ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.05.2004 Справа N 32/845
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого – судді
суддів
розглянувши у відкритому Спеціалізованої державної
судовому засіданні податкової інспекції у м. Києві по
касаційну скаргу роботі з великими платниками
податків
на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 17.02.2004
у справі № 32/845
господарського суду м. Києва
за позовом Акціонерного комерційного банку
“ПК”
до Спеціалізованої державної
податкової інспекції у м. Києві по
роботі з великими платниками
податків
про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень,
за участю представників від:
позивача
відповідача
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.2003, яке
залишено без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 17.02.2004, позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, СДПІ у
м. Києві по роботі з великими платниками податків звернулась до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить рішення місцевого та постанову апеляційного
господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким
відмовити АКБ “ПК” у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, СДПІ у м. Києві по роботі з
великими платниками податків посилається на неправильне
застосування норм матеріального та процесуального права, а саме:
ч. 2 пп. 5.2.4 п. 5.2, пп. 5.3.2 п. 5.3, 5.4.1 п. 5.4 ст. 5,
пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, п. “в” п. 2.9 ст. 2 Порядку
направлення органами державної податкової служби України
податкових повідомлень платникам податків ( z0567-01 ) (z0567-01)
,
затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253 (у
редакції наказу від 27.05.2003 № 247), ст.ст. 85, ч. 3 ст. 105
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
з
мотивів, які викладені у касаційній скарзі.
Заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення у постанові,
проаналізувавши правильність застосування судами норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України,
В С Т А Н О В И Л А :
З матеріалів справи та встановлених обставин вбачається, що СДПІ
у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено
перевірку АКБ “ПК” з питань своєчасності подання платіжних
доручень на перерахування належної до сплати суми податку на
додану вартість у липні, серпні та вересні 2003 р. та складено
акт № 488/23-2/14349442 від 28.10.2003.
На підставі акту перевірки СДПІ у м. Києві по роботі з великими
платниками податків прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0000742302/0, яким позивача повідомлено про те, що він має
сплатити штраф в розмірі 1 642, 30грн. - 10 % від суми
узгодженого податкового зобов’язання в розмірі 16 423, 00 грн.;
- № 0000752302/0, яким позивача повідомлено про те, що він має
сплатити штраф в розмірі 1 642, 07 грн. - 10% від суми
узгодженого податкового зобов’язання в розмірі 16 420, 73 грн.;
- № 0000762302/0, яким позивача повідомлено про те, що він має
сплатити штраф в розмірі 10 552, 88 грн. - 20% від суми
узгодженого податкового зобов’язання в розмірі 52 764, 42 грн.;
- № 0000772302/0, яким позивача повідомлено про те, що він має
сплатити штраф в розмірі 817, 80 грн. - 20% від суми узгодженого
податкового зобов'язання в розмірі 4 089, 00 грн..
Прийняття спірних податкових повідомлень-рішень податковою
інспекцією обумовлено тим, що постановою Київського апеляційного
господарського суду від 17.07.2003 у справі № 25/321 апеляційну
скаргу СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків
задоволено повністю, рішення господарського суду м. Києва від
27.05.2003 скасовано, прийнято нове рішення у справі, яким у
задоволенні позову АКБ “ПК” до СДПІ у м. Києві по роботі з
великими платниками податків про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 21.02.2003 № 0000012302/0 відмовлено.
Посилаючись на пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України від
21.12.2000 № 2181-III “Про порядок погашення зобов’язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, податкова інспекція стверджує, що
податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з
великими платниками податків від 21.02.2003 № 0000012302/0 по
податку на додану вартість на суму 99 046, 92грн., у т.ч.
основний платіж – 79 237, 53 грн. та штрафні санкції –
19 809, 39 грн., є узгодженими з дня прийняття постанови
Київським апеляційним господарським судом від 17.07.2003 у
справі № 25/321, тобто, з 17.07.2003.
Посилаючись на пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, податкова
інспекція стверджує, що граничним строком сплати узгодженої суми
податкового зобов’язання, визначеного податковим повідомленням -
рішенням від 21.02.2003 № 0000012302/0 по податку на додану
вартість у розмірі 99 046, 92грн. є календарна дата 28.07.2003.
Позивачем порушено граничні терміни сплати узгодженої суми
податкового зобов’язання 02.09.2003 у розмірі 16 423, 00 грн.,
визначеного у декларації з ПДВ за липень 2003року від 15.08.2003
№ 11335, яке було частково погашено на підставі платіжного
доручення № 633 від 09.09.2003 про перерахування до бюджету суми
податку на додану вартість у розмірі 75 000, 00 грн..
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.05.2003 у справі
№ 25/321 визнано недійсними податкове повідомлення-рішення СДПІ
у м. Києві по роботі з великими платниками податків від
21.02.2003 № 0000012302/0.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
17.07.2003 рішення господарського суду м. Києва від 27.05.2003 у
справі № 25/321 скасовано та прийнято нове рішення, яким в
позові АКБ “ПК” про визнання недійсним податкового повідомлення-
рішення від 21.02.2003 за № 000012302/0 відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.09.2003
у справі № 25/321, скасовано постанову Київського апеляційного
господарського суду від 17.07.2003, а рішення господарського
суду м. Києва від 27.05.2003 залишено в силі.
Відповідно до ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
постанова, прийнята за наслідками розгляду
касацўйної скарги, набирає законної сили з дня її прийняття.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що на час
проведення відповідачем перевірки позивача та прийняття
оспорюваних податкових повідомлень-рішень СДПІ у м. Києві по
роботі з великими платниками податків було відомо про скасування
постанови Київського апеляційного господарського суду та про те,
що рішення місцевого господарського суду, яким було визнано
недійсним податкове повідомлення - рішення СДПІ у м. Києві по
роботі з великими платниками податків № 0000012302/0 від
21.02.2003 залишено в силі.
Згідно з підпунктом 5.2.5 п. 5.2 статті 5 Закону України “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що з
урахуванням строків давності платник податків має право
оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування
податкового зобов’язання у будь-який момент після отримання
відповідного податкового повідомлення.
Відповідно до пп. “в” пп. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 зазначеного Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
, податкове повідомлення або податкові вимоги
вважаються відкликаними, якщо рішення контролюючого органу про
нарахування суми податкового зобов’язання або стягнення
податкового боргу скасовується чи змінюється судом, а в силу
підпункту 6.4.4 п. 6.4 ст. 6 Закону, у випадках, визначених
підпунктом “в” підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове
повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними у день
отримання платником податків відповідного рішення суду.
З огляду на викладене, апеляційним господарським судом
встановлено, що на час прийняття відповідачем оспорюваних
податкових повідомлень-рішень, підстава для нарахування позивачу
штрафних санкцій відпала, оскільки рішення контролюючого органу
про нарахування суми податкового зобов’язання, за не погашення
якого до позивача і застосовані штрафні санкції, було скасовано
судом, а тому вважається відкликаним.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарські суди
попередніх інстанцій, задовольнивши позов АКБ “ПК” дійшли
правильного та обґрунтованого висновку, який відповідає вимогам
законодавства, тому судом не вбачається підстав для зміни чи
скасування постанови Київського апеляційного господарського суду
від 17.02.2004.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ч. 1
ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,–
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції
у м. Києві по роботі з великими платниками податків від
15.03.2004 № 6536/9/10 – залишити без задоволення, а постанову
Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2004 у
справі № 32/845 – без змін.