ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.05.2004 Справа N 17/52-03-1336
(ухвалою судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кривди Д.С.,
суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргу ДП БМУ N 12 ВАТ ВБМО "Одесбуд"
на постанову від 23.12.2003 р. Одеського апеляційного
господарського суду
у справі N 17/52-03-1336 господарського суду Одеської області
за позовом ДП БМУ N 12 ВАТ ВБМО "Одесбуд"
до Управління земельних ресурсів Одеської міської ради
третя особа Одеська міська рада
про спонукання щодо внесення змін до грошової оцінки
земельної ділянки
за участю представників сторін
від позивача: Артемчук П.П. - голова правління
від відповідача: у засідання не прибули
від третьої особи: у засідання не прибули
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 14.05.2003 р. господарського суду Одеської
області було відмовлено у задоволенні позову дочірнього
підприємства будівельно-монтажного управління N 12 АТ ВБМО
"Одесабуд" до Управління земельних ресурсів Одеської міської ради
за участю в якості третьої особи Одеської міської ради про
спонукання відповідача внести зміни до грошової оцінки земельної
ділянки.
Постановою від 10.06.2003 р. Одеського апеляційного
господарського суду рішення суду першої інстанції було залишено
без змін.
Ухвалою від 17.11.2003 р. господарського суду Одеської
області (суддя Железна С.П.) в задоволені заяви дочірнього
підприємства будівельно-монтажного управління N 12 АТ ВБМО
"Одесабуд" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення
господарського суду Одеської області від 14.05.2003 р. -
відмовлено.
В обґрунтування свого висновку, суд в ухвалі зазначив, що
підстави, на які посилається ДП БМУ N 12 ВАТ ВБМО "Одесабуд", а
саме роз'яснення надані в листі Одеського міського управління
земельних ресурсів N 657 від 15.08.2003 р., не можуть прийматись
судом як нововиявлені обставини.
Постановою від 23.12.2003 р. Одеського апеляційного
господарського суду (колегія суддів у складі: Воронюка О.Л. -
головуючого, Єрмілова Г.А., Лашина В.В.) ухвалу суду першої
інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими у справі ухвалою і постановою
ДП БМУ N 12 ВАТ ВБМО "Одесабуд" звернулося з касаційною скаргою до
Вищого господарського суду України.
У касаційній скарзі заявлена вимога про скасування ухвали та
передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції,
посилаючись на неправильну оцінку листа Одеського управління
земельних ресурсів, як нововиявленої обставини - підстави для
перегляду рішення, що набуло законної сили.
Ухвалою від 27.02.2004 р. Вищий господарський суд України
порушив касаційне провадження по перегляду ухвали і постанови у
справі.
Заслухавши суддю-доповідача Уліцького А.М., пояснення
представника скаржника, що підтримав доводи, викладені у скарзі,
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
вважає, що касаційні скарга не підлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
Приймаючи рішення від 14.05.03 р. господарський суд Одеської
області виходив з того, що позивачем не доведено неправомірного
застосування при розрахунку грошової оцінки земельної ділянки, що
знаходиться в його користуванні, коефіцієнта функціонального
використання даної земельної ділянки 1,2 і необхідність змінити
його на Кф-0,5.
13 жовтня 2003 р. ДП БМУ N 12 ВАТ ВБМО "Одесабуд" звернулось
до господарського суду Одеської області з заявою про перегляд за
нововиявленими обставинами рішення у справі Вимоги скаржника
мотивовані отриманням ним листа Одеського міського управління
земельних ресурсів N 657 від 15.08.2003 р., яким визнається за
доцільне розповсюдження на території, яка використовується
заявником, коефіцієнта, який характеризує функціональне використай
земельної ділянки на рівні 0,325 як добуток коефіцієнтів 0,65
(землі енергозабезпечення) 0,65 (землі що зайняті поточним
будівництвом), що в свою чергу не було відомо позивачу при
розгляді даної справи.
Відповідно до ст. 112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський
суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало
законної сили, за нововиявленими обставинами, які мають істотне
значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Абзац 2 ст. 23 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
передбачає, що грошова оцінка земельної ділянки щороку
за станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок
проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
Прийняте у справі рішення суду стосувалося коефіцієнту
функціонального використання земельної ділянки, визначеного у
довідці Одеського міського управління земельних ресурсів у 2000 р.
Грошова оцінка населених пунктів здійснюється за Методикою,
затвердженою Кабінетом Міністрів України від 23.03.1995 р. N 213
( 213-95-п ) (213-95-п)
, зокрема, згідно п. 21 за формулою
В х Нп
Цн = -------- х Кф х Км
Нк
за якою Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне
використання земельної ділянки (під житлову та громадську
забудову, для промисловості, транспорту тощо).
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
позивач
зобов'язаний був довести обґрунтованість оспореного у справі
коефіцієнту та обставини функціонального використання землі
відповідні коефіцієнтам встановленим згідно рішення Одеської
міської ради від 09.12.1999 р. N 438-XXIII.
Доведення обґрунтованості своїх доводів в цій частині позивач
до прийняття рішення у справі не довів, а посилання на лист
Одеського міського управління земельних ресурсів N 657 від
15.08.2003 р. не є нововиявленою обставиною у розумінні ст. 112
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки саме ці обставини були предметом
спору і сторонам були відомі, але внаслідок неповноти встановлення
з вини сторін у справі не стали обставиною, на підставі якої спір
підлягав вирішенню, а позивач не використав наданих процесуальним
законодавством прав у повному обсягу для захисту своїх інтересів
на момент розгляду справи у судових інстанціях.
Зважаючи на викладене, касаційна скарга задоволенню не
підлягає, а постанову апеляційної інстанції слід залишити без
змін.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
23.12.2003 р. у справі N 17/52-03-1336 залишити без змін, а
касаційну скаргу без задоволення.