ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.05.2004 Справа N А-1/82
Вищий господарський суд України у складі суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.
суддів: Чернова Є.В.
Цвігун В.Л.
за участю представників:
позивача О.Дунець
відповідача Р.Госедло, Г.Мойсишин
розглянув касаційну Надвірнянської ОДПІ
скаргу
на постанову Львівського апеляційного господарського
суду
у справі № А-1/82
за позовом ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” м. Надвірна
до Надвірнянської ОДПІ Івано-Франківської
області
про визнання недійсним рішення відповідача від 12.04.2002
№ 160/23-0015/230/1792
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
28.07.2003 (суддя В.Соботник) позовні вимоги задоволені
повністю.
Рішення суду мотивовано тими обставинами, що встановлення обсягу
оподаткування товарів, які виготовлені з давальницької сировини
залежить від того, яке законодавство розповсюджується на
замовника готової продукції, відкриття конституційного
провадження стосовно тлумачення ст. 5 Закону України “Про
усунення дискримінації в оподаткуванні” ( 1457-14 ) (1457-14)
свідчить про
неоднозначність тлумачення цього законодавства, при винесенні
рішення господарський суд Івано-Франківської області враховує,
що позивач зобов’язаний здійснювати відвантаження підакцизних
товарів виходячи з рішення господарського суду
Івано-Франківської області від 26.06.2001. Підставою для
прийняття цього рішення є ухвали судової колегії з цивільних
справ Верховного Суду України від 12.04.2001, де передбачено, що
до 08.09.2002 до фірми “Фіаніт”, у статутному фонді якої не
менше 51% належить підприємству з іноземними інвестиціями
застосовується спеціальне законодавство.
Рішення судів, які набули чинності є обов’язковими для виконання
згідно ст. 115 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
28.10.2003 (судді Я.Юрченко, Т.Процик, Л.Давид) рішення суду
залишено без зміни та додатково зазначено, що за наявності
неоднозначності трактування прав та обов’язків платників
податків, податкові органи зобов’язані приймати рішення на
користь платника податків, Закон “Про усунення дискримінації в
оподаткуванні суб’єктів” ( 1457-14 ) (1457-14)
набуває чинності через
десять днів з дня його офіційного оприлюднення.
Надвірнянська об’єднана ДПІ просить постанову апеляційного суду
та рішення суду по цій справі скасувати, у позові відмовити так
як спірне рішення не породжує настання прав та обов’язків до
суб’єкта господарської діяльності, позивач зобов’язаний
сплачувати акцизний збір відповідно до Декрету Кабінету
Міністрів України “Про акцизний збір” ( 18-92 ) (18-92)
незалежно від
судового рішення господарського суду Івано-Франківської області
у справі № 8/194, на ДП “Фірму Фіаніт” розповсюджується митне,
валютне, податкове законодавство без винятків та обмежень.
ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” просить постанову та рішення суду
залишити без зміни, як такі, що відповідають нормам чинного
законодавства.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи та вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
26.06.2001 ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” зобов’язано здійснювати
відвантаження ДП “Фірмі Фіаніт Альфа” без оплати акцизного
збору, оскільки вироблений та відвантажений нафтопродукт не є
об’єктом оподаткування акцизним збором в рамках зазначених
договорів.
Рішення суду набуло чинності.
Підставою прийняття вказаного рішення є ухвали судової колегії з
цивільних справ Верховного Суду України від 12.04.2001, яким
передбачено застосування спеціального законодавства до фірми
“Фіаніт” та дочірніх підприємств до 08.09.2002.
Зазначені ухвали Верховного Суду України є чинними та
обов’язковими до виконання.
Касаційна інстанція констатує, що оскільки сторони у справі
знаходяться у адміністративному підпорядкуванні обов’язок
доказування наявності фактичних обставин покладається на ДПІ.
Між тим, в матеріалах справи відсутні цивільно-правові угоди,
інші документи, що не дає можливість касаційній інстанції
вивчити їх умови, визначити вид відповідної угоди, не дає
підстави для підтвердження або спростування тих чи інших фактів.
В силу ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
має права встановлювати інші обставини справи, по іншому
оцінювати надані докази.
По справі оголошувалась перерва до 25.05.2004 до 9-45.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду у справі
№ А-1/82 від 28.10.2003 та рішення суду по цій справі залишити
без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.