ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2004                              Справа N 10/562

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу

товариства   з  обмеженою  відповідальністю  "ІІАА"  на  постанову

Київського апеляційного господарського суду від 4 грудня 2003 року

у   справі   №   10/562   за   позовом   товариства   з  обмеженою

відповідальністю "ПД" до товариства з  обмеженою  відповідальністю

"ІІАА" про стягнення суми, -

                        В С Т А Н О В И В:

У вересні  2003  року товариство з обмеженою відповідальністю "ПД"

звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства

з  обмеженою  відповідальністю  "ІІАА"  про  стягнення 13000 грн.,

посилаючись на невиконання відповідачем умов договору № 3  від  28

лютого  2003  року  щодо  пошуку  земельної ділянки для розміщення

Торгівельного комплексу універсального типу.

Рішенням господарського суду м.  Києва від 22 жовтня 2003  року  в

позові відмовлено.

Постановою Київського   апеляційного  господарського  суду  від  4

грудня  2003  року  рішення  місцевого  суду  скасовано,  а  позов

задоволено.  Стягнуто з відповідача на користь позивача 13000 грн.

безпідставно одержаних коштів та судові витрати.

В касаційній  скарзі  відповідач   просить   скасувати   постанову

апеляційного  суду,  а  рішення суду першої інстанції залишити без

змін,  посилаючись  на  те,  що  апеляційним  господарським  судом

порушені   та   неправильно   застосовані  норми  матеріального  і

процесуального права.

Заслухавши пояснення  представників  сторін,  вивчивши   матеріали

справи,  обговоривши  доводи  касаційної  скарги,  суд вважає,  що

касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в позові,  місцевий суд виходив з того,  що  укладений

між  сторонами  договір  №  3  від  28  лютого  2003 року за своєю

правовою природою є договором підряду,  відповідно до  умов  якого

позивач  перерахував  на підставі платіжного доручення № 99 від 28

лютого 2003 року в якості передоплати 13000 грн.

Судом встановлено,  що відповідачем не  виконані  зобов'язання  за

договором  в  зв'язку  з  тим,  що  позивач  не  надав  погодження

передпроектних пропозицій щодо  адресного  розміщення  об'єкту  на

плані  з  нанесенням на ньому плануючих меж земельної ділянки,  що

передбачено умовами укладеного договору  підряду,  внаслідок  чого

відповідач  був позбавлений можливості своєчасно виконати завдання

позивача.

При розгляді  апеляційної  скарги,  суд  другої  інстанції  дійшов

підставного висновку про необхідність скасування рішення місцевого

суду та задоволення позову,  оскільки матеріали справи не  містять

доказів того,  що виконавець пропонував замовнику для попереднього

погодження перед розробкою  теми  варіант  земельної  ділянки  для

розміщення  будівельного  об'єкту,  та  доказів передачі замовнику

варіанту земельної ділянки для  попереднього  погодження  розробки

проекту в межах строку, визначеного договором.

Апеляційним судом   встановлено,  що  лише  після  закінчення  90-

денного строку виконання всього зобов'язання і на вимогу повернути

аванс, відповідач направив замовнику витяг з бази даних Державного

земельного кадастру,  з варіантом розміщення будівництва, оцінивши

попередню пропозицію у 18000 грн., але замовник вже відмовився від

прийняття виконання, на що мав право.

Висновок апеляційної  інстанції  про  те,  що  позовні  вимоги   є

підставними  та  обґрунтованими відповідає фактичним обставинам та

наявним матеріалам справи,  нормам матеріального і  процесуального

права, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене,  постанова апеляційного господарського суду

зміні або скасуванню не підлягає.

Посилання скаржника  на  неповне  з'ясування   апеляційним   судом

обставин  справи не можуть братися до уваги,  виходячи з вимог ст.

111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,

якою передбачені межі повноважень касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст.   111-5,   111-7,  111-9,  111-11  Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський

суд України -

                       П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу  товариства  з  обмеженою відповідальністю "ІІАА"

залишити без  задоволення,  а  постанову  Київського  апеляційного

господарського  суду  від 4 грудня 2003 року у справі № 10/562 без

змін.