ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2004 Справа N 2/192
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: Добролюбової Т.В.,
суддів: Гоголь Т.Г.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу ТОВ науково-виробничого
підприємства “Транс-Юг”,
Одеська обл., Березовський р-н,
смт. Рауховка
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від
04.02.2004р.
зі справи № 2/192 господарського суду
Кіровоградської області
за позовом Заступника прокурора
Кіровоградської області в
інтересах держави в особі
Гайворонської міжрайонної
державної податкової інспекції та
ВАТ “Ульяновський цукровий завод”
до ЗАТ “Ульяновська
машинно-технологічна станція”,
м. Ульяновка, Кіровоградська обл.,
до ТОВ науково-виробничого
підприємства “Транс-Юг”,
Одеська обл., Березовський р-н,
смт. Рауховка
про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна № 1 від
14.06.2001 р.
за участю представників сторін:
від позивача: Мягкий А.В. (довіреність від 30.10.03 № 7)
ліквідатор ВАТ “Ульяновський цукровий завод” – Кноблох І.В.
від відповідача: Сінельник В.М. (довіреність від 10.10.03 № 1)
ТОВ НВП “Транс-Юг”: Остяк В.Ф. (довіреність від 17.03.03 № 21)
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від 15.04.04 р., надіслана 16.04.04
р.).
В С Т А Н О В И В:
Позовна заява Заступника прокурора Кіровоградської області в
інтересах держави в особі Гайворонської міжрайонної державної
податкової інспекції та ВАТ “Ульяновський цукровий завод”
грунтується на тому, що 22.04.99 між ВАТ “Ульяновський цукровий
завод” та ЗАТ “Ульяновська машинно-технологічна станція” був
складений акт про передачу майна до станції на загальну суму 324
280грн., яке знаходилось у податковій заставі заводу відповідно
до Указу Президента України “Про заходи щодо підвищення
відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 167/98 ) (167/98)
від 04.03.98 № 167/98. Згідно з
п. 5 Указу Президента відчуження майна, яке перебуває в
податковій заставі, може здійснюватися лише за письмовою згодою
органів Державної податкової служби за місцезнаходженням
платника податків.
Укладений 14.06 2001р. між ЗАТ “Ульяновська машинно-технологічна
станція” та ТОВ НВП “Транс-Юг” договір, за яким станція продала
майно ВАТ “Ульяновський цукровий завод”, заступник прокурора
Кіровоградської області просить визнати недійсним на підставі
ст. 48 Цивільного кодексу як такий, що суперечить Указу
Президента України “Про заходи щодо підвищення відповідальності
за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами”
( 167/98 ) (167/98)
від 04.03.98 № 167/98., оскільки вважає, що станція
не набула належним чином права власності на майно, яке
знаходилось у податковій заставі.
13.08.03 р. від ДПІ надійшли уточнення позовних вимог, в яких
інспекція просить поновити строк позовної давності для визнання
недійсним акту приймання - передачі майна від 22.04.99, визнати
недійсним цей акт та договір купівлі-продажу майна № 1 від
14.06.2001 р., укладений між ЗАТ “Ульяновська
машинно-технологічна станція” та ТОВ НВП “Транс-Юг” (т.1, а.с,
41-44).
13.08.03 р. від прокурора надійшли уточнення позовних вимог, в
яких прокурор просить визнати недійсним договір купівлі-продажу
майна № 1 від 14.06.2001 р., посилаючись на те, що на момент
передачі ВАТ “Ульяновський цукровий завод” майна до статутного
фонду ЗАТ “Ульяновська машинно-технологічна станція” все майно
товариства та його майнові права перебували в податковій
заставў, яка виникла 04.04.98 р. (податкове повідомлення № 5 від
23.07.98). На момент відчудження майна борг ВАТ “Ульяновський
цукровий завод” перед бюджетом складав 397, 2 тис. грн.. Майно
ЗАТ “Ульяновська машинно-технологічна станція” перебувало у
податковій заставі з 09.08.2000 р., про що зроблено запис в
державному реєстрі застав рухомого майна за № 63-2279. Станція
погасила борг після укладення договору купівлі-продажу майні № 1
(т.1 а.с. 59-60).
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
07.11.2003 р. (суддя Деревінська Л.В.) в задоволенні позову
відмовлено з огляду на те, що відповідно до ст. 128 Цивільного
кодексу право власності у набувача майна за договором виникає з
моменту передачі речі, а з урахуванням даних про списання
податкового боргу ЗАТ “Ульяновська машинно-технологічна станція”
– 15.06.2001р., відчудження майна відбулось з моменту передачі,
тобто після погашення податкового боргу та припинення податкової
застави; з посиланням на ст. 1, 2 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд дійшов висновку
про відсутність порушених прав та охоронюваних законом інтересів
держави або позивачів (т.2 а.с. 77-81).
За апеляційним поданням Заступника прокурора Кіровоградської
області вказане судове рішення переглянуте в апеляційному
порядку і постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 04.02.2004р. (судді:- Лотоцька Л.О. -
головуючий, Бахмат Р.М., Євстигнєєв О.С.) скасоване, договір
купівлі-продажу майні № 1 від 14.06.2001р. визнаний недійсним,
застосовано реституцію - зобов’язано ТОВ НВП “Транс-Юг”
повернути ЗАТ “Ульяновська машинно-технологічна станція” майно
за переліком, вказаним в резолютивній частині постанови (т.2,
а.с. 118-120).
Постанова мотивована тим, що на час укладення спірного договору
майно ЗАТ “Ульяновська машинно-технологічна станція” перебувало
у податковій заставі і заставодавець, виходячи з приписів п. 5
Указу Президента України “Про заходи щодо підвищення
відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 167/98 ) (167/98)
від 04.03.98 № 167/98 мав право
лише володіти і користуватися майном, забезпечуючи його
збереження.
Не погоджуючись з прийнятою судом постановою, ТОВ
науково-виробниче підприємство “Транс-Юг” звернулось до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою про її
скасування, залишення рішення господарського суду без змін,
посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення
для справи. Так, скаржник в скарзі зазначає, що в період дії
Указу Президента України № 167/98 у випадку знаходження майна у
податковій заставі особистий рахунок боржника знаходився на
картотеці і заборговані кошти підлягали списанню у безспірному
порядку до бюджету на другий робочий день після їх зарахування.
Отже, перераховані платіжним дорученням № 207 від 13.06.2001р.
кошти на рахунок продавця підлягали списанню у певній сумі з
метою погашення боргу перед бюджетом. Проте, 15.06.2001 грошові
кошти списані у сумі 1091,2 грн. та 9 474 грн. Безспірне
стягнення боргу з особистого рахунку боржника, види податкового
боргу та розміри списаних коштів контролювалися органами
Державної податкової служби і не залежали від волі боржника.
Скаржник вважає, що фактичне відчуження майна відбулося за актом
приймання – передачі, який складений через місяць з дня
виключення запису про податкову заставу – 21.07.2001 р. Норми
Указу Президента України № 167/98 ( 167/98 ) (167/98)
не містять заборону
на підписання угод, а лише приписують заборону на відчуження
майна, яке знаходиться у податковій заставі. В порушення ст. 48
Цивільного кодексу апеляційним господарським судом покладено на
покупця зобов’язання здійснити не двосторонню, а односторонню
реституцію.
У відзиві на касаційну скаргу Ульянівське відділення
Гайворонської МДПІ просить ухвалену у справі постанову залишити
без змін, як таку, що прийнята при повному з’ясуванні всіх
обставин справи та вірному застосуванні норм матеріального та
процесуального права.
Колегія суддів Вищого господарського суду, розглянувши матеріали
справи, перевіривши правильність застосування норм матеріального
і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги,
дійшла висновку про наявність правових підстав задоволення
касаційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями між ЗАТ
“Ульяновська машинно-технологічна станція” та ТОВ НВП “Транс-Юг”
укладено договір № 1 купівлі-продажу майна від 14.06.2001 р.
Умовами договору передбачалося, що майно на момент переходу
права власності не буде знаходитись під заставою, арештом, не
буде обтяжене будь-яким іншим способом.
Згідно витягу із Державного реєстру застав рухомого майна все
майно та майнові права ЗАТ “Ульяновська машинно-технологічна
станція” знаходились у податковій заставі з 24.06.2000р. по
18.06.2001 р., про що свідчать: довідка Ульяновського відділення
Гайворонської МДПІ, в якій йдеться про те, що станом на
18.06.2001 р. ЗАТ “Ульяновська машинно-технологічна станція” не
має податкової заборгованості перед бюджетом; лист Гайворонської
МДПІ від 03.11.03 № 2004 про повне погашення станом на 22.06.01
р. податкової заборгованості та заява про виключення запису про
реєстрацію застави (т.1 а.с. 49, 105,121, т.2, а.с. 51).
Відповідно до приписів ст. 224 Цивільного кодексу по договору
купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у
власність покупця, а покупець прийняти майно та оплатити за
нього певну суму грошових коштів. Тобто основною ознакою такої
цивільно-правової угоди є перехід проданого майна у власність
покупця. Право власності у покупця за договором виникає з
моменту передачі майна, якщо інше не встановлено законом або
договором (ст. 128 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
Згідно з п. 5 Указу Президента України № 167/98 ( 167/98 ) (167/98)
платник податків, майно якого перебуває в податковій заставі,
володіє і користується ним на свій розсуд, забезпечуючи при
цьому збереження такого майна.
Частиною ІІ пункту 5 Указу ( 167/98 ) (167/98)
забороняється відчуження
майна, що перебуває у податковій заставі без згоди органів
державної податкової служби.
На момент передачі майна за спірним договором купівлі-продажу
останнє не знаходилось у податковій заставі.
Відповідно до вимог ст. 1, 2 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд порушує справи за
позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються
до господарського суду в інтересах держави.
Позивачами у справах пов’язаних з визнанням угод недійсними,
крім контрагентів за договором, можуть бути прокурори чи їх
заступники, державні та інші органи, будь-яке підприємство,
установа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця
угода. Прокурор чи його заступник, звертаючись до господарського
суду в інтересах держави з позовною заявою про визнання договору
недійсним повинен зазначити у ній позивачем державний орган або
установу, організацію, уповноважену здійснювати відповідні
функції держави у спірних правовідносинах.
В даному випадку порушень прав та законних інтересів
Гайворонської МДПІ не вбачається, як і відсутні докази того, що
оспорювана угода зумовила спричинення збитків держави. Що
стосується тверджень заступника прокурора про порушення прав ВАТ
“Ульяновський цукровий завод”(майно якого на момент відчуження
до ЗАТ “Ульяновська машинно-технологічна станція” знаходилось у
податковій заставі), слід зазначити, що внесення майна цукрового
заводу та правомірність створення ЗАТ “Ульяновська
машинно-технологічна станція” було предметом судового розгляду в
іншій господарській справі (Справа N 3/348). При цьому, угода
щодо внесення до статутного фонду майна не була визнана
недійсною. Крім того, прокурор, всупереч рішенню Конституційного
суду від 08.04.99 № 3-рп/99 звернувся до суду в інтересах
самостійного суб’єкта господарювання.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає про
помилковість висновку суду апеляційної інстанції та визнає, що
рішення господарського суду є законним та обгрунтованим.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9
- 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 04.02.2004р. зі справи № 2/192 - скасувати.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від
07.11.2003р. зі справи № 2/192 - залишити без змін.
Касаційну скаргу ТОВ науково-виробничого підприємства “Транс-Юг”
задовольнити.