПІ у м. Сімферополі АРК
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача присутній
від відповідачів присутній
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
10-13.11.2003 року, залишеним без змін постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від
25.12.2003р., по справі № 27 позов задоволене; визнане недійсним
податкове повідомленнярішення ДПІ у м. Сімферополі № 0006902303/0
від 19.08.2003р.; стягнуте з відповідача на користь позивача 85
грн. держмита та 118 грн. витрат, пов'язаних із забезпеченням
судового процесу.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Сімферополі просить скасувати
ухвалені по справі судові акти та в позові позивачу відмовити,
посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального
права, а саме пп. 4.2 п. 4 Положення про ведення касових операцій
у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою
правління Національного банку України № 72 ( z0237-01 ) (z0237-01)
від
19.02.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
15.03.2001 року № 237/5428, ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені
в ній доводи.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника
відповідача, заперечення на касаційну скаргу представника
позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та
правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного
господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлене, що 17.07.2003 року ДПА в АРК була проведена
перевірка по контролю за здійсненням розрахункових операцій в
сфері готівкового та безготівкового обігу в магазині по вул.
Бахчисарайській,3 в м. Сімферополі, що належить СПД "Торговий дім
"БЕ".
В ході перевірки встановлені порушення п. п. 2.10 п. 2, п. п. 3.2,
311 п. 3, п. п. 4.2, 4.4 п. 4 Постанови Правління Національного
банку України "Про затвердження Положення про ведення касових
операцій у національній валюті в Україні" N 72 ( z0237-01 ) (z0237-01)
від
19.02.2001, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15
березня 2001 р. за № 237/5428, які виразились у невідображені в
касовій книзі, неоформлені прибуткових ордерів на готівкові
грошові кошти на загальну суму 71184,15 грн., тобто у
неоприбуткуванні готівкових коштів, які надійшли, в касі
підприємства.
За наслідками складено акт № 000543 від 17.07.2003р., який
покладене в основу спірного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до спірного податкового повідомлення-рішення штрафні
санкції за порушення норм Указу Президента України "Про
застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання
обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
визначені як податкове зобов'язання.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України "Про застосування
штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки"
( 436/95 ) (436/95)
установлене, що у разі порушення юридичними особами
всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України,
іноземними громадянами та особами без громадянства, які є
суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними
представництвами нерезидентів, через які повністю або частково
здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу
готівки у національній валюті, що встановлюються Національним
банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді
штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне)
оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі
неоприбуткованої суми.
Судами також встановлене, що за період з 07.06.2003р. по
16.07.2003р. в магазині, належному позивачу, була отримана
готівкова виручка в сумі 71184,15 грн., яка була проведена через
РРО та відображена в Книзі обліку розрахункових операцій.
Згідно п. 2.10 Постанови Правління Національного банку України
"Про затвердження Положення про ведення касових операцій у
національній валюті в Україні" N 72 ( z0237-01 ) (z0237-01)
від 19.02.2001,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2001 р.
за N 237/5428, уся готівка, що надходить до кас підприємств, має
своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їх касах.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять
готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням
касової книги згідно з пунктом 4.2 цього Положення ( z0237-01 ) (z0237-01)
, є
здійснення такими підприємствами обліку готівки в повній сумі її
фактичних надходжень з оформленням цих операцій у встановленому
порядку прибутковим касовим ордером з видачею відповідної
квитанції та відображенням у касовій книзі в день одержання
підприємством готівкових коштів.
У разі проведення готівкових розрахунків юридичними особами, їх
відокремленими підрозділами, а також страховими агентами,
заготівельниками сільськогосподарської продукції,
розповсюджувачами лотерей під час продажу товарів (надання послуг)
із застосуванням РРО або використанням РК у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг оприбуткуванням готівки є
реєстрація через РРО або фіксування в РК операцій з приймання від
покупця готівкових коштів (з видачею йому розрахункового
документа) та щоденне відображення їх у повній сумі в КОРО. Після
оприбуткування відокремленими підрозділами, страховими агентами,
заготівельниками сільськогосподарської продукції,
розповсюджувачами лотерей готівки вони здають її до кас юридичних
осіб або банків чи підприємств поштового зв'язку в установлені
юридичною особою строки.
З огляду на наведене, суди дійшли вірного висновку про те, що у
разі проведення готівкових розрахунків юридичними особами із
застосуванням РРО або використанням розрахункової книжки у сфері
торгівлі, оприбуткуванням готівки є реєстрація через РРО або
фіксування в розрахунковій книжці операцій з приймання від покупця
готівкових коштів з щоденним відображенням їх у повній сумі в
КОРО.
Факт проведення коштів, отриманих за період з 07.06.2003р. по
16.07.2003р. в сумі 71184,15 грн., через РРО підтверджено актом
перевірки, іншими матеріалами справи, зокрема, випискою КОРО, на
підставі чого суди дійшли обґрунтованого висновку, що суми
готівкової виручки були належно оприбутковані позивачем.
Колегія суддів вважає, що у випадку встановлення наведених
обставин, абзац 2 п. 2.10 вищезазначеного Положення ( z0237-01 ) (z0237-01)
на позивача не розповсюджується, оскільки стосується лише
підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх
касовими ордерами і веденням касової книги згідно з пунктом 4.2
цього Положення ( z0237-01 ) (z0237-01)
, тобто коли підприємство не підпадає
під коло осіб та обставини, визначені абзацом 3 п. 2.10 Положення
( z0237-01 ) (z0237-01)
.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми права
колегія суддів вважає цілком правомірним висновок судів про
відсутність факту порушення приписів Постанови Правління
Національного банку України "Про затвердження Положення про
ведення касових операцій у національній валюті в Україні" № 72
( z0237-01 ) (z0237-01)
від 19.02.2001 в частині неопрубуткування готівки в
касі підприємства, у зв'язку з чим правильно визнане судом
безпідставним застосування відповідачем до позивача штрафних
санкцій.
Колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що на
правовідносини, які виникли внаслідок перевірки по контролю за
здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та
безготівкового обігу, не розповсюджуються вимоги Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, однак
вважає, що вказана обставина не є підставою для визнання
недійсними оспорюваного рішення в цілому.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх
сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Севастопольського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим
від 22.01.2004 року № 767/9/10 на постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 25.12.2003 року у справі № 27
залишити без задоволення, а постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 25.12.2003 року у справі № 27
- без змін.