ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                          ПОСТАНОВА
 
                       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 27.05.2004                                         Справа N 7/17
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
М.Остапенка - (головуючого),
Є.Борденюк, В.Харченка,
 
розглянув у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу          Всеукраїнського благодійного фонду "XXX"
 
на  постанову             від 22.04.2004
Київського апеляційного господарського суду
 
у справі                  № 7/17
 
за  позовом               Київської міської школи "YYY"
 
до                        Всеукраїнського благодійного фонду "XXX"
 
про                       повернення приміщення
 
в судове засідання прибули представники сторін:
 
позивача А.А.А. (дов. від 12.11.2003)
 
Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення  представників  сторін  та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Позов заявлений про повернення приміщення у зв'язку із закінченням
строку  дії договору оренди та про демонтаж встановлених без згоди
позивача сцени та інженерного обладнання.
 
Рішенням господарського  суду  м.  Києва  від  23.02.2004   (суддя
М.Якименко) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
 
Постановою Київського   апеляційного   господарського   суду   від
22.04.2004  (колегія  суддів:  Н.Губенко,   Т.Барицька,   Л.Ропій)
рішення   у  справі  залишене  без  зміни.  Рішення  та  постанова
мотивовані тим, що між сторонами у справі укладений договір оренди
нежитлового  приміщення  №  1  від  05.11.1998  зі  строком дії до
05.11.2003, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Р-ська, 99.
 
Відповідно до  умов  зазначеного  договору  позивач   передав,   а
відповідач   прийняв  в  орендне  користування  визначене  умовами
договору    приміщення    (офісні    та    побутові    приміщення,
легкоатлетичний  зал  та  підвал)  загальною  площею 4022,10 кв.м.
Пунктом 4-4 договору передбачено, що орендар зобов'язується робити
переобладнання   та   перепланування  приміщення  у  встановленому
законодавством    порядку.     Відповідачем     в     орендованому
легкоатлетичному  залі  встановлено  сцену та інженерне обладнання
без згоди позивача.
 
Позивач рекомендованими листами з повідомленням про вручення №  47
від  18.06.2003 та № 138 від 21.10.2003 повідомляв відповідача про
те,  що термін дії договору закінчується 05.11.2003,  у зв'язку  з
чим  приміщення  повинно бути звільнене у зазначений термін (копія
листів знаходиться в матеріалах справи). Телеграмою від 30.10.2003
позивач  пропонував  відповідачу підготувати орендовані приміщення
до  повернення  їх  орендодавцю   та   запропоновано   демонтувати
встановлені без згоди орендодавця сцену та інженерне обладнання.
 
Відповідно до  п.1  ст.785  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
         при припиненні
договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути  наймодавцеві
річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального
зносу або у стані, який було обумовлено у договорі.
 
Звертаючись до суду з касаційною скаргою,  відповідач  посилається
на  неправильне застосування судом при вирішенні спору норм права.
Зокрема надіслання позивачем  на  адресу  відповідача  рахунку  на
оплату  орендної  плати  за  листопад 2003 р.  (строк дії договору
обумовлений  до  05.11.2003)  свідчить   про   згоду   сторін   на
продовження терміну дії договору оренди. Телеграмою від 06.11.2003
р.  позивач запропонував керівнику або уповноваженому представнику
відповідача прибути за адресою:  м.  Київ,  вул. Р-ська, 99. Зміст
телеграми свідчить не про припинення дії договору  оренди,  а  про
бажання  позивача  провести  переговори  щодо  виконання  договору
оренди з продовженням строку його дії.  Кореспонденція позивача на
адресу  відповідача  про  припинення  дії договору оренди отримана
секретарем Б.Б.Б.,  яка ніколи не перебувала в трудових відносинах
з  відповідачем,  а  тому  пропозиції  позивача  є  такими,  що не
породили для відповідача правових наслідків.
 
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних  обставин
справи  та  їх  повноту,  Вищий  господарський  суд України дійшов
висновку,  що  підстав  для  задоволення  касаційної   скарги   не
вбачається, виходячи з такого.
 
Строк дії   договору   оренди   нежитлового  приміщення  №  1  від
05.11.1998 відповідно до п. 7.1. Договору встановлений на один рік
(з 05.11.1998 до 05.11.2003).
 
Відповідно до  пунктом 2 статті 291 Господарського кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
         договір оренди припиняється у разі закінчення  строку,
на який його було укладено.
 
Пунктом 4  статті  291  Господарського кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
передбачено,  що  правові  наслідки  припинення  договору   оренди
визначаються   відповідно   до  умов  регулювання  договору  найму
Цивільним кодексом України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
Відповідно до п.1 ст.785 ЦК України  ( 435-15  ) (435-15)
          при  припиненні
договору  найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві
річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального
зносу або у стані, який було обумовлено у договорі.
 
Згідно зі  статтею  17  Закону  України  "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
          лише  у  разі  відсутності  заяви
однієї  із  сторін  про  припинення або зміну умов договору оренди
протягом одного місяця після закінчення терміну дії  договору  він
вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.
 
Позивач рекомендованими  листами з повідомленням про вручення № 47
від 18.06.2003 та № 138 від 21.10.2003 повідомляв відповідача  про
те,  що  термін дії договору закінчується 05.11.2003,  у зв'язку з
чим приміщення повинно бути звільнене у зазначений термін.
 
Посилання відповідача на те,  що кореспонденція позивача на адресу
відповідача про припинення дії договору оренди отримана секретарем
Б.Б.Б.,  яка  ніколи  не  перебувала  в  трудових   відносинах   з
відповідачем,  а тому пропозиції позивача є такими, що не породили
для відповідача правових наслідків, судом до уваги не приймається,
оскільки    Правилами   надання    послуг    поштового     зв'язку
( 1155-2002-п  ) (1155-2002-п)
          (затверджених  постановою   Кабінету   Міністрів
України  від  17  серпня  2002  року  № 1155) передбачено вручення
поштових відправлень не лише  працівникам  юридичної  особи,  а  й
іншим особам, уповноваженим на одержання поштового відправлення.
 
Посилання скаржника  на надіслання позивачем на адресу відповідача
рахунку на оплату орендної плати за листопад 2003 р.  як на  згоду
сторін на продовження терміну дії договору оренди,  не приймається
колегією суддів до уваги,  оскільки  рахунок  на  оплату  орендної
плати  за листопад 2003 р.  був виставлений відповідачу 05.11.2003
р.  на суму 4910,86 грн.  за  5  днів  листопада  2003  р.  згідно
договору  та 25.11.2003 р.  на суму 25866,83 грн.  згідно окремого
доручення  Міського  голови  В.В.В.  (а.с.   119)   щодо   надання
приміщення у користування відповідача в період 13.11-30.11.2003 р.
поза договором оренди.
 
Колегія суддів  погоджується   з   висновком   судів   першої   та
апеляційної  інстанції,  стосовно  того,  що  зі  змісту  телеграм
наданих Всеукраїнським благодійним фондом "XXX",  у тому  числі  і
телеграми   від   06.11.2003  р.  на  яку  посилається  в  поданій
касаційній  скарзі  відповідач  вбачається,  що  пропозиція   щодо
продовження  дії договору оренди була зроблена з боку відповідача,
в той час як з боку позивача відсутні докази  про  прийняття  цієї
пропозиції.  Крім  того,  ст.  257 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         передбачено
укладення договору майнового найму у письмовій формі.
 
Таким чином,  постанова   у   справі   відповідає   законодавству,
фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її зміні чи
скасування не має.
 
Керуючись ст.ст.111-5,  111-7,  111-9  -   111-12   Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу Всеукраїнського благодійного фонду "XXX" залишити
без задоволення.
 
Постанову Київського    апеляційного   господарського   суду   від
22.04.2004 у справі № 7/17 залишити без змін.
 
Пункт 3 ухвали Вищого господарського суду України  від  13.05.2004
вважати таким, що втратив чинність.
 
Головуючий М.Остапенко
Судді      Є.Борденюк
           В.Харченко