ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 27.05.2004                                  Справа N 02-4-38/124
 
         Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
 
                    головуючого Першикова Є.В.
              суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
 
розглянувши касаційну скаргу Служби "ХХХ" у Закарпатській області
 
на постанову від 29.01.04 p.
Київського апеляційного господарського суду
 
у справі №02-4-38/124
господарського суду м.Києва
 
за позовом Служби "ХХХ" у Закарпатській області
 
до Головного контрольно-ревізійного управління України
 
до Контрольно-ревізійного управління у Закарпатській області
 
про   визнання акту частково недійсним
 
                 за участю представників сторін:
 
позивача: А.А.А.  (дов.  №622/01-3/4 від 25.05.04 p.)
відповідача: Б.Б.Б. (дов №13-17/1-463 від 27.11.03 p.)
 
За згодою  сторін  відповідно  до  ч.2  ст.85  та   ч.1   ст.111-5
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          у
судовому засіданні від 27.05.04 були  оголошені  лише  вступна  та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
 
Ухвалою господарського суду м.Києва  від  08.01.04  (суддя  Власов
Ю.Л.) відмовлено у прийнятті позовної заяви.
 
Постановою колегії  суддів  Київського апеляційного господарського
суду у складі:  Пилипчука Н.Г.,  Ланченко Л.В.,  Дзюбки  П.О.  від
29.01.04 ухвала місцевого господарського суду залишена без змін.
 
Служба "ХХХ"   у   Закарпатській   області  звернулась  до  Вищого
господарського суду України із  касаційною  скаргою  на  постанову
Київського  апеляційного  господарського суду,  вважаючи,  що дана
постанова  прийнята  внаслідок   неправильного   застосування   та
порушення  норм  матеріального права,  а тому просить її та ухвалу
господарського суду першої інстанції  скасувати,  справу  передати
для розгляду по суті.
 
Колегія суддів  Вищого  господарського  суду України,  розглянувши
касаційну скаргу Служби "ХХХ" у Закарпатській області на постанову
Київського    апеляційного    господарського    суду,   заслухавши
представників  сторін,  перевіривши  наявні  матеріали  справи  на
предмет   правильності  їх  оцінки  судом,  а  також  правильність
застосування норм матеріального та процесуального права  відзначає
наступне:
 
Позивач звернувся  до  Господарського  суду  м.  Києва  з позовною
заявою,  якою просив визнати  недійсним  акт  перевірки  цільового
використання  державних  та  інших коштів і матеріальних цінностей
Головного контрольно-ревізійного управління України від 09.12.2002
р.  та у зв'язку з цим визнати незаконною та неправомірною вимогу,
визначену в п.3 листа - вимоги Контрольно-ревізійного управління в
Закарпатській області від 04.01.2003 р. № 07-05/32.
 
Згідно п.  1.5.9.  Інструкції  про  порядок  проведення  ревізій і
перевірок  органами  державної  контрольно-ревізійної   служби   в
Україні    ( z0497-97   ) (z0497-97)
        ,   затвердженої   наказом   Головного
контрольно-ревізійного управління України від 03.10.97 р.  №  121,
акт ревізії - службовий двосторонній документ, який стверджує факт
проведення  комплексної,  фінансової  чи  тематичної  ревізії,  що
відображає    її    результати    стосовно    наслідків    окремих
фінансово-господарських  операцій  чи  діяльності  підприємства  в
цілому   і   є   носієм   доказової   інформації  про  виявлені  й
систематизовані   за   економічною   однорідністю    недоліки    в
господарюванні  та  порушення  законів і інших нормативно-правових
актів.
 
Відповідно до п.  1 ст.  12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          господарським
судам  підвідомчі  справи у спорах про визнання недійсними актів з
підстав, зазначених у законодавстві.
 
Не можуть  оспорюватися  в  господарському  суді   акти   ревізій,
документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи
за  результатами  перевірок  тощо,  оскільки  ці  акти  не   мають
обов'язкового характеру.
 
За таких обставин,  господарські суди правомірно визначили, що акт
перевірки цільового  використання  державних  та  інших  коштів  і
матеріальних цінностей Головного контрольно-ревізійного управління
не є  юридичною  формою  рішень  відповідача,  оскільки  він  лише
підтверджує  факт проведеної перевірки та засвідчує її результати,
не  породжує  для  позивача   правових   наслідків   та   не   має
обов'язкового характеру.
 
З урахуванням   наведеного,   колегія   суддів  вважає,  постанова
апеляційного  господарського  суду   відповідає   нормам   чинного
законодавства і має бути залишена без змін.
 
Керуючись ст.ст.111-5,   111-7,   111-9,   111-11   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
 
                           ПОСТАНОВИЛА
 
Касаційну скаргу Служби "ХХХ" у Закарпатській області залишити без
задоволення.
 
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.04
p. у справі №02-4-38/124 залишити без змін.
 
Головуючий Є. Першиков
Судді :    Г.Савенко
           І.Ходаківська