ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 27.05.2004                                        Справа N 14/37
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого М. Остапенка,
суддів: Є. Борденюк, В. Харченка,
 
розглянув у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу             Відкритого  акціонерного   товариства
                             (ВАТ) "XXX" правонаступник ВАТ "YYY"
 
на   рішення                 від   24.02.2004  господарського суду
                             Донецької області
 
у справі                     № 14/37
 
за позовом                   Товариства       з          обмеженою
                             відповідальністю "ZZZ"
 
до                           ВАТ "YYY"
 
про                          стягнення заборгованості  за  надання
                             послуг   за  договором підряду у сумі
                             24 000, 00 грн.
 
В судове   засідання   прибули  представники  сторін:
позивача А.А.А. (дов. від 26.05.2004)
 
Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення  представників  сторін  та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Товариство з обмеженою відповідальністю "ZZZ" звернулося з позовом
до господарського суду про стягнення заборгованості з ВАТ "YYY" за
надання послуг за договором підряду у сумі 24000,00 грн.
 
В обґрунтування  своїх  вимог  позивач послався на договір підряду
№14/08 від 14.08.2002р.  та додаткову угоду до  нього  №  1,  акти
прийняття   виконаних   підрядних   робіт,  довідки  про  вартість
виконаних підрядних робіт,  платіжне доручення, власний розрахунок
заборгованості.
 
Згідно розпорядження  міського  голови  м.  Н-ська № 241р/341р від
26.03.2003,  ВАТ "YYY" перереєстроване у ВАТ  "XXX",  яке  є  його
правонаступником.
 
Рішенням від  24.02.2004  господарського  суду  Донецької  області
(суддя Арсірій Р.О.) позов задоволено,  оскільки звернення до суду
за  захистом  прав  не  може бути обмежене будь-якими позасудовими
засобами, у тому числі й поданням та визнанням претензії.
 
У касаційній   скарзі   відповідач   просить   рішення   місцевого
господарського  суду скасувати,  а провадження у справі припинити,
посилаючись  на  визнання   претензій   позивача,   і   можливість
здійснення   стягнення   державною   виконавчою   службою,  як  це
передбачено ст.8 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних  обставин
справи  та  їх  повноту,  Вищий  господарський  суд України дійшов
висновку,  що  підстав  для  задоволення  касаційної   скарги   не
вбачається, виходячи з такого.
 
Між сторонами   було   укладено   договір   підряду  №  14/08  від
14.08.2002р.  та додаткову угоду до нього № 1 про виконання  робіт
по ремонту покрівлі цеху.
 
Згідно умов  договору  позивач  виконав роботи по ремонту покрівлі
цеху відповідача,  що знайшло підтвердження у  матеріалах  справи.
Роботи  були прийняті відповідачем про що складені відповідні акти
(№№ 1,2,3 за  грудень  2002  р.).  Внаслідок  несвоєчасної  оплати
виконаних  робіт  з  боку  відповідача  виникла  заборгованість за
надані послуги,  яку він підтвердив та визнав у повному  обсязі  у
відповіді на претензію,  однак у добровільному порядку не погасив,
а тому місцевий господарський суд дійшли правильного висновку  про
необхідність стягнення суми боргу у примусовому порядку.
 
Щодо посилання   скаржника   на   визнання  претензії,  можливість
здійснення стягнення виконавчою службою і  припинення  провадження
по  справі,  то  вони  безпідставні,  оскільки ст.8 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         не зобов'язує  заявника
претензії, а надає лише право скористатися зазначеним у цій статті
порядком  стягнення;   дотримання   чи   ні   порядку   досудового
врегулювання спору не є перешкодою для звернення до суду, а, окрім
того,  визнана претензія не є таким рішенням,  яке  відповідно  до
ст.3  Закону  України  "Про  виконавче  провадження"  ( 606-14  ) (606-14)
        
підлягає виконанню державною виконавчою службою.
 
Посилання скаржника на порушення судом п.  6 ст. 63 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         не приймаються колегією
суддів до уваги,  оскільки у матеріалах  справи  в  якості  доказу
направлення  копії позовної заяви іншій стороні у справі є опис та
фінансовий чек від 15.01.2004 р.
 
Таким чином,  рішення у справі відповідає законодавству, фактичним
обставинам  та  матеріалам  справи,  підстав  для  його  зміні  чи
скасування не має.
 
Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9  -  111-12  Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу ВАТ "XXX" залишити без задоволення.
 
Рішення господарського суду Донецької  області  від  24.02.2004  у
справі № 14/37 залишити без змін.
 
Головуючий, суддя М.Остапенко
Судді:            Є.Борденюк
                  В.Харченко