ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2004 Справа N 2-13/15269-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М., - головуючого,
Плюшка І.А.,
Михайлюка М.В.,
розглянувши ДПІ у м. Алушті
матеріали касаційної
скарги
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 23.12.2003
у справі АРК
господарського суду
за позовом ДПІ у м. Алушті
до СУРП “Альфа-Крим”
про стягнення 340,00 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: не з'явився
- відповідача: не з'явився
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2003 року ДПІ у м. Алушта звернулась до господарського
суду з позовом до СУРП “Альфа-Крим” про стягнення 340,00 грн.
Рішенням господарського суду АРК від 03.11.2003 (суддя Жукова
А.І.) позов задоволено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 23.12.2003 р. рішення місцевого господарського суду
скасовано та прийняте нове рішення, яким в задоволені позову
відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою ДПІ у м. Алушта подала
касаційну скаргу в якій просить дану постанову скасувати, а
рішення місцевого господарського суду від 03.11.2003 залишити
без змін.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом
неправильно застосовані норми матеріального та процесуального
права, що призвело до прийняття незаконної постанови.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.05.2003 року ДПІ
у м. Алушта провела перевірку дотримання відповідачем порядку
застосування регістраторів розрахункових операцій в сфері
готівкового та безготівкового обігу. На підставі акту перевірки
№ 000845/160 від 12.05.2003 року, яким встановлено порушення
відповідачем вимог п. 5 ст. 3 Закону України “Про застосування
регістраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, було винесено
податкове повідомлення-рішення № 0000512303/0-482 від 21.05.2003
р. за формою “Ю”, яким нараховано штрафні санкції відповідачу в
сумі 340,00 грн.
Відповідно до Наказу ДПА України № 98 від 11.03.2002 р. “Зміни
та доповнення до Порядку направлення органами податкової служби
України податкових повідомлень платникам податків” ( z0328-02 ) (z0328-02)
затверджена форма “Ю” та передбачає форму податкового
повідомлення, а не рішення.
Порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органами
податкової служби визначається Інструкцією, затвердженою Наказом
ДПА України № 110 ( z0268-01 ) (z0268-01)
від 17.03.2001. Відповідно до
приписів п. 13 даної Інструкції, застосування та стягнення
фінансових санкцій, за результатами перевірки можливо лише за
рішенням керівника органа державної податкової служби.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення про
застосування та стягнення фінансових санкцій, на підставі акту
перевірки від 12.05.2003 року відповідачу не направлялось.
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що відповідно до
вимог Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на
всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин
справи, які мають суттєве значення для вирішення спору,
відповідає нормам матеріального та процесуального права, а
доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
23.12.2003 у справі № 2-13/15269-03 залишити без змін.