ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2004 Справа N 5/17,25пд
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 11.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Луганській області та відкритого акціонерного товариства
"Лисичанський комбінат хлібопродуктів" на постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 18 листопада 2003 року у
справі N 5/17,25пд за позовом Регіонального відділення Фонду
державного майна України по Луганській області до товариства з
обмеженою відповідальністю "Вересень" та товариства з обмеженою
відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Айдармлин", третя
особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - відкрите
акціонерне товариство "Лисичанський комбінат хлібопродуктів" про
визнання недійсним договору купівлі-продажу та зустрічним позовом
про визнання права власності на будівлі та споруди, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2002 року Регіональне відділення Фонду державного
майна України по Луганській області звернулось до господарського
суду Луганської області з позовом до товариства з обмеженою
відповідальністю "Вересень" та товариства з обмеженою
відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Айдармлин" про визнання
недійсним договору купівлі-продажу від 8 червня 2001 року
N 08/06/2000, укладеного між відповідачами, на підставі ст. 48
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
, посилаючись на те, що
товариство з обмеженою відповідальністю "Вересень" не набуло права
власності на майно, а відтак не мало право його відчужувати.
18 листопада 2002 року товариство з обмеженою
відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Айдармлин" подало до
суду зустрічну позовну заяву про визнання права власності на
будівлі та споруди, розташовані за адресою: Луганська обл.,
м. Лисичанськ, вул. Артемівська, 33.
Відкритим акціонерним товариством "Лисичанський комбінат
хлібопродуктів", третьою особою у справі, подано позов про
визнання договору купівлі-продажу від 8 червня 2001 року
N 08/06/2000 недійсним.
Рішенням господарського суду Луганської області від 5 травня
2003 року (судді Парамонова Т.Ф., Корнієнко В.В., Якушенко Р.Є.),
залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 18 листопада 2003 року (судді
Старовойтова Г.Я., Калантай М.В., Кондратьева С.І.), у задоволенні
первісного позову та позову відкритого акціонерного товариства
"Лисичанський комбінат хлібопродуктів" відмовлено, а зустрічний
позов задоволено. Визнано за товариством з обмеженою
відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Айдармлин" право
власності на нерухоме майно, що знаходиться у м. Лисичанськ по
вул. Артемівській, 33. Стягнуто з Регіонального відділення Фонду
державного майна України по Луганській області судові витрати.
В касаційних скаргах та доповненнях до них позивач і третя
особа просять скасувати постановлені судові рішення і передати
справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на
неправильне застосування місцевим та апеляційним судами норм
матеріального і процесуального права.
У доповненні до касаційної скарги від 18 травня 2004 року,
посилаючись на допущені порушення норм процесуального права, третя
особа просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та
постановити нове рішення, яким визнати недійсним договір
купівлі-продажу майна від 8 червня 2001 року.
У відзиві на касаційну скаргу відповідачі просять залишити
оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без
задоволення, посилаючись на відсутність правових підстав для її
задоволення.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 21 квітня, 12,
20, 25, 27 травня 2004 року.
Клопотання представників позивача та третьої особи про
зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом України
касаційного подання Генерального прокурора України у справі
N 14/22н відхилено.
Заслухавши пояснення представника третьої особи, прокурора,
вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг та
доповнення до них, заперечення проти них, висловлені у відзиві,
суд вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми
судовими інстанціями, 8 червня 2001 року між відповідачами
укладено договір купівлі-продажу, згідно умов якого товариство з
обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Айдармлин"
придбало у товариства з обмеженою відповідальністю "Вересень"
об'єкти нерухомості, розташовані у м. Лисичанську по
вул. Артемівській, 33.
Приймаючи рішення про відмову в позові про визнання вказаного
договору купівлі-продажу недійсним та залишаючи рішення місцевого
суду без змін, попередні судові інстанції виходили з того, що на
час укладання спірного договору товариство з обмеженою
відповідальністю "Вересень" було власником майна, яке продало
товариству з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів
"Айдармлин", придбавши його з прилюдних торгів, проведених
Луганською філією СДІІ "Укрспецюст", у серпні 2000 року.
На час продажу майна воно не мало будь-яких обмежень щодо
розпорядження даним майном.
При цьому суд виходив з того, що арешт на об'єкти
нерухомості, який було накладено 1 лютого 2001 року як засіб
забезпечення позову у справі N 15/376пн, знято 10 квітня 2001 року
у зв'язку з прийняттям по даній справі судового рішення, а
рішенням господарського суду Луганської області від 12 квітня
2002 року, залишеним без змін постановою Вищого господарського
суду України від 7 квітня 2003 року у справі N 14/22н, відмовлено
у задоволенні позову про визнання недійсними і такими, що не
відбулися, прилюдні торги від 28 серпня 2000 року.
Висновок суду про те, що підстави визнання недійсним спірного
договору купівлі-продажу відсутні і у задоволенні позовів слід
відмовити, є законним, обґрунтованим, відповідає нормам
матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та
матеріалам справи.
До того ж, є правильним висновок суду про задоволення
зустрічних позовних вимог, оскільки товариство з обмеженою
відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Айдармлин" набуло майно
за договором купівлі-продажу та є його добросовісним набувачем.
Рішення місцевого суду підставно залишено постановою
апеляційної інстанції без змін, а доводи касаційних скарг не
спростовують висновків попередніх судових інстанцій.
Доводи касаційних скарг стосовно того, що апеляційним
господарським судом не вирішено клопотання про вжиття заходів по
забезпеченню позову не впливають на правильність його висновків і
не можуть бути підставою для скасування постанови.
Твердження скаржників, що їм надана копія постанови
апеляційного господарського суду, яка не підписана суддями, а
також те, що постанова стосується прав та обов'язків осіб, що не
були залучені до участі у справі, оскільки 14 серпня 2003 року
відповідач здійснив відчуження майна, придбаного за спірною угодою
іншій особі, що є безумовною підставою для скасування постанови,
безпідставні, ґрунтуються на неправильному розумінні норм
процесуального права.
Зокрема, наявний у справі оригінал постанови містить підписи
суддів, що брали участь у розгляді справи, а процесуальний закон
не передбачає, що копії постанов, які направляються учасникам
судового процесу, повинні бути підписані суддями.
Оскільки апеляційним господарським судом при розгляді
апеляційних скарг, в силу ст. 101 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, перевіряється законність і
обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному
обсязі і на час прийняття рішення місцевим судом воно не
стосувалось прав і обов'язків осіб, що не були залучені до участі
у справі, суд другої інстанції не мав підстав для скасування
рішення місцевого суду, як і залучення до участі у справі інших
осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, склад судових колегій по
розгляду даної справи неодноразово змінювався, що не суперечить
вимогам закону. Оскаржувана постанова прийнята у складі колегії
суддів - Т.Я. Старовойтової, М.В. Калантай, С.І. Кондратьєвої.
З технічних пристроїв фіксації судового процесу видно, що
даною судовою колегією в різних судових засіданнях справу
розглянуто в порядку, встановленому Господарським процесуальним
кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Отже, твердження скаржників про розгляд справи у незаконному
складі колегії суддів є безпідставними.
З огляду на викладене, рішення місцевого суду та постанова
апеляційної інстанції зміні або скасуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України - П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги регіонального відділення Фонду державного
майна України по Луганській області та відкритого акціонерного
товариства "Лисичанський комбінат хлібопродуктів" залишити без
задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від
5 травня 2003 року та постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 18 листопада 2003 року у справі
N 5/17,25пд без змін.