ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.05.2004 Справа N 2-8/4820.1-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства "Т" в особі Кримської дирекції
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 28 жовтня 2003 року у справі № 2- 8/4820.1-2003 за позовом
відкритого акціонерного товариства "Т" в особі Кримської дирекції
до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія
"К", за участю третьої особи - закритого акціонерного товариства
"У" про стягнення суми, -
В С Т А Н О В И В:
У червні 2001 року відкрите акціонерне товариство "Т" в особі
Кримської дирекції звернулось до арбітражного суду Автономної
Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою
відповідальністю "Виробнича компанія "К" про стягнення 3462615
грн., які складають долю тарифних послуг від надання міжміського
та міжнародного зв'язку.
Заявами до суду позивач неодноразово уточнював позовні вимоги,
збільшив їх розмір та просив суд стягнути з відповідача 6527090,99
грн.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим
від 22 серпня 2003 року, залишеним без змін постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 жовтня
2003 року, в позові відмовлено.
В касаційній скарзі та доповненні до неї позивач просить скасувати
постановлені судові рішення та направити справу на новий розгляд
до суду першої інстанції, посилаючись на те, що попередніми
судовими інстанціями порушені норми матеріального і процесуального
права.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити
оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без
задоволення, посилаючись на відсутність правових підстав для її
задоволення.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 26 травня 2004 року.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи,
вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та
заперечення проти неї, суд вважає, що касаційна скарга не підлягаґ
задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями та вбачається з
матеріалів справи, 20 лютого 1996 року між закритим акціонерним
товариством "У" та товариством з обмеженою відповідальністю
"Виробнича компанія "К" укладено договір № 7-17/67, відповідно до
умов якого закрите акціонерне товариство "У" зобов'язувалось
надати споживачам автоматичного телефонного зв'язку, що підключені
до телефонної станції, яка належить товариству з обмеженою
відповідальністю "Виробнича компанія "К", доступ до міжміської та
міжнародної телефонної мережі, яка належить закритому акціонерному
товариству "У", у відповідності з діючими стандартами якості, з
використанням власного майна. Умовами вказаного договору
передбачений порядок розрахунків товариства з обмеженою
відповідальністю "Виробнича компанія "К" з закритим акціонерним
товариством "У", Українським підприємством міжнародного та
міжміського зв'язку та телебачення УТ, Українським об'єднанням
електрозв'язку "Т", виходячи з фактично наданих за звітний період
послуг міжнародного та міжміського зв'язку.
Відмовляючи в позові та залишаючи рішення місцевого суду без змін,
попередні судові інстанції виходили з того, що між відкритим
акціонерним товариством "Т" та товариством з обмеженою
відповідальністю "Виробнича компанія "К" не укладено будь-яких
договорів, в зв'язку з чим відкритим акціонерним товариством "Т"
було подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю
"Виробнича компанія "К" про спонукання укласти договір. Ухвалою
господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2002
року провадження у справі за даним позовом припинено в зв'язку з
відсутністю між сторонами предмету спору.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що відповідач не
брав на себе зобов'язань по здійсненню розрахунків за використання
мережі відкритого акціонерного товариства "Т", так як і останнє не
брало на себе будь-яких зобов'язань щодо надання відповідачу своїх
каналів зв'язку та обладнання.
Судами зазначено, що позивачем не надано доказів використання
відповідачем обладнання позивача, його найменування, кількості,
місцезнаходження, його належність: кому належить вказане
обладнання, на якій підставі.
Висновок попередніх судових інстанцій про те, що позивачем не
надано доказів нанесення шкоди його майну неправомірними діями
відповідача, в зв'язку з чим він поніс збитки у вигляді
неодержаних доходів, а тому підстав для задоволення позовних вимог
не вбачається, є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним
обставинам та наявним матеріалам справи, нормам процесуального і
матеріального права, а доводи касаційної скарги його не
спростовують.
З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення зміні
або скасуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Т" в особі
Кримськоє дирекції залишити без задоволення, а рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2003
року та постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 28 жовтня 2003 року у справі № 2- 8/4820.1-2003 без змін.