Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2004 Справа N 5/2421-25/196
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін котрі
позивача не з'явились повідомлені належним
чином
відповідача присутній
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні Пустомитівському районі Львівської
касаційну скаргу області
у справі № 5/2421-25/196
на постанову від 21.10.2003р.
Львівського апеляційного господарського суду
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "КЗ"
до Державної податкової інспекції у
Пустомитівському районі Львівської
області
про визнання недійсним повідомлення-
рішення від 07.07.2003р.
№ 0001132333/0
Товариством з обмеженою відповідальністю "КЗ" заявлений позов про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від
07.07.2003р. № 0001132333/0, яким позивачеві визначено податкові
зобов'язання на суму 41823грн. - фінансових санкцій за порушення
вимог пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
. Позовні вимоги обґрунтовані
тим, що Закон України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР передбачає
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг, натомість позивач займається
виробництвом, у зв'язку з чим застосування до нього норм
вищезазначеного Закону є неправомірним.
Рішенням господарського суду Львівської області від 03.09.2003р.
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КЗ"
задоволені, податкове повідомлення Державної податкової інспекції
у Пустомитівському районі Львівської області від 07.07.2003р.
№ 0001132333/0 визнано недійсним. Рішення вмотивоване тим, що
відповідно до статті 1 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
позивач не повинен був
застосовувати реєстратори розрахункових операцій при одноразовій
продажі залишків неліквідних товарів та сировини; діяльність
позивача пов'язана з таким продажем не була систематичною, не
пов'язана з купівлею і продажем товарів і не мала за мету
отримання прибутку, у вартість проданих матеріалів не закладалася
торгівельна націнка, у зв'язку з чим дія Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
на позивача не
поширюється. Крім того в рішенні зазначено, що пунктом 4.2.2
статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181, на який посилається відповідач в
оскаржуваному податковому повідомленні, встановлено порядок
визначення суми податкового зобов'язання платникам податків саме
по податках та зборах (обов'язкових платежах), до яких штрафні
санкції за порушення порядку розрахунків із споживачами не
відносяться.
Львівський Апеляційний господарський суд постановою від 21 жовтня
2003 року перевірене рішення господарського суду Львівської
області залишив без змін з тих самих підстав.
Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Львівської
області вважає, що рішення господарського суду Львівської області
та постанова Львівського апеляційного господарського суду прийняті
з порушенням матеріального права, просить Вищий господарський суд
України здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному
порядку, скасувати рішення і постанову у справі, відмовити в
задоволенні позовних вимог. Відповідач мотивував касаційну скаргу
доводами про неправильне застосування судами норм матеріального
права, зокрема пункт 1 статті 1, пункт 2 статті 3, пункт 1 статті
9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Позивач відзив на касаційну скаргу не надіслав.
Вищий господарський суд України заслухав доповідь судді,
переглянув матеріали справи та доводи касаційної скарги і
відзначає наступне.
Податковим повідомленням Державної податкової інспекції у
Пустомитівському районі Львівської області від 07.07.2003р.
№ 0001132333/0 позивачу визначена сума податкових зобов'язань у
розмірі 41823 грн. за порушення вимог пункту 1 статті 17 Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Оспорюване податкове повідомлення прийняте на підставі акта
документальної перевірки № 33-1478/322/633 від 26 червня 2003р.,
складеного за результатами перевірки по контролю за здійсненням
розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу
Товариством з обмеженою відповідальністю "КЗ". Зазначеною
перевіркою було встановлене порушення позивачем правил проведення
розрахункових операцій.
Приписами Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
передбачений порядок проведення
розрахунків суб'єктами підприємницької діяльності в готівковій або
безготівковій формах при продажу товарів у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг. Саме за порушення вимог Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові
санкції у вигляді штрафів.
Крім того, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити
наступне.
Відповідно до вимог пункту 7 статті 11 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
органи державної
податкової служби мають право застосовувати до підприємств,
установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та
розмірах, встановлених законом.
Приписами статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
встановлено, що штрафні санкції,
передбачені цим Законом, застосовуються за рішенням відповідних
органів державної податкової служби на підставі матеріалів
перевірок проведених ними в установленому законодавством порядку.
Тобто, встановивши порушення, податкові органи повинні прийняти
рішення про застосування санкцій, у порядку та розмірах,
встановлених законом.
У разі невиконання такого рішення контролюючого органу, сума
штрафу стягується на підставі рішення суду.
Оспорюване податкове повідомлення-рішення Державної податкової
інспекції у Пустомитівському районі Львівської області, яким
позивачу визначено суму штрафних санкцій, прийняте на підставі
приписів підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Відповідно до ввідної частини Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами", цей Закон є спеціальним законом з
питань оподаткування, який установлює порядок погашення
зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та
державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових
платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків контролюючими органами, у
тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Саме цим Законом ( 2181-14 ) (2181-14)
і запроваджене поняття податкового
повідомлення як письмового повідомлення контролюючого органу про
обов'язок платника податків сплатити суму визначену контролюючим
органом.
Визначена Законом України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
процедура погашення розповсюджується на
зобов'язання саме з податків і зборів (обов'язкових платежів) та у
сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм, господарські суди
попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність у
органів державної податкової служби правових підстав для прийняття
податкових повідомлень-рішень за процедурою, встановленою Законом
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" стосовно порушень
вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
З огляду на викладене, касаційна інстанція вважає, що рішення та
постанова у справі прийняті у відповідності з нормами
матеріального права, підстав для їх зміни чи скасування не
вбачається.
Керуючись статтями 1, 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Львівської області від 03.09.2003р. та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
21.10.2003 р. у справі № 5/2421-25/196 залишити без зміни,
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському
районі Львівської області залишити без задоволення.