ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.05.2004 Справа N 07/355-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м.Києві
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "XXX"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 16.01.2004 року
у справі
за позовом Відкритого акціонерного товариства "XXX"
до Дочірнього підприємства відкритого
акціонерного товариства ХЗП "YYY" Ремонтно -
експлуатаційне управління "YYY"
про стягнення суми,
УСТАНОВИВ:
У серпні 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Харківської області з позовною заявою до відповідача
про стягнення заборгованості в сумі 12739,42 грн., пені в
сумі 884,43 грн., інфляційних сум 1110,41 грн. і 3% річних у
сумі 957,53 грн.,
посилаючись на те, що останній неналежним чином виконав договірні
зобов'язання з оплати за поставлену електричну енергію.
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.09.2003
року у позові відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
16.01.2004 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано
та позов залишено без розгляду.
Доповідач-Вовк І.В.
У касаційній скарзі позивач вважає, що апеляційним судом
неправильно застосовано норми процесуального права, і тому просить
прийняту ним постанову скасувати та позов задовольнити.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній
судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено
договір № 364-Е від 13.11.2000 року, за умовами якого позивач
зобов'язався поставити електричну енергію, а відповідач
зобов'язався здійснювати за неї оплату в установлені договором
строки.
За актом прийому-передачі № 133 позивач поставив, а відповідач
прийняв за період з 01.12.2000 року по 31.12.2000 року електричну
енергію в кількості 201252 квт.ч. Згідно договору поруки № 458Е
від 15.12.2000 року укладеного між позивачем, відповідачем і ТзОВ
"ZZZ" останній зобов'язався відповідати перед позивачем за
виконання зобов'язань відповідачем за договором № 364Е від
13.11.2000 року.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення з
відповідача заборгованості за поставлену електричну енергію, пені,
інфляційних сум і 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням
останнім зобов'язань з оплати за договором.
Приймаючи постанову про скасування рішення суду першої інстанції,
апеляційний суд виходив з того, що місцевим господарським судом
зроблено висновки на неповно з'ясованих обставинах справи.
Проте, апеляційним судом в порушення вимог ст.43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, також не було вжито заходів щодо всебічного, повного
і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в
їх сукупності.
До того ж, апеляційний суд, залишаючи позов без розгляду з підстав
ненадання позивачем на вимогу його ухвали належних доказів в
обгрунтування своїх вимог, не навів правових підстав такому
висновку передбачених процесуальним законом.
При цьому, суду слід було мати на увазі, що перелік підстав
залишення позову без розгляду передбачений ст. 81 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, та є вичерпним.
У той же час, суд апеляційної інстанції, залишивши позов без
розгляду, ухилився від перегляду судового рішення по суті, не
звернувши уваги на вимоги ст.38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Разом з цим, не можна погодитись із висновками суду першої
інстанції, оскільки вони грунтуються на неповно з'ясованих
обставинах справи в порушення ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що
вплинуло на правильність застосування норм матеріального права.
Так, судом не було належним чином з'ясовано обставин пов'язаних з
виконанням зобов'язань перед позивачем за спірним договором з боку
поручителя відповідача та не перевірено доводи сторін щодо
обгрунтування розміру заявлених вимог.
При цьому належало дослідити обгрунтування розміру заявлених вимог
з урахуванням фактичних даних, які містяться в первинних
документах сторін згідно бухгалтерського обліку.
Крім цього, суду приймаючи рішення слід було врахувати вимоги
ст.ст. 84, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та постанови Пленуму
Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
(зі змінами) "Про судове рішення".
За таких обставин, прийняті в даній справі судові рішення не можна
визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Під час нового розгляду справи суду слід врахувати наведене і
вирішити спір відповідно до вимог закону.
З огляду викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "XXX"
задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
16.01.2004 року та рішення господарського суду Харківської області
від 22.09.2003 року скасувати, і справу № 07/355-03 передати на
новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий В. Перепічай
С у д д і: І. Вовк
П.Гончарук