ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.05.2004 Справа N 5/259
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу ВАТ “У” ” в особі структурної одиниці
Нафтогазовидобувного управління “О” ВАТ “У” на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2004 р.
у справі за позовом ТОВ науково-виробничої компанії “Е” до ВАТ
“У” в осбі структурної одиниці Нафтогазовидобувного управління
“О” ВАТ “У”
про стягнення сум
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В:
У травні 2003 р. ТОВ науково-виробничої компанії “Е” пред’явило
у господарський суд позов до ВАТ “У” в особі структурної одиниці
Нафтогазовидобувного управління “О” ВАТ “У” про стягнення 42 000
грн., в тому числі 38000 грн. боргу за передану науково-технічну
продукцію згідно Договору № 773-Р від 04.05.2001 р. та 4 000
грн. витрат пов’язаних з оплатою послуг адвоката.
Рішенням господарського суду Сумської області від 03.11.2003 р.,
залишеним без змін постановою Харківського апеляційного
господарського суду від 12.01.2004 р., позов було задоволено
частково, з Нафтогазвидобувного управління “О” ВАТ “У” стягнуто
38000 грн. боргу.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2004 р.
та рішення господарського суду Сумської області від 03.11.2003
р., у задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості за
виконані роботи у сумі 38000 грн. відмовити, посилаючись на
порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(діяв на період
спірних правовідносин) зобов’язання повинні виконуватися
належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок
закону, акта планування, договору, а при відсутності таких
вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Судом, у порядку виконання ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
встановлено, що 04.05.2001р. між позивачем та відповідачем було
укладено договір № 173-р на розроблення науково-технічної
продукції з додатками до договору, відповідно до умов якого,
позивач передав відповідачу науково-технічну продукцію на
загальну суму 138000 грн.
Відповідач розрахувався за отриману продукцію частково,
заборгованість складала 38000 грн.
Зазначені обставини судом встановлено на підставі зібраних
доказів, яким в їх сукупності суд дав належне юридичне
обґрунтування і прийшов до підставного висновку про стягнення з
відповідача заборгованої суми.
Водночас, суд обґрунтовано відхилив вимоги позивача щодо
стягнення 4000 грн. за послуги адвоката, які надавались не
адвокатом, а ТОВ “УК”, на підставі укладеного договору з
позивачем, це з одного боку, а з іншого, на платіжному дорученні
№ 91 від 27.05.2003 р. про сплату позивачем 4000 грн. відсутні
посилання, як встановлено судом, про надання юридичних послуг
саме по даній справі.
Отже, рішення господарського суду відповідає матеріалам справи і
вимогам закону.
Підставно з рішенням суду погодився і суд апеляційної інстанції.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків про
неправильне застосування судом норм матеріального та
процесуального права, яке привело чи могло привести до
неправильного вирішення спору, а посилання в касаційній скарзі і
на недоведеність обставин справи, як і перевірку та переоцінку
доказів, та виходячи з припису ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, це виходить за межі
перегляду справи в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 111-5,111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “У” в особі структурної одиниці
Нафтогазовидобувного управління “О” ВАТ “У” залишити без
задоволення, а постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 12.01.2004 р. без змін.