Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2004 Справа N 15/228
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Олександрійської об'єднаної
судовому засіданні в м. державної податкової інспекції
Києві
касаційну скаргу
на постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського
суду
від 15 січня 2004р.
за позовом Олександрійської об'єднаної
державної податкової інспекції
до Відділення Державної
виконавчої служби
Олександрійського районного
управління юстиції
третя особа на стороні позивача
Підприємство "Експертно-
технічний центр "П"
про звільнення майна, яке знаходиться в податковій заставі з під
арешту
У судове засідання представники сторін не з'явились, повідомлені
належно про час і місце розгляду касаційної скарги в судовому
засіданні
Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією у
липні 2003р. заявлений позов до Відділення Державної виконавчої
служби Олександрійського районного управління юстиції про
звільнення з під арешту, накладеного відповідачем майна ТОВ
Агрофірма "Р", яке знаходиться в податковій заставі. Позовні
вимоги обґрунтовані приписами Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та пункту 2 Наказу
Міністерства юстиції України "Про взаємодію органів державної
виконавчої служби та органів державної податкової служби щодо
звернення стягнення на майно підприємств-боржників, яке
знаходиться в податковій заставі" з огляду на те, що податковою
службою були проведені заходи щодо погашення податкового боргу ТОВ
"Агрофірма "Р" шляхом продажу майна, проте у зв'язку з накладанням
арешту виконавчою службою на активи боржника, їх не знімають з
реєстрації в "Д", що перешкоджає ДПІ передати вказане майно новим
власникам.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13
листопада 2003р., ухваленим суддею, у задоволенні позовних вимог
ДПІ про звільнення майна, яке знаходиться в податковій заставі з
під арешту відмовлено з огляду на вимоги статті 59 Закону України
"Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
. Рішення суду вмотивоване
тим, що власником майна є ПСП "АІ", а не Олександрійська ОДПІ, а
приписами Закону України "Про державну податкову службу в Україні"
( 509-12 ) (509-12)
не передбачено повноваження податкових органів щодо
звернення до суду з позовом про звільнення майна з під арешту.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд постановою від 15
січня 2004р перевірене рішення Господарського суду Кіровоградської
області залишив без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу
Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції - без
задоволення.
Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція вважає, що
рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду
прийняті з порушенням матеріального права. Просить Вищий
господарський суд України здійснити перегляд матеріалів справи у
касаційному порядку, скасувати рішення і постанову у справі і
задовольнити позовні вимоги ДПІ. Податкова служба обґрунтовує
касаційну скаргу тим, що суди, на її думку, помилково не взяли до
уваги вимоги підпункту 5.3.3 пункту 5.3 Інструкції про проведення
виконавчих дій, які були порушені відповідачем, оскільки органи
виконавчої служби не повідомили ДПІ про звернення стягнення на
майно боржника для задоволення вимог інших стягувачів. При цьому,
податкова служба наголошує на тому, що арешт майна виконавчою
службою проведено з порушенням чинного законодавства, і відповідно
такий арешт є неправомірним, а майно підлягає звільненню з такого
арешту. Зауважує на тому, що податкова інспекція є
застоводержателем майна, і відповідно має право звертатися до суду
в разі порушення його прав та законних інтересів.
Підприємством "Експертно-технічний центр "П" судові акти не
оскаржені, відзив на касаційну скаргу не надіслано.
Відділенням Державної виконавчої служби Олександрійського
районного управління юстиції відзив на касаційну скаргу не
надіслано.
Вищий господарський суд України заслухав доповідь судді переглянув
матеріали справи та доводи касаційної скарги і відзначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 27.01.2003р. Відділенням
Державної виконавчої служби Олександрійського районного управління
юстиції надіслано запит до позивача про перебування майна
агрофірми "Р" в податковій заставі. ДПІ листом від 30.01.2003р.
повідомила, що все майно та майнові права агрофірми "Р"
знаходяться з 25.10.2001р. в податковій заставі, а борг
підприємства становить 25800 грн. Відділенням Державної виконавчої
служби Олександрійського районного управління юстиції 6.02.2003р.
прийнята постанова про арешт техніки агрофірми "Р", та оголошено
заборону на її відчуження з метою виконання судових рішень.
14.03.2003р. державним виконавцем відповідно до вимог статті 64
Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
було описано
та накладено арешт на техніку агрофірми.
Олександрійською ОДПІ 3.03.2003р. прийняте рішення № 4 про
стягнення коштів та продаж інших активів агрофірми "Р" у рахунок
погашення узгодженої суми податкового боргу. 16.04.2003р. ОДПІ
склала акт опису активів, самостійно виділеннях агрофірмою "Р" для
продажу на суму 31979 грн.. Податкова служба уклада угоду з
Підприємством "Експертно-технічний центр "П" від 12.05.2003р. про
реалізацію рухомого майна, що перебуває у податковій заставі.і
передала шість тракторів агрофірми "Р, які у подальшому. були
продані Підприємством "Експертно-технічний центр "П" - ПСП
"Агроінвест", а отримані кошти за вирахуванням комісійних
перераховані до державного бюджету.
Відповідно до вимог пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
з метою захисту
інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має
податковий борг, передаються у податкову заставу. Приписами
підпункту 9.1.3 статті 9 згаданого Закону визначено, що арешт
активів полягає у забороні вчиняти платником податків будь-які дії
щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх
охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та
якісному стані. Арешт може бути накладеним на будь-які активи
юридичної особи, а для фізичної особи - на будьякі її активи, крім
тих, що не підлягають арешту згідно із законодавством. Приписами
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
визначений порядок погашення податкового боргу
платника податків за узгодженим податковим зобов'язанням та
порядок звернення стягнення на активи платника податків за
узгодженим податковим зобов'язанням. Зокрема, приписами підпункту
10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що у разі коли інші,
передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не
дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника
податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових
джерел погашення узгодженої суми податкового боргу шляхом
стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх
недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника
податків. Стягнення коштів здійснюється шляхом надіслання банку,
обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму
податкового боргу або його частини. Продаж інших активів
здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного
його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового
органу.
Предмет позову включає вимоги ДПІ про звільнення майна, яке
знаходиться в податковій заставі під арешту Податкова служба,
посилаючись на те, що у зв'язку з накладанням арешту виконавчою
службою на активи агрофірми "Р" їх не знімають з реєстрації в
Інспекції "Д" і це перешкоджає податковій службі передати майно
новим власникам. Водночас заявлена вимога про заборону відчуження
спірного майна. Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про
звільнення з під арешту суди виходили з того, що власником
тракторів, які знаходились в податковій заставі і належали
агрофірмі "Р" є ПСП "АІ". Проте, позовна вимога податкової служби
обгрунтовані порушенням права власності на описане майно. і
відповідно до вимог статті 27 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд повинен був вирішити
питання щодо залучення до участі у справі ПСП "АІ", оскільки йому
має бути передане реалізоване ОДПІ майно.
При цьому, залишились без уваги викладені у відзиві до позовної
заяви доводи виконавчої служби стосовно того, що всі виконавчі дії
були здійсненні на виконання судових рішень, а органи податкової
служби відповідно до вимог статей 11 та 29 Закону України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
мають право оскаржити акти
органів виконавчої служби. Поза увагою суду залишений обраний
позивачем матеріально - правовий захист права. Друга позовна
вимога судами не розглянута. Ці обставини судами не
досліджувалися, однак встановлення перелічених вище фактів має
суттєве значення для правильного застосування норм матеріального
права та вирішення даного спору по суті. Оскільки передбачені
процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній
інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені попередніми судовими
інстанціями, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з
передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції. Під час нового розгляду справи Господарському суду
Кіровоградської області необхідно врахувати зазначене, всебічно і
повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи,
об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її
розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від
встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що
підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти
обґрунтоване і законне судове рішення.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 108, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 13
листопада 2003р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суд від 15 січня 2004р. у справі № 15/228
скасувати.
Справу скерувати до господарського суду Кіровоградської області
для нового розгляду
Касаційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової
інспекції задовольнити частково.