ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.05.2004 Справа N 23/207
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
Михайлюка М.В.,
Костенко Т.Ф.,
розглянувши у колективного підприємства
відкритому засіданні “Дніпропетровський виробничий комбінат”,
матеріали касаційної м. Дніпропетровськ (далі – КП
скарги “Дніпропетровський виробничий комбінат”)
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 03.03.2004
у справі господарського суду Дніпропетровської
області № 23/207
за позовом Дніпропетровського технологічного
технікуму, м. Дніпропетровськ
до КП “Дніпропетровський виробничий
комбінат”
про стягнення 8 488 грн. 28 коп.
В судовому засіданні взяли участь представники:
позивача
відповідача – Демченко К.В.
Позивач заявив позов про стягнення з відповідача 8488 грн. 28
коп., як отриманих без належної підстави.
Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від
01.10.2003 позов задовольнив у відповідності з вимогами ст. 469
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки кошти відповідачем отримані без
достатніх підстав.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд постановою від
03.12.2003 доповнив резолютивну частину рішення господарського
суду Дніпропетровської області від 01.10.2003 і в іншій частині
позову провадження по справі припинено на підставі п. 1 ст. 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Рішення господарського суду від 01.10.2003 залишено без змін, а
апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
В грудні 2003 року колективне підприємство “Дніпропетровський
виробничий комбінат” подав заяву про перегляд рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2003 за
нововиявленими обставинами.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від
23.12.2003 залишив без змін рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 01.10.2003 через відсутність
нововиявлених обставин.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд постановою від
03.04.2004 залишив без змін ухвалу господарського суду
Дніпропетровської області від 23.12.2003.
В касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових
рішень з підстав порушення норм матеріального та процесуального
права.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
перегляд рішень за нововиявленими
обставинами є те, що законність і обгрунтованість судових рішень
є наслідком відкриття обставин, які господарський суд не міг
врахувати при розгляді справи, оскільки ці обставини не були і
не могли бути відомі ні сторонам по справі, ні суду і про них
стало відомо тільки після винесеного судом рішення.
Нововиявлені обставини згідно ст. 112 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
- це юридичні факти,
що існували на момент розгляду справи і мають суттєве значення
для її вирішення, які не могли бути відомі заявникові.
Як на нововиявлену обставину відповідач посилається на розписку
про знаходження французького задника у технікумі, яка датована
9.12.2003.
За висновками судів першої та апеляційної інстанції цю обставину
не можна вважати нововиявленою, оскільки розписка добута
відповідачем вже після прийняття рішення і постанови по даній
справі, тобто ця обставина не була наявною в період вирішення
спору по суті і є новою.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не
можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення
за правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за
нововиявленими обставинами у повному обсязі.
Межі перегляду справи у касаційній інстанції визначені ст. 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Касаційна інстанція перевіряє судові рішення на підставі
встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої
чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального
права.
Приймаючи до уваги викладене колегія суддів вважає, що постанова
апеляційного господарського суду від 03.03.2004 відповідає
нормам господарського процесу і підстав для її скасування немає.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 112
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 03.03.2004 у справі № 23/207 залишити без змін, касаційну
скаргу без задоволення.