Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2004 Справа N 2-23/12637-2003
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін котрі
позивача не з'явились повідомлені належним
чином
відповідача не з'явились повідомлені належним
чином
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Державної податкової інспекції у
касаційну скаргу місті Алушта
у справі № 2-23/12637-2003
на постанову від 22.12.2003р.
Севастопольського апеляційного господарського суду
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності
М-ча В.В.
до Державної податкової інспекції у
місті Алушта
про визнання недійсним податкового
повідомлення ДПІ від 21.06.2002р.
№ 478
Приватним підприємцем М-чем В.В. заявлений позов про визнання
недійсним податкового повідомлення Державної податкової інспекції
в м. Алушті від 21.06.2002р. № 478, яким позивачеві визначено
податкові зобов'язання на суму 340 грн. - фінансових санкцій за
порушення вимог пункту 5 статті 3, пункту 3 статті 17 Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
В обґрунтування позовних вимог Підприємець посилається на
відсутність відповідальності на порушення порядку реєстрації та
ведення книг обліку розрахункових операцій. Позивач посилається на
те, що податковою інспекцією в ході проведення перевірки не був
встановлений факт порушень порядку використання розрахункової
книжки.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
15.10.-11.11.2003р. позовні вимоги суб'єкта підприємницької
діяльності М-ча В.В. задоволені, податкове повідомлення Державної
податкової інспекції в м. Алушті від 21.06.2002р. № 478 визнано
недійсним. Рішення вмотивоване тим, що пунктом 4.2.2 статті 4
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181, на який посилається відповідач в оскаржуваному
податковому повідомленні, встановлено порядок визначення суми
податкового зобов'язання платникам податків саме по податках та
зборах (обов'язкових платежах), до яких штрафні санкції за
порушення порядку розрахунків із споживачами не відносяться. Також
в рішенні господарського суду зазначено, що застосування
відповідачем фінансових санкцій на підставі податкового
повідомлення, суперечить вимогам статті 17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181, оскільки
зазначеною нормою передбачено, що за порушення вимог
вищезазначеного Закону, органи податкової служби застосовують
фінансові санкції до суб'єктів підприємницької діяльності на
підставі рішень.
Севастопольський Апеляційний господарський суд постановою від 22
грудня 2003 року перевірене рішення Господарського суду Автономної
Республіки Крим залишив без змін з тих самих підстав.
Державна податкова інспекція в місті Алушті вважає, що рішення
Господарського суду Автономної Республіки Крим та постанова
Севастопольського апеляційного господарського суду прийняті з
порушенням матеріального права, просить Вищий господарський суд
України здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному
порядку, скасувати рішення і постанову у справі, відмовити в
задоволенні позовних вимог. При цьому Державна податкова інспекція
обґрунтовує касаційну скаргу тим, що господарським судом
Автономної Республіки Крим та Севастопольським апеляційним судом
при прийнятті рішень у даній справі невірно застосовано пункт 5
статті 3, пункт 3 статті 17 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
Відповідачем відзив на касаційну скаргу не надіслано.
Вищий господарський суд України заслухав доповідь судді переглянув
матеріали справи та доводи касаційної скарги і відзначає наступне.
Податковим повідомленням Державної податкової інспекції у місті
Алушті від 21.06.2002р. № 478 позивачу визначена сума податкових
зобов'язань у розмірі 340 грн. за порушення суб'єктом
підприємницької діяльності М-чем В.В. вимог пункту 5 статті 3,
пункту 3 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
. Оспорюване податкове повідомлення
прийняте на підставі акта № 000009 від 13 червня 2002р.,
складеного за результатами перевірки по контролю за здійсненням
розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу
суб'єктом підприємницької діяльності М-чем В.В. Зазначеною
перевіркою було встановлене порушення позивачем правил проведення
розрахункових операцій, а саме проведення розрахункових операцій
без використання книги обліку розрахункових операцій.
Приписами Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
передбачений порядок проведення
розрахунків суб'єктами підприємницької діяльності в готівковій або
безготівковій формах при продажу товарів у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг. Саме за порушення вимог Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові
санкції у вигляді штрафів.
Крім того, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити
наступне.
Відповідно до вимог пункту 7 статті 11 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
органи державної
податкової служби мають право застосовувати до підприємств,
установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та
розмірах, встановлених законом.
Приписами статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
встановлено, що штрафні санкції,
передбачені цим Законом, застосовуються за рішенням відповідних
органів державної податкової служби на підставі матеріалів
перевірок проведених ними в установленому законодавством порядку.
Тобто, встановивши порушення, податкові органи повинні прийняти
рішення про застосування санкцій, у порядку та розмірах,
встановлених законом.
У разі невиконання такого рішення контролюючого органу, сума
штрафу стягується на підставі рішення суду.
Оспорюване податкове повідомлення-рішення Державної податкової
інспекції у м. Алушті, яким позивачу визначено суму штрафних
санкцій, прийняте на підставі приписів підпункту 4.2.2 статті 4
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Відповідно до ввідної частини Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, цей Закон є спеціальним
законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення
зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та
державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових
платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків контролюючими органами, у
тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Саме цим Законом і запроваджене поняття податкового повідомлення
як письмового повідомлення контролюючого органу про обов'язок
платника податків сплатити суму визначену контролюючим органом.
Визначена Законом України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
процедура погашення розповсюджується на
зобов'язання саме з податків і зборів (обов'язкових платежів) та у
сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм, господарський суд
апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність
у органів державної податкової служби правових підстав для
прийняття податкових повідомлень-рішень за процедурою,
встановленою Законом України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
стосовно порушень вимог Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
З огляду на викладене, касаційна інстанція вважає, що рішення та
постанова у справі прийняті у відповідності нормами матеріального
права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1, 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
15.10.-11.11.2003р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 22.12.2003р. у справі № 2-23/12637-2003
залишити без зміни, касаційну скаргу Державної податкової
інспекції у місті Алушта залишити без задоволення.