ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2004                                   Справа N 36/510

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів

розглянувши у відкритому     Суб'єкта підприємницької діяльності

судовому засіданні           – фізичної особи С-ай В.Г., м. Київ

касаційну скаргу             

на постанову                 від 19.01.2004

                             Київського апеляційного

                             господарського суду

у справі                     № 36/510

господарського суду          м. Києва

за позовом                   Колективного підприємства “К”,

                             м. Київ

до                           Суб'єкта підприємницької діяльності-

                             фізичної особи С-ай В.Г., м. Київ

про   стягнення 13 452,76 грн.

                       В С Т А Н О В И В:

Ухвалою  господарського суду м. Києва від 17.11.2003 провадження

у  справі зупинено, оскільки розгляд даної справи не можливий до

вирішення  пов’язаної з нею справи № 6/247 по  якій  провадження

зупинено    до   проведення   додаткової   комісійної    судово-

почеркознавчої експертизи.

Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від

19.01.2004  скасовано ухвалу господарського суду  м.  Києва  від

17.11.2003 та справу направлено до господарського суду м.  Києва

для розгляду по суті.

Суд  мотивував своє рішення тим, що період розрахунків  за  який

заявлена  розписка  у справі № 6/247 стосується  періоду.06.2001

–.05.2003,   тобто   попереднього,  а   не   спірного   періоду.

Господарський суд першої інстанції міг без посилання на розписку

вирішувати спір по даній справі.

Але навіть за визнання розписки чинною, у суду відсутні підстави

вважати  її  доказом розрахунку за майбутній, а  не  відповідний

попередній період.

Оскаржуючи  постанову апеляційної інстанції скаржник просить  її

скасувати,  а ухвалу господарського суду м. Києва від 17.11.2003

залишити  без  змін  посилаючись на те, що постанова  Київського

апеляційного  господарського  суду  від  19.01.2004  не  містить

підписів суддів Карась О.В. та Пантелієнко В.О. і відповідно  до

вимог ч. 2 п. 4 ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу

України ( 1798-12 ) (1798-12)
         є підставою для скасування постанови.

Крім  того,  зазначає скаржник, апеляційний  суд,  зазначаючи  у

постанові  про  те, що в разі визнання розписки чинною,  у  суду

відсутні підстави вважати її доказом розрахунку за майбутній,  а

не  відповідний попередній період, вийшов за межі  повноваження,

оскільки прийняв на себе повноваження суду першої інстанції щодо

встановлення тих обставин, які є предметом оцінки і  дослідження

у  справі № 6/247, тим самим порушив вимоги ст.ст. 99,  101  ГПК

України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Заслухавши  учасників  судового  процесу,  перевіривши  юридичну

оцінку  встановлених  судом  фактичних  обставин  справи  та  її

повноту,  колегія  суддів вважає, що касаційна  скарга  підлягає

задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно  до  статті 45 Господарського процесуального  кодексу

України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          господарські суди здійснюють  правосуддя

шляхом  прийняття  обов’язкових до виконання на  усій  території

України  рішень, ухвал, постанов. Від імені господарського  суду

при  розгляді справ діють суддя, колегія суддів у залежності від

того, розглядається справа одноособово чи колегіально.

Загальними  вимогами до всіх судових рішень є  викладення  їх  у

письмовій  формі,  обов’язковість зазначення у вступній  частині

складу  господарського суду, підписання судового  рішення  всіма

суддями,  які брали участь у засіданні (статті 82, 84, 86,  105,

111-11    Господарського    процесуального    кодексу    України

( 1798-12 ) (1798-12)
        ).

Згідно  з  пунктом  4  частини  2 статті  111-10  Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         безумовною  підставою

для  скасування судом касаційної інстанції рішення місцевого або

постанови  апеляційного господарського  суду  є  порушення  норм

процесуального  права, якщо рішення або постанова  не  підписані

будь-ким  із суддів або підписані не тими суддями, які зазначені

в рішення або постанові.

Як  вбачається з матеріалів справи оригінал постанови Київського

апеляційного  господарського  суду  від  19.01.2004   підписаний

тільки головуючим, підписів суддів постанова не містить.

За  таких  обставин, колегія суддів вважає постанову апеляційної

інстанції такою, що підлягає скасуванню, а справа направленню до

Київського апеляційного господарського суду для розгляду.

Керуючись  ст.ст.  111-9,  111-10 Господарського  процесуального

кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від

19.01.2004  у  справі  № 36/510 скасувати, направити  справу  на

розгляд до Київського апеляційного господарського суду.