Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2004 Справа N 04/397-03
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін
позивача не з'явились
відповідача не з'явились
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Державної податкової інспекції у
касаційну скаргу Фрунзенському районі м. Харкова
на постанову від 25.12.2003р. Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № 04/397-03
господарського суду Харківської області
за позовом Державної податкової інспекції у
Фрунзенському районі м. Харкова
до Приватного підприємця Т-на О.С.
про стягнення 408100,33 грн.
Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова
звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до
приватного підприємця Т-на О.С. про стягнення 408100,33 грн. (в
т.ч. пеня 985,70 грн.) за рахунок активів боржника.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки (акт
перевірки № 103/26-223-ДСК від 18.09.2002р.) відповідачем було
занижено податок на додану вартість. Тобто, приватний підприємець
Т-н О.С. має податковий борг перед бюджетом на підставі
податкового повідомлення - рішення № 0000122600/0 від 01.10.2002р.
про донарахування податку на додану вартість у сумі 396866,60 грн.
та застосування і стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій у
сумі 93601,30 грн. Крім того, позивач посилається на те, що сума
податкового зобов'язання є узгодженою та несплачена до бюджету.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05 листопада
2003 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПП Т-на О.С.
985,70 грн. пені за рахунок активів. В іншій частині позову
відмовлено. Стягнуто з ПП Т-на О.С. в доход держбюджету 4,11 грн.
держмита та на користь ДП "СІЦ" 0,29 грн. судових витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення суду
вмотивоване тим, що ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова мала
право та мала фактичну можливість самостійно здійснити усі
необхідні заходи, направлені на реалізацію активів відповідача в
рахунок погашення його узгодженого податкового боргу, але цього не
здійснила.
Харківський апеляційний господарський суд у складі постановою від
25 грудня 2003 року залишив перевірене рішення господарського суду
Харківської області без змін, а апеляційну скаргу Державної
податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова - без
задоволення, з тих самих підстав.
Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова
просить Вищий господарський суд України здійснити перегляд
матеріалів справи у касаційному порядку, скасувати рішення та
постанову у справі, посилаючись на порушення господарським судом
першої та апеляційної інстанції норм матеріального права. При
цьому скаржник обґрунтовує касаційну скаргу тим, що господарськими
судами при розгляді справи були порушені норми матеріального
права, оскільки ДПІ правомірно та законодавчо обґрунтовано заявило
позовну заяву про стягнення податкової заборгованості. При цьому
позивач зазначає, що відповідач має податковий борг у сумі
408100,33 грн., а норми Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
не ставлять у пряму залежність
право ДПІ на звернення до суду за позовом про стягнення
заборгованості лише після всіх заходів, направлених на погашення
податкової заборгованості.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти
їх встановлення в рішенні господарського суду Харківської області
та постанові Харківського апеляційного господарського суду у даній
справі, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами статті 111 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з обставин,
встановлених у даній справі судом першої інстанції. Bідповідно до
вимог частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція використовує процесуальні
права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної
оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або
постанові господарського суду.
Під час розгляду справи, господарським судом Харківської області
встановлено та підтверджено під час здійснення апеляційного
провадження Харківським апеляційним господарським судом наступне.
За даними ДПІ відповідач має податковий борг перед бюджетом, що
підтверджується направленим на адресу відповідача податковим
повідомленням - рішенням № 0000122600/0 від 01.10.2002р. про
визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у
сумі 396866,60 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі
93601,30 грн. Дане податкове повідомлення - рішення було отримане
відповідачем 08.10.2002р., однак, сума по ньому не була сплачена у
встановлені строки, у зв'язку з чим позивачем на адресу
відповідача у відповідності з приписами Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
направлялися
податкові вимоги.
Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, активи платника
податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його
податкового боргу виключно за рішенням суду.
Разом з тим, відповідно до пункту 1.6 статті 1 цього Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
, примусове стягнення - це звернення стягнення на
активи платника податків у рахунок погашення податкового боргу,
без попереднього узгодження його суми таким платником податків.
В той же час підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 цього ж
Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
встановлено, що у разі коли інші, передбачені
цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали
позитивного результату, податковий орган здійснює за платника на
користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення
узгодженої суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які
перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом
продажу інших активів такого платника податків.
Таким чином, на податковий орган, яким є позивач, покладено
обов'язок здійснити за платника податків на користь держави
погашення узгодженої суми податкового боргу шляхом стягнення
коштів, а за їх недостатності здійснити продаж інших активів
платника податків - боржника, тобто за процедурою передбаченою
Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетам та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Приписи підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 вищевказаного Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
поширюється лише на ті випадки, коли сума податкового
боргу є попередньо не узгодженою з платником податку.
Виходячи із змісту наведених правових норм, позивач не має права
вимоги за позовом про стягнення з відповідача 407114,63 грн.
узгодженого податкового боргу, оскільки Законом України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетам та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, який, виходячи з
положень його ж преамбули, є спеціальним законом з питань
оподаткування, що установлює, зокрема, порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами, встановлений несудовий порядок стягнення
податкового боргу, сума якого узгоджена платником податку.
В частині стягнення пені у сумі 985,70 грн. рішення господарського
суду Харківської області від 5 листопада 2003 року та постанова
Харківського апеляційного господарського суду від 25 грудня 2003
року сторонами не оскаржувалася, а відтак судові рішення у цій
частині не переглядалися в касаційному порядку.
У зв'язку з викладеним висновок господарського суду про
відсутність підстав для задоволення позову ґрунтується на
правильному застосуванні норм матеріального права.
З урахуванням викладеного, переглянута постанова апеляційного
господарського суду відповідає приписам чинного законодавства.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий
господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Харківської області від 05.11.2003
року та постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 25.12.2003 року у справі № 04/397-03 залишити без змін, а
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському
районі м. Харкова без задоволення.