ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2004 Справа N 31/241а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: Добролюбової Т.В.,
суддів: Гоголь Т.Г.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Єнакієвської об’єднаної державної
податкової інспекції у Донецькій
області
на рішення господарського суду Донецької
області від 10.01.2004р. та
постанову Донецького апеляційного
господарського суду від
24.02.2004р.
зі справи № 31/241а
за позовом Державного підприємства
“Шахтарськантрацит”, м. Шахтарськ,
Донецька обл.
до Єнакієвської об’єднаної державної
податкової інспекції у Донецькій
області
про визнання недійсним податкового повідомлення–рішення
за участю представників сторін:
від позивача: Філіпьонок І.А. (довіреність від 21.10.03р. № 12)
від відповідача: Максимов О.М. (довіреність від 26.05.04 р.
№ 19023/91)
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від 15.04.04 р., надіслана 16.04.04
р.).
В С Т А Н О В И В:
Єнакієвською ОДПІ за результатами документальної перевірки
дотримання
ВАТ “Шахта Жданівська” – Дочірнього підприємства Державної
Холдингової компанії “Жовтеньвугілля” за період з 01.07.02 по
01.09.03 складено акт від 19.09.03 р. № 32/26-2/26-
2-111-2/05444115.
Перевіркою виявлені порушення підприємством п. 7.4.3, п. 7.4
ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, які виразилися в тому, що в період з 01.07.02
по31.08.03 підприємством було здійснено списання вугілля
власного виробництва на виробничо - технічні потреби. ДПІ
кваліфікована ця операція як використання виготовленого товару в
неоподатковуваних операціях, тому остання вважає, що суми ПДВ,
включені до складу податкового кредиту при придбанні товарів
(робіт, послуг), які спрямовані на виробництво вугілля, що було
використане на виробничо-технічні потреби згідно з п. 7.4.3,
п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
підлягають виключенню із складу податкового
кредиту.
На підставі акту перевірки інспекцією оформлено податкове
повідомлення - рішення від 23.09.2003 р. № 0000172640/0, яким
підприємству визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ у
розмірі 190 685, 35 грн. та застосована штрафна (фінансова)
санкція у сумі 95 342, 68 грн.
Вказане податкове повідомлення–рішення оскаржене позивачем у
судовому порядку, при якому рішенням господарського суду
Донецької області від 10.01.2004р. (суддя Ушенко Л.В.) останнє
визнано недійсним з підстав невідповідності його чинному
податковому законодавству.
За апеляційною скаргою інспекції, вказане судове рішення
переглянуто в апеляційному порядку і постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 24.02.04р. (судді
Старовойтова Г.Я.- головуючий, Калантай м. В., Українська Р.М.)
залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що операція зі списання вугілля
власного виробництва на власні виробничі потреби не є
самостійною господарською операцією, не відображена в
податковому обліку, тому не є об’єктом оподаткування ПДВ або
операцією, яка звільняється від оподаткування і не підлягає
окремому відображенню в податковому обліку. Апеляційний суд,
залишаючи рішення господарського суду без змін, погодився з
висновком останнього про те, що порядок визначення суми
податкового кредиту, яка за висновком ОДПІ підлягає зменшенню,
не відповідає змісту п. 7.4.3, п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, оскільки в основу
порядка інспекцією покладена частка вартості матеріальних
витрат, яка входить до складу собівартості списаного на
виробничі потреби вугілля у складі вартості матеріальних витрат,
які входять до повної собівартості. Суд констатував, що з боку
позивача порушень у формуванні валових витрат не встановлено.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами,
Єнакієвська ОДПІ звернулась до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою про їх скасування, прийняття нового
рішення про відмову у позові, посилаючись на невірне
застосування судом п. 7.4.3, п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. На думку ОДПІ,
підприємством, в порушення норм цього Закону, завищена сума
податкового кредиту, оскільки позивач здійснював списання
вугілля власного виробництва на виробничо-технічні потреби,
тобто використовував виготовлений товар (вугілля) у
неоподатковуваних операціях, використовуючи при цьому ТМЦ,
роботи, послуги, при придбанні яких податок на додану вартість
був включений до складу податкового кредиту. ДПІ вважає, що
позивач повинен був відкоригувати податковий кредит.
Колегія суддів Вищого господарського суду, розглянувши матеріали
справи, перевіривши правильність застосування норм матеріального
і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги,
дійшла висновку про відсутність правових підстав задоволення
касаційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 7.4.3, п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, на порушення якого
посилається Єнакієвська ОДПІ, у разі коли товари (роботи,
послуги), виготовлені та/або придбані частково використовуються
в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового
кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку
при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці
використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних
операціях звітного періоду.
Згідно з п. 3.1 ст. 3 цього закону об’єктом оподаткування є
операції платників податків з продажу товарів (робіт, послуг) на
митній території України, в тому числі операції з оплати
вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та
операції з передачі права власності на об’єкти застави
позичальнику (кредитору) як погашення кредиторської
заборгованості заставодавця, ввезення (пересилання) товарів на
митну територію України та отримання робіт (послуг), що
надаються нерезидентами для їх використання або споживання на
митній території України..., вивезення (пересилання) товарів за
межі митної території України та надання послуг (виконання
робіт) для їх споживання за межами митної території України.
Операція щодо списання вугілля власного виробництва на власні
виробничі потреби правомірно визнана господарським судом такою,
що не є самостійною господарською операцією, яка підпадає під
дію ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Крім того, податковий кредит позивачем сформовано відповідно до
п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
на підставі виданих продавцями податкових
накладних.
Закон України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не
передбачає коригування податкового кредиту виходячи із
визначення та вирахування із його складу частки ПДВ з вартості
матеріальних витрат, які входять до складу повної собівартості
готової продукції.
Зменшення податкового кредиту здійснено інспекцією розрахунковим
шляхом з використанням даних звіту про собівартість готової
вугільної продукції, без зазначення того, що такий розрахунок
зроблений відповідно до розробленого на виконання п. 7.4.3 ст. 7
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
порядку. Доводи касаційної скарги не спростовують висновки
Донецького апеляційного господарського суду.
Виходячи із наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для
задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 10.01.2004р.
та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
24.02.2004р. зі справи 31/241а – залишити без змін.
Касаційну скаргу Єнакієвської об’єднаної державної податкової
інспекції у Донецькій області - залишити без задоволення.