ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                           ПОСТАНОВА

                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 26.05.2004                                       Справа N 17/335

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

                    Перепічая В.С. (головуючого),

                    Вовка І.В.,

                    Гончарука П.А.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м.Києві

касаційну скаргу   H-cької залізниці

на  постанову      Донецького апеляційного господарського суду від

                   20.01.2004 року

у справі

за позовом         Відкритого акціонерного товариства "XXX"

до                 H-cької залізниці

про                стягнення суми

                            УСТАНОВИВ:

У жовтні  2003  року  позивач  звернувся  до  господарського  суду

Донецької області з позовною заявою до відповідача  

про   стягнення 10260   грн.,   

посилаючись   на   те,  що  останній  в  порушення

законодавства не обгрунтовано стягнув  з  його  особового  рахунку

зазначені кошти.

Рішенням господарського  суду  Донецької  області  від  30.10.2003

рокупозов задоволено.

Постановою Донецького   апеляційного   господарського   суду   від

20.01.2004  року  зазначене рішення суду першої інстанції залишене

без змін.

У касаційній  скарзі  відповідач  вважає,  що  судом   неправильно

застосовано  і  порушено  норми  матеріального  та  процесуального

права,  і тому просить прийняті ним рішення скасувати та в  позові

відмовити.

У відзиві  на  касаційну  скаргу  позивач вважає,  що рішення суду

відповідають законодавству і просить залишити їх без змін.

Заслухавши пояснення  представників  позивача,  дослідивши  доводи

касаційної скарги та відзиву на неї,  перевіривши матеріали справи

і прийняті в ній судові рішення,  суд вважає,  що касаційна скарга

підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається  із  матеріалів  справи,  між сторонами виник спір у

зв'язку з  списанням  відповідачем  грошових  коштів  з  особового

рахунку позивача у вигляді нарахованих додаткових зборів.

Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про стягнення

з  відповідача  грошових  коштів  списаних  останнім  з  особового

рахунку без його згоди.

Відповідно до ч.9 ст.10 Закону України "Про залізничний транспорт"

( 273/96-ВР ) (273/96-ВР)
         розрахунки  відправників  і  одержувачів  вантажу  з

підприємствами  залізничного транспорту загального користування за

перевезення,  додаткові збори за вантажні операції і  користування

рухомим  складом  здійснюються  в  порядку  передбаченому Статутом

залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
         іншими актами законодавства України

та міжнародними договорами.

За вимогами  ст.62  Статуту Залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
         порядок

розрахунків за перевезення і послуги встановлюються  Укрзалізницею

згідно з чинним законодавством.

Згідно  п. 2.3   Правил   розрахунків   за   перевезення  вантажів

( z0864-00 ) (z0864-00)
        , затверджених наказом Міністерства транспорту України

від 21.11.2000  року  №  644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції

України 24.11.2000 року за  №  864/5085)  безготівкові  розрахунки

через  Тех ПД за перевезення вантажу між залізницею і відправником

(одержувачем,  експедитором)  здійснюються  на  підставі  договору

(додаток 1).

Згідно з  договором  Тех  ПД  відкриває  особовий  рахунок кожному

відправнику (одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.

У той  же  час  суд,   вирішуючи   спір,   на   зазначені   вимоги

законодавства  уваги  не звернув,  та виходячи з них,  не з'ясував

питання про те,  чи не було укладено між  сторонами  договору  про

організацію   перевезень  вантажів  і  проведення  розрахунків  за

перевезення та надані залізницею послуги,  а звідси,  не  з'ясував

правову   природу  спірних  правовідносин  і  підстави  заявленого

позову.  При цьому у  разі  наявності  договору,  суду  слід  було

дослідити його умови щодо спірних правовідносин з урахуванням норм

матеріального права, що регулюють зазначені правовідносини.

Разом з цим, суду приймаючи рішення слід було мати на увазі вимоги

ст.ст.  84,  105  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
         та постанови Пленуму

Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 (зі змінами) "Про

судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        .

За таких  обставин  оскаржені  судові  рішення  не  можна  визнати

законними й обгрунтованими,  і тому вони підлягають  скасуванню  з

передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час  нового  розгляду  справи  суду слід врахувати викладене і

вирішити спір відповідно до вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9  -

111-12 Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,

Вищий господарський суд України

                           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу H-cької залізниці задовольнити частково.

Постанову Донецького   апеляційного   господарського   суду    від

20.01.2004 року  та  рішення господарського суду Донецької області

від 30.10.2003 року скасувати, і справу № 17/335 передати на новий

розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий В.Перепічай

Суддя      І.Вовк

           П.Гончарук