ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
27.05.2004                                     Справа N 20-3/330
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
розглянувши касаційну        ДП Центрального конструкторського
скаргу                       Бюро “Ч”
 
на постанову                 Севастопольського апеляційного
                             господарського суду від 15.01.2004
                             року
 
у справі за позовом          ТОВ “С”
 
до                           ДП Центрального конструкторського
                             Бюро “Ч”
 
про   стягнення 80 912 грн.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
у  серпні  2003  року ТОВ “С” звернулось до суду з  позовом  про
стягнення  з ДП ЦКБ “Ч” 76 470 грн., отриманих ним на  виконання
договору  №  34–2001/4501176  від  26.10.2001  року  і  які  він
відмовляється повернути після розірвання договору, 3 105 грн. на
відшкодування витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та
1337  грн.  відсотків за користування коштами, а всього  80  912
грн.
 
Рішенням  господарського суду міста Севастополя  від  09.12.2003
року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
 
Постановою  Севастопольського апеляційного  господарського  суду
від  15.01.2004  року  рішення суду першої інстанції  скасовано.
Позов задоволено частково у розмірі сплаченої позивачем суми.
 
У  касаційній  скарзі  відповідач посилається  на  порушення  та
неправильне  застосування апеляційним судом  норм  матеріального
права  та  просить  постанову  скасувати,  а  рішення  місцевого
господарського суду залишити без змін.
 
Заслухавши  суддю–доповідача,  пояснення  представників  сторін,
перевіривши  матеріали справи та обговоривши  доводи  касаційної
скарги  судова  колегія  не вбачає підстав  для  її  задоволення
виходячи з наступного.
 
Із   матеріалів   справи  вбачається,  що   між   позивачем   та
відповідачем  укладено договір за № 34–2001/4501176  за  умовами
якого  останній зобов’язався розробити технічну документацію  на
будівництво  катера  банопостановника відповідно  до  Технічного
завдання № 50330 ТЗ від 14.08.2001 року.
 
Проте у процесі виконання договору сторони не досягли згоди щодо
технічних  умов  проекту, позивач не визнав подане  відповідачем
належним   виконанням  договору  і  за  пропозицією  останнього,
викладену  у листі від 21.11.2002 року № 01/4/3-2357,  яка  була
прийнята  позивачем,  договірні відносини сторони  припинили,  а
тому за таких обставин апеляційний суд правомірно постановив про
стягнення  з  відповідача суми авансового платежу і підстав  для
скасування  постанови апеляційного суду з наведених у касаційній
скарзі мотивів судова колегія не вбачає.
 
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу   залишити  без  задоволення,   а   постанову
Севастопольського   апеляційного   господарського    суду    від
15.01.2004 року, - без змін.