ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2004 Справа N 17/348д
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
М.Остапенка - (головуючого),
Є.Борденюк, В.Харченка
розглянув у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Відокремленого підрозділу "ХХХ" ДП "YYY"
на постанову від 11.02.2004
Запорізького апеляційного господарського суду
у справі № 17/348д
за позовом Відокремленого підрозділу "ХХХ" ДП "YYY"
до 1) Українсько - російського товариства з
обмеженою відповідальністю "ZZZ"
2) Товариства з обмеженою
відповідальністю "SSS"
3-тя особа: ВАТ "QQQ"
про визнання договору уступки вимоги
№ 2/84 УТ від 11.08.2000р. недійсним
в судове засідання прибули представники сторін:
позивача А.А.А. (дов. від 25.09.2003)
відповідача-1 Б.Б.Б. (дов. від 20.05.2004)
3-тої особи В.В.В. (дов. від 22.12.2003)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
22.10.98 між Українсько-російським ТОВ "ZZZ" та Відокремленим
підрозділом "ХХХ" ДП "YYY" укладений договір комісії № 474(8)98У.
Термін дії цього договору визначений до 31.12.99. Комісіонер за
договором - ТОВ "ZZZ" не надав комітентові-позивачу звіту про
виконану роботу, а тому позивач не мав можливості виконати свої
обов'язки комітента щодо оплати винагороди та інших платежів.
Однак, 11.08.2000 ТОВ "ZZZ" уклало з ТОВ "SSS" договір № 2/8 УТ
про уступку права вимоги з позивача боргу у сумі 406140 грн. за
результатами поставки ТОВ "ZZZ" позивачу товаро-матеріальних
цінностей на виконання умов договору комісії. Відповідно до ст.
198 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
кредитор вправі уступити вимогу іншій
особі, якщо він сам має право на таку вимогу. Зважаючи на те, що
комісіонер має право на винагороду та інші платежі лише після
переданого комітенту звіту та прийнятого ним, а такі дії
комісіонером зроблені не були, його вимога не є дійсною, а, отже,
уступити її комісіонер не міг. У зв'язку з чим договір про уступку
вимоги суперечить закону і є недійсним відповідно до вимог ст.48
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.11.2003
(суддя Т.Шевченко) у позові відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що на виконання умов договору комісії
від 22.10.98 сторонами за договором укладені додаткові угоди
№ 2 Пр та № 3 Пр від 22.06.99, відповідно до яких комітент доручив
комісіонеру укласти від свого імені зовнішньоекономічні контракти
та поставити комітенту комплектуючі до реактора в період 3-4
квартали 1999р., згідно з специфікаціями до додаткових угод.
Договір комісії сторонами пролонгований до 31.12.2000, що
підтверджується листом від 31.12.99.
Комісіонер доручення комітента щодо поставки продукції комітенту
виконав, що підтверджується довіреністю та накладною.
Доручення комітента виконане комісіонером за власні кошти, що
підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на
31.08.2000, відповідно до якого заборгованість позивача перед ТОВ
"ZZZ" становить 406140.00 грн. - суму виконаного доручення за
договором комісії.
11.08.2000 ТОВ "ZZZ" уклало договір № 2/8 УТ з ТОВ "SSS" про
уступку вимоги з позивача заборгованості в сумі 406140.00 грн. за
договором комісії, у зв'язку з чим 12.08.2000 позивачу надіслане
повідомлення.
01.09.2000 між позивачем та ТОВ "SSS" підписаний акт звірки
взаєморозрахунків, вимоги за договором уступки вимоги є наявними.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
11.02.2004 (колегія суддів: О.Радченко, Л. Кагітіна, Н.Коробка)
рішення у справі залишене без зміни з тих же мотивів.
Звертаючись до суду з касаційної скаргою, позивач посилається на
неправильне застосування судами при вирішенні спору норм права,
вважаючи відсутність звіту комісіонера у письмової формі як
єдиного документу підставою не визнавати вимогу комісіонера
дійсною, що, відповідно, унеможливлює її уступку.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин
справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не
вбачається, виходячи з такою.
Відповідно до положень ст. 404 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
по виконанні
доручення комісіонер зобов'язаний представити комітентові звіт і
передати йому все одержане по виконаному дорученню, а свої
заперечення по звіту комітент зобов'язаний подати комісіонеру
протягом трьох місяців з дня одержання звіту. Зважаючи на те, що
форма звіту комісіонера як і можливі заперечення комітента законом
не визначені, то висновок судів першої і апеляційної інстанції при
вирішенні спору про те, що доказами виконання доручення є
поставлена комісіонером і прийнята комітентом продукція та
підписаний ними акт звірки взаєморозрахунків, відповідає нормам
права. Комісіонеру належить дійсна вимога, яку він вправі був
уступити іншій особі.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відокремленого підрозділу "ХХХ" ДП "YYY" залишити
без задоволення.
Постанову від 11.02.2004 Запорізького апеляційного господарського
суду у справі № 17/348д залишити без зміни.
Головуючий М.Остапенко
Судді Є.Борденюк
В.Харченко