Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2004 Справа N 5/2914-3/294
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін котрі
позивача присутній
відповідача присутній
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Відкритого акціонерного товариства
касаційну скаргу "РЦЗ"
у справі № 5/2914-3/294
на постанову від 22.12.2003р.
Львівського апеляційного господарського суду
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"РЦЗ"
до Кам'янка-Бузької міжрайонної
державної податкової інспекції
про Визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 23.04.2003р.
№ 78-24- 0/05463785/1461
Відкрите акціонерне товариство "РЦЗ" звернулося до господарського
суду Львівської області з позовом про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення Кам'янка-Бузької МДПІ
№ 78-24-0/05463785/1461 від 23.04.2003р. згідно з яким позивачу
нараховано штраф в сумі 575000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані
тим, що на момент відчуження активи позивача не перебували в
податковій заставі.
Рішенням господарського суду Львівської області від 28 жовтня 2003
року задоволено позов ВАТ "РЦЗ" до Кам'янко-Бузької МДПІ. Визнано
недійсним податкове повідомленнярішення № 78-24-0/05463785/1461
від 23.04.2003р. Рішення господарського суду вмотивоване п.п.8.6,
8.7 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Львівський апеляційний господарський суд у складі постановою від
22 грудня 2003 року рішення господарського суду Житомирської
області скасував, в позові про визнання недійсним податкового
повідомлення - рішення № 78-24-0/05463785/1461 від 23.04.2003р.
відмовив, а апеляційну скаргу Кам'янко-Бузької МДПІ задовольнив.
Рішення апеляційної інстанції обґрунтоване тим, що актом перевірки
зафіксовано і не спростовано позивачем фактів реєстрації
податкової застави ВАТ "РЦЗ" у Львівській філії "Інформаційний
центр" Міністерства юстиції України 25.11.1999р. № 15-577, а також
прийняття по відношенню до позивача рішення від 21.05.2002р. № 11
про розстрочку податкового боргу в сумі 2375267 грн. і укладення
сторонами договору про розстрочення податкового боргу. Крім того,
Кам'янкаБузька МДПІ не є стороною мирової угоди, затвердженою
01.02.2003р. господарським судом Хмельницької області у справі
№ 2/48-Б про банкрутство ВАТ "РЦЗ". А відповідно до частини 1
статті 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
під мировою
угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між
банкрутом і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а
також прощення (списання) кредиторами боргів боржника. Тобто, як
зазначено в постанові апеляційної інстанції, на відчуження активів
позивач повинен був отримати згоду податкового органу.
Відкрите акціонерне товариство "РЦЗ" просить Вищий господарський
суд України здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному
порядку, рішення господарського суду залишити без змін, постанову
у справі скасувати, посилаючись на порушення господарським судом
апеляційної інстанції норм матеріального права. При цьому скаржник
обґрунтовує касаційну скаргу тим, що 01 лютого 2002 року,
відповідно до п. 8.7.1 ст.8 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, в редакції, що діяла станом на цю
дату, у межах процедури, визначеної законодавством з питань
банкрутства, а саме, в процедурі розпорядження майном у справі
2/48-Б про банкрутство скаржника, ухвалою господарського суду
Хмельницької області було затверджено мирову угоду про відстрочку
та розстрочення боргів ВАТ "РЦЗ", згідно п.6 якої, на весь період
дії даної мирової угоди, з метою забезпечення відновлення
платоспроможності скаржника всі його активи було звільнено з
податкової застави.
Відповідач надав відзив на касаційну скаргу проти доводів якої
заперечує з мотивів наведених в постанові апеляційного
господарського суду.
Вищий господарський суд України заслухавши доповідь судді у
присутності представника позивача, та відповідача, які наполягали
на своїх доводах, переглянув матеріали справи і касаційну скаргу
на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та
повноти їх встановлення в рішенні господарського суду Львівської
області та постанові Львівського апеляційного господарського, та
відзначає наступне.
Згідно з вимогами статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі у постанові апеляційної
інстанції. Відповідно до вимог частини 2 статті 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої
інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи
та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського
суду.
Під час розгляду справи, Львівським апеляційним господарським
судом було встановлено що, податковим повідомленням-рішенням від
23.04.2003 року № 78-24-01/05463785/1461 Кам'янка-Бузька
міжрайонна державна податкова інспекція застосувала до Відкритого
акціонерного товариства "РЦЗ" штрафні санкції у сумі 575000 грн. в
розмірі суми самостійного відчуження активів, які перебували в
податковій заставі та потребували обов'язкової попередньої згоди
податкового органу на таке відчуження. Вказані санкції були
застосовані на підставі приписів підпункту 17.1.8 пункту 17.1
статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. Зазначене повідомлення-рішення було прийняте
на підставі акта перевірки від 10.04.2003 року № 157 "Про
результати позапланової документальної перевірки щодо відчуження
майна, яке перебуває в податковій заставі за період з 01.09.2002
року по 01.01.2003 року."
Апеляційний господарський суд також встановив, що майно позивача
перебувало в податковій заставі і позивач не спростував факту її
відсутності. Податкова застава була зареєстрована у Львівській
філії "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України від
25.11.1999 року за № 15-577, а про наявність у позивача
податкового боргу свідчить також і рішення про його розстрочення,
прийняте податковою інспекцією 21.05.2002 року за № 11 на суму
2375267 грн. та укладення договору про його погашення. Відчуження
об'єкта незавершеного будівництва відбулося в період знаходження
майна в податковій заставі.
Поняття податкової застави запроваджене статтею 8 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. За приписами підпункту 8.2.1
пункту 8.2 цієї статті у разі несплати узгодженого податкового
зобов'язання у строки, встановлені цим Законом виникає право
податкової застави. У разі запровадження податкової застави, право
платника податків щодо розпорядження його майном є обмеженим.
Зокрема, за приписами підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
платник податків, активи
якого перебувають в податковій заставі, здійснює вільне
розпорядження ним, за винятком операцій, що підлягають письмовому
узгодженню з податковим органом, а саме:
а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу)
нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за
винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у
підприємницькій діяльності платника податків (інших видах
діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до
підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних
запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за
звичайні;
б) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, здійснення
прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що
засвідчують
відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступка вимоги
та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або
надання кредитів;
в) ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком
їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних
обставин) або відповідно до рішень органів державного управління.
Отже для здійснення операції по відчуженню спірного майна позивачу
необхідно було отримати дозвіл від державної податкової інспекції,
як того вимагає пункт 8.6 статті 8 зазначеного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Приписами підпункту 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що у разі коли платник
податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив
такі активи без письмової згоди податкового органу, якщо отримання
такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків
додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження,
визначеної за звичайними цінами.
З огляду на зазначене Львівським апеляційним господарським судом
були вірно застосовані приписи чинного законодавства, що регулюють
спірні правовідносини, відносно до обставин справи які були
встановлені апеляційною інстанцією, а відтак у Вищого
господарського суду України немає підстав для задоволення
касаційної скарги позивача.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, статтями 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.
2003р. у справі № 5/2914-3/294 залишити без зміни, касаційну
скаргу Відкритого акціонерного товариства "РЦЗ" без задоволення.