ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2004 Справа N 13/160-03-6446
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.,
судді
суддів Савенко Г.В.
Ходаківської І.П.
розглянувши
касаційну Державної податкової інспекції у Приморському
скаргу районі м. Одеси
на постанову від 28.01.2004р. Одеського
апеляційного господарського суду
у справі № 13/160-03-6446 господарського суду Одеської
області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Агрохолдинг “Відродження”
до Державної податкової інспекції у Приморському
районі м. Одеси
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
позивача – Когут А.В., за довіреністю
відповідача – Тарарака С.В., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 05.12.2003р.
(суддя Панченко О.Л.), яке залишено без змін постановою від
28.01.2004р. Одеського апеляційного господарського суду (колегія
суддів В.Б.Туренко, Л.І.Бандура, Л.В.Поліщук), позовні вимоги
задоволено; податкове повідомлення-рішення № 0006142301/1 від
16.12.2002р. про визначення податкового зобов'язання по сплаті
податку на прибуток в сумі 74850,00 грн. та штрафної санкції з
цього податку в сумі 11228,00 грн. визнано недійсним.
ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси, яка є правонаступником ДПІ у
Центральному р-ні м. Одеси, звернулася до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати
рішення господарського суду Одеської області від 05.12.2003р. та
постанову від 28.01.2004р. Одеського апеляційного господарського
суду, і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в
задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
ДПІ у Центральному р-ні м. Одеси проведена планова комплексна
документальна перевірка ТОВ „Агрохолдінг „Відродження” за період
з
01.02.2001р. по 01.07.2002р., за наслідками якої складено акт
№ 4404/7/23-1/358від 14.11.2002р.(а.с.11-32).
На підставі акту перевірки, ДПІ прийнято податкове
повідомлення-рішення № 0006142301/1 від 16.12.2002р. про
визначення податкового зобов'язання по сплаті податку на
прибуток в сумі 74850,00 грн. та штрафної санкції з цього
податку в сумі 11228,00 грн., яке 06.08.2003р. оскаржено
позивачем у судовому порядку.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 3 Закону України
„Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
об'єктом
оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення
суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного
згідно з п. 4.3. цього Закону на суму валових витрат платника
податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму
амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 та
9 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна
інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції
норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази (ч. 2 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Судами першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням вимог
ст. 3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
на підставі наявних у справі доказів було
встановлено від'ємне значення об'єкту оподаткування у позивача,
яке склало: за 2001 рік - 509,5 тис. грн., за І півріччя 2002р.
- 285,7 тис. грн.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками
попередніх судових інстанцій, що у податкової інспекції згідно
ст. 3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
були відсутні будь-які підстави для донарахування
податку на прибуток і застосування штрафних санкцій.
В касаційній скарзі ДПІ посилається лише на неправомірність
розрахунку судом податку на прибуток за результатами півріччя
2002р., тоді як, на думку ДПІ, згідно п. 6.1. ст. 6 Закону
України „Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
прибуток платника податку мав би розраховуватись поквартально.
Зазначені доводи не приймаються до уваги судовою колегією,
оскільки, як встановлено попередніми судовими інстанціями, під
час перевірки податковою інспекцією розрахунок об'єкта
оподаткування визначався за підсумками 2001р. та І півріччя
2002р., а не поквартально, про що зазначено у розділах II.1.,
II.2. акту перевірки.
Крім того, ДПІ не спростовує в касаційні скарзі висновки
апеляційної інстанції про те, що у розділі II.5. акту перевірки
зазначено про зменшення збитків за І півріччя 2002р. в сумі
1106,3 тис. грн., але обґрунтування такого зменшення акт не
містить, (а.с.22,105,111).
Все вищенаведене не дає підстав для висновку про правомірність
податкового-повідомлення рішення № 0006142301/1 від
16.12.2002р., прийнятого на підставі акту перевірки від
14.11.2002р.№ 4404/7/23-1/358.
З огляду на викладене колегія суддів не вбачає підстав для
скасування оскаржуваної постанови Одеського апеляційного
господарського суду.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському
районі м. Одеси залишити без задоволення.
Постанову від 28.01.2004р. Одеського апеляційного господарського
суду у справі № 13/160-03-6446 господарського суду Одеської
області залишити без змін.