Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2004 Справа N 7/231-2003
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін котрі
позивача не з'явились повідомлені належним
чином
відповідача не з'явились повідомлені належним
чином
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну Хустської об'єднаної державної
скаргу податкової інспекції
у справі
№ 7/231-2003
на постанову від 24.12.2003р.
Львівського апеляційного господарського суду
за позовом Приватного підприємця Р-ко М.М.
до Хустської об'єднаної державної
податкової інспекції
про визнання недійсним повідомлення-рішення Хустської ОДПІ від
29.05.2003р. № 0000932352/0
Приватним підприємцем Р-ко М.М. заявлений позов про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення Хустської ОДПІ від
29.05.2003р. № 0000932352/0, яким позивачу нараховано штрафні
санкції за порушення вимог абзацу 6 частини 2 статті 17 Закону
України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту
етилового, коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
на загальну суму 1700 грн. Позовні вимоги
обґрунтовані відсутністю з боку Підприємця порушень, за які до
нього застосовані фінансові санкції та неправомірним проведенням
податковою службою перевірки позивача через порушення ДПІ вимог
Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання
підприємницької діяльності" ( 817/98 ) (817/98)
. В обґрунтування позовних
вимог позивачем надано докази про наявність у нього сертифіката
відповідності на спірну алкогольну продукцію
Р-енням господарського суду Закарпатської області від 23 жовтня
2003р., ухваленим суддею, позовні вимоги про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення Хустської ОДПІ від 29.05.2003р.
№ 0000932352/0 про застосування та стягнення штрафних санкцій на
суму 1700 грн. задоволені в повному обсязі. Р-ення суду
вмотивоване приписами статті 10 та 17 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
з огляду на
недоведеність факту порушень, за які до приватного підприємця
застосовані фінансові санкції та наявності у позивача сертифікату
відповідності на алкогольні вироби.
Львівський апеляційний господарський суд у складі головуючого,
судді постановою від 24 грудня 2003 року перевірене рішення
Господарського суду Закарпатської області залишив без змін з тих
же підстав, а апеляційну скаргу Хустської об'єднаної державної
податкової інспекції Закарпатської області залишив без
задоволення.
Хустська об'єднана державна податкова інспекція Закарпатської
області вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської
області та постанова Львівського апеляційного господарського суду
прийняті з порушенням матеріального права. Просить Вищий
господарський суд України здійснити перегляд матеріалів справи у
касаційному порядку, скасувати рішення і постанову у справі,
відмовити у задоволенні позовних вимог. Податкова служба
обґрунтовує касаційну скаргу тим, що судами невірно застосовані до
спірних правовідносин приписи статті 10 Закону України "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, якими передбачено, що алкогольні напої та тютюнові
вироби підлягають обов'язковій сертифікації в порядку та строки,
визначені законодавством. ДПІ наголошує на приписах статті 5 та 20
Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів та
продовольчої сировини" ( 771/97-ВР ) (771/97-ВР)
, які регламентують порядок
виготовлення, реалізації або використання харчових продуктів і
продовольчої сировини за наявності документального підтвердження
їх якості та безпеки. Окрім цього наголошує на тому, що вимогами
статті 17 Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і
сертифікацію" ( 46-93 ) (46-93)
передбачено, що виробники, постачальники,
виконавці, продавці продукції, яка підлягає обов'язковій
сертифікації та реалізується на території України, зобов'язані
реалізовувати продукцію виключно за наявності сертифіката
відповідності. При цьому відповідач наголошує на правомірному
застосуванні до приватного підприємця штрафних санкцій з огляду на
вимоги статті 17 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, алкогольних
напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Приватним підприємцем Р-ко М.М. відзив на касаційну скаргу не
надіслано.
Вищий господарський суд України заслухав доповідь судді переглянув
матеріали справи та доводи касаційної скарги і відзначає наступне.
Податковим повідомленням-рішенням Хустської ОДПІ від 29.05.2003р.
№ 0000932352/0 позивачеві визначено податкові зобов'язання на суму
1700 грн. - фінансових санкцій за порушення ним вимог абзацу 6
частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, алкогольних
напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
. Оспорюване податкове
повідомлення відповідача прийняте на підставі акта № 006336 від
20.05.2003 року, складеного за результатами перевірки магазину
"АВС", що належить Приватному підприємцю Р-ко М.М., якою було
встановлено відсутність сертифікату відповідності на коньяк, який
знаходиться в реалізації.
Визнаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення Хустської ОДПІ
від 29.05.2003р. № 0000932352/0 недійсним в частині застосування
1700 грн. - фінансових санкцій за порушення вимог статті 10 Закону
України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту
етилового, коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, господарські суди як першої, так і апеляційної
інстанції надали правову оцінку факту наявності у позивача
сертифіката відповідності на алкогольні вироби.
Органи державної податкової служби відповідно до вимог пункту 1
частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу
в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
в установленому законом порядку мають право:
здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно
від форм власності та у громадян, в тому числі громадян -
суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки наявності свідоцтв
про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності,
спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення.
Відповідно до вимог пункту 7 статті 11 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
органи державної
податкової служби мають право застосовувати до підприємств,
установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та
розмірах, встановлених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, оспорюване податкове
повідомлення-рішення Хустської об'єднаної державної податкової
інспекції Закарпатської області прийняте на підставі приписів
підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Відповідно до ввідної частини Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
цей Закон є спеціальним
законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення
зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та
державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових
платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків контролюючими органами, у
тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Саме цим Законом і запроваджене поняття податкового зобов'язання,
податкового боргу, як податкового зобов'язання узгодженого
платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у
встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого
податкового зобов'язання.
Тобто, визначена Законом України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
процедура стягнення
розповсюджується на зобов'язання саме з податків і зборів
(обов'язкових платежів) та пені у сфері зовнішньоекономічної
діяльності. Заявлені до стягнення фінансові санкції до податкових
платежів відповідно до приписів статті 14 Закону України "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
не відносяться.
Відповідно до вимог частини першої статті 17 Закон України "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і
торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим
ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим
плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим,
алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і
громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним
законодавством. До них застосовуються фінансові санкції у вигляді
штрафів. Приписами частини 4 статті 17 Закону України "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
передбачено, що рішення про стягнення штрафів встановлених
частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав
ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим,
коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним,
спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртомсирцем
виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і
тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах
їх компетенції, визначеної законами України. У разі невиконання
такого рішення контролюючого органу, сума штрафу стягується на
підставі рішення суду.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм, господарські суди
попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність у
органів державної податкової служби правових підстав для прийняття
податкових повідомлень-рішень за процедурою, встановленою Законом
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" стосовно порушень
вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
З огляду на викладене, касаційна інстанція вважає, що рішення та
постанова у справі прийняті у відповідності з нормами
матеріального права, підстав для їх зміни чи скасування не
вбачається.
Керуючись статтями 1, 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Р-ення господарського суду Закарпатської області від 23.10.2003р.
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
24.12.2003 року у справі № 7/231-2003 залишити без зміни,
касаційну скаргу Хустської об'єднаної державної податкової
інспекції залишити без задоволення.