ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2004 Справа N 02-4-38/124
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу Служби "ХХХ" у Закарпатській області
на постанову від 29.01.04 p.
Київського апеляційного господарського суду
у справі №02-4-38/124
господарського суду м.Києва
за позовом Служби "ХХХ" у Закарпатській області
до Головного контрольно-ревізійного управління України
до Контрольно-ревізійного управління у Закарпатській області
про визнання акту частково недійсним
за участю представників сторін:
позивача: А.А.А. (дов. №622/01-3/4 від 25.05.04 p.)
відповідача: Б.Б.Б. (дов №13-17/1-463 від 27.11.03 p.)
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 27.05.04 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Ухвалою господарського суду м.Києва від 08.01.04 (суддя Власов
Ю.Л.) відмовлено у прийнятті позовної заяви.
Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського
суду у складі: Пилипчука Н.Г., Ланченко Л.В., Дзюбки П.О. від
29.01.04 ухвала місцевого господарського суду залишена без змін.
Служба "ХХХ" у Закарпатській області звернулась до Вищого
господарського суду України із касаційною скаргою на постанову
Київського апеляційного господарського суду, вважаючи, що дана
постанова прийнята внаслідок неправильного застосування та
порушення норм матеріального права, а тому просить її та ухвалу
господарського суду першої інстанції скасувати, справу передати
для розгляду по суті.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу Служби "ХХХ" у Закарпатській області на постанову
Київського апеляційного господарського суду, заслухавши
представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності їх оцінки судом, а також правильність
застосування норм матеріального та процесуального права відзначає
наступне:
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною
заявою, якою просив визнати недійсним акт перевірки цільового
використання державних та інших коштів і матеріальних цінностей
Головного контрольно-ревізійного управління України від 09.12.2002
р. та у зв'язку з цим визнати незаконною та неправомірною вимогу,
визначену в п.3 листа - вимоги Контрольно-ревізійного управління в
Закарпатській області від 04.01.2003 р. № 07-05/32.
Згідно п. 1.5.9. Інструкції про порядок проведення ревізій і
перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в
Україні ( z0497-97 ) (z0497-97)
, затвердженої наказом Головного
контрольно-ревізійного управління України від 03.10.97 р. № 121,
акт ревізії - службовий двосторонній документ, який стверджує факт
проведення комплексної, фінансової чи тематичної ревізії, що
відображає її результати стосовно наслідків окремих
фінансово-господарських операцій чи діяльності підприємства в
цілому і є носієм доказової інформації про виявлені й
систематизовані за економічною однорідністю недоліки в
господарюванні та порушення законів і інших нормативно-правових
актів.
Відповідно до п. 1 ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарським
судам підвідомчі справи у спорах про визнання недійсними актів з
підстав, зазначених у законодавстві.
Не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій,
документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи
за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають
обов'язкового характеру.
За таких обставин, господарські суди правомірно визначили, що акт
перевірки цільового використання державних та інших коштів і
матеріальних цінностей Головного контрольно-ревізійного управління
не є юридичною формою рішень відповідача, оскільки він лише
підтверджує факт проведеної перевірки та засвідчує її результати,
не породжує для позивача правових наслідків та не має
обов'язкового характеру.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, постанова
апеляційного господарського суду відповідає нормам чинного
законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу Служби "ХХХ" у Закарпатській області залишити без
задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.04
p. у справі №02-4-38/124 залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді : Г.Савенко
І.Ходаківська