ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.05.2004 Справа N 40/479
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
за участю представників сторін А.А.А. (дов. від 01.03.04) та
Б.Б.Б. (дов. від 19.10.03), розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"XXX"
на рішення від 4 листопада 2003 року господарського суду
м. Києва та постанову від 14 січня 2004 року
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 40/479
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
до закритого акціонерного товариства "YYY"
про визнання недійсним договору,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 4 листопада 2003 року господарського суду м. Києва
(суддя Л.Смірнова), залишеним без змін постановою від 14 січня
2004 року Київського апеляційного господарського суду (судді Д.
Кривда, В. Рябуха, Л. Гольцова) в позові відмовлено з мотивів
недоведеності вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "XXX" просить судові акти
в справі скасувати з огляду на порушення господарськими судами
статті 209 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
і статті
33 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
і
позов задовольнити.
Закрите акціонерне товариство "YYY" проти доводів касаційної
скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Як встановлено місцевим і апеляційним господарськими судами, між
сторонами був укладений договір від 26 червня 2002 року за №
26/02, предметом якого є поставка ваги автомобільних електронних,
підкладних, з найбільшою межею важення однієї осі (моста) 30 тонн
та розміром вантажоприйомної платформи 4, 2 х 0,8 метрів.
На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок
відповідача ціну договору - 53 800 грн., а відповідач здійснив
поставку.
До господарського суду подано позов про визнання договору
недійсним з підстав укладення його внаслідок обману, оскільки
поставщик ввів позивача в оману стосовно функціональності ваги.
Зазначені вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності
фактів обману представника однієї сторони іншою стороною і
наявності безпосереднього зв'язку з її волевиявленням щодо
укладення угоди.
Місцевий і апеляційний господарські суди дійшли висновків, що
подані позивачем докази не доводять умисного введення його в оману
відповідачем шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають
дійсності, або замовчування обставин, що мали істотне значення для
угоди, а отже і підстав, за наявності яких угода мала бути визнана
недійсною.
Крім того, господарськими судами враховане Свідоцтво від 19 серпня
2002 року за № 35-1233 Українського державного науково-виробничого
центру стандартизації, метрології та сертифікації про державну
метрологічну атестацію ваги автомобільної підкладної ВМА-1-30,
зав. № 20, відповідно до якого вага визнана такою, що відповідає
середньому класу точності згідно з ГОСТ 29329-92 і допускаються до
застосування.
Відповідно до встановлених статтею 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
меж перегляду справи в
касаційній інстанції колегія суддів не має права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
За обставин не встановлення господарськими судами підстав, за
наявності яких спірна угода визнається недійсною, у колегії суддів
відсутні правові підстави для задоволення касаційної скарги.
Інші доводи позивача зводяться до необхідності вирішення
касаційною інстанцією питань про надання переваги доказів
відповідача над іншими, тобто здійснення відмінної від даної
судами оцінки доказів, що суперечить вимогам статті 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а тому
до уваги не приймаються.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення від 4 листопада 2003 року господарського суду м. Києва та
постанову від 14 січня 2004 року Київського апеляційного
господарського суду у справі №40/479 залишити без змін, а
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "XXX" без
задоволення.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій