ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27.05.2004                                      Справа N 20-3/330

         (ухвалою Судової палати у господарських справах

              Верховного Суду України від 23.09.2004

         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

     головуючого Остапенка М.І.

     суддів: Борденюк Є.М., Харченка В.М.

     розглянувши касаційну      скаргу       ДП       Центрального

конструкторського Бюро "Чорноморець"

     на постанову  Севастопольського  апеляційного  господарського
суду від 15.01.2004 року

     у справі за позовом ТОВ "Севморверфь"

     до ДП Центрального конструкторського Бюро "Чорноморець"

     про стягнення 80 912 грн.

     В С Т А Н О В И В:

     у серпні  2003  року  ТОВ  "Севморферфь" звернулось до суду з
позовом  про  стягнення  з  ДП  ЦКБ  "Чорноморець"   76 470  грн.,
отриманих  ним  на  виконання  договору  N  34  - 2001/4501176 від
26.10.2001 року і які він відмовляється повернути після розірвання
договору, 3 105 грн. на відшкодування витрат від знецінення коштів
внаслідок інфляції та 1337 грн. відсотків за користування коштами,
а всього 80 912 грн.

     Рішенням господарського    суду    міста    Севастополя   від
09.12.2003 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

     Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 15.01.2004 року рішення суду першої інстанції скасовано. Позов
задоволено частково у розмірі сплаченої позивачем суми.

     У касаційній скарзі відповідач посилається  на  порушення  та
неправильне  застосування  апеляційним  судом  норм  матеріального
права  та  просить  постанову  скасувати,  а   рішення   місцевого
господарського суду залишити без змін.

     Заслухавши суддю   -   доповідача,   пояснення  представників
сторін,  перевіривши  матеріали  справи  та   обговоривши   доводи
касаційної   скарги  судова  колегія  не  вбачає  підстав  для  її
задоволення виходячи з наступного.

     Із матеріалів  справи  вбачається,  що   між   позивачем   та
відповідачем  укладено  договір  за N 34 - 2001/4501176 за умовами
якого останній зобов'язався  розробити  технічну  документацію  на
будівництво   катера  банопостановника  відповідно  до  Технічного
завдання N 50330 ТЗ від 14.08.2001 року.

     Проте у процесі виконання договору сторони не  досягли  згоди
щодо технічних умов проекту, позивач не визнав подане відповідачем
належним  виконанням  договору  і   за   пропозицією   останнього,
викладену  у  листі  від  21.11.2002 року N 01/4/3-2357,  яка була
прийнята позивачем,  договірні відносини сторони припинили, а тому
за  таких  обставин  апеляційний  суд  правомірно  постановив  про
стягнення з відповідача суми  авансового  платежу  і  підстав  для
скасування  постанови  апеляційного  суду з наведених у касаційній
скарзі мотивів судова колегія не вбачає.

     Враховуючи наведене,  керуючись  ст.ст.  111-9,  111-11   ГПК
України ( 1798-12    ) (1798-12)
        ,   Вищий   господарський   суд   України
П О С Т А Н О В И В:

     Касаційну скаргу  залишити  без  задоволення,   а   постанову
Севастопольського апеляційного     господарського     суду     від

15.01.2004 року, - без змін.