ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
25.05.2004                                     Справа N 8/217-03
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому         Управління Пенсійного фонду
судовому засіданні в м. Києві    України у Вінницькому районі
касаційну скаргу                 Вінницької області
 
на постанову                     Житомирського апеляційного
                                 господарського суду від
                                 10.02.2004 р.
 
у справі                         № 8/217-03
 
за позовом (заявою)              Прокурора Вінницького району в
                                 інтересах держави в особі
                                 Вінницького районного
                                 управління Пенсійного фонду
                                 України
 
до                               Сільськогосподарського
                                 товариства з обмеженою
                                 ідповідальністю “А”
 
про   стягнення 1 499, 82 грн.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського суду Вінницької області від  08.08.2003
р.  позовні  вимоги  про  стягнення 1 499,  82  грн.  задоволені
частково,  присуджено  до  стягнення з  відповідача  на  користь
позивача  1 433, 53 грн. витрат на виплату пільгових  пенсій,  а
також покладено частину судових витрат по сплаті державного мита
у   сумі   49,   09  грн.  та  витрат  на  інформаційно-технічне
забезпечення  судового  процесу у сумі  113,  57  грн.  В  решті
позовних  вимог  провадження по справі припинено  через  відмову
позивача від позову в цій частині.
 
Постановою  Житомирського апеляційного господарського  суду  від
10.02.2004  р.  в  задоволенні вимог  про  стягнення  витрат  на
виплату  пільгових пенсій у сумі 1 433, 53 грн. та у  віднесенні
на  відповідача  частини  судових  витрат  відмовлено,  в  іншій
частині  рішення  господарського  суду  Вінницької  області  від
08.08.2003 р. залишено без змін.
 
Не  погодившись із постановою апеляційної інстанції,  Управління
Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області
звернулося  до Вищого господарського суду України із  касаційною
скаргою  в  якій,  посилаючись на порушенням  судом  апеляційної
інстанції   норм   матеріального  права,   просить   оскаржувану
постанову  скасувати,  а рішення місцевого  господарського  суду
залишити без змін.
 
Перевіривши  правильність застосування апеляційним  та  місцевим
господарським  судом норм процесуального і матеріального  права,
повноту   встановлення  обставин  справи  та   правильність   їх
юридичної  оцінки,  колегія  суддів Вищого  господарського  суду
України   дійшла   висновку,  що  касаційна  скарга   Управління
Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області
не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
 
Відповідно  до  ч.  2  ст.  13  Закону  України  “Про   пенсійне
забезпечення”  ( 1788-12 ) (1788-12)
         (яку було виключено Законом  України
від  17.02.2000  р.  за  №  1461-ІІІ ( 1461-14  ) (1461-14)
        )  передбачено
відшкодування  фактичних виплат пенсій  за  віком  на  пільгових
умовах особам, що мають відповідний стаж роботи.
 
Таким  чином,  статус  об`єкта оподаткування  зазначений  платіж
отримав  після 15.03.2000 р., тобто з моменту набрання  чинності
Закону України від 17.02.2000 р. № 1461-III ( 1461-14 ) (1461-14)
        .
 
Місцевим   господарським  судом  було   встановлено,   а   судом
апеляційної   інстанції  підтверджено  наявність  заборгованості
відповідача   перед  позивачем  у  сумі  1  433,   53   грн.   з
відшкодування   виплат  пенсій  та  визначено   строк   внесення
останнього платежу до 25.01.2000 р.
 
Враховуючи,  що прокурор звернувся до суду з позовом  11.07.2003
р.,  а останній платіж відповідач мав внести до Пенсійного фонду
до    25.01.2000   р.,   суд   апеляційної   інстанції    дійшов
обґрунтованого  висновку, що позивачем пропущено строк  позовної
давностў,  що  є підставою для відмови в позові (ст.ст.  71,  80
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        ).
 
Крім  того,  колегія суддів Вищого господарського  суду  України
вважає  за  необхідне зазначити, що з набуттям даними  виплатами
статусу об`єкта оподаткування, норми, які встановлюють трирічний
строк  позовної  давності,  також для  них  збереглися,  про  що
свідчить   ст.   15   Закону  України  “Про  порядок   погашення
зобов`язань  платників  податків перед бюджетами  та  державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
        .
 
Вищий господарський суд вважає юридичну оцінку, дану апеляційним
господарським  судом обставинам справи такою, що ґрунтується  на
матеріалах справи та нормах законодавства України і підстав  для
задоволення касаційної скарги не вбачає.
Враховуючи  вищевикладене  та керуючись  ст.ст.  111-9,  111-10,
111-11  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський   суд
України, -
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.  Касаційну  скаргу  Управління  Пенсійного  фонду  України  в
Вінницькому районі Вінницької області залишити без задоволення.
 
2.  Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
10.02.2004 р. зі справи № 8/217-03 залишити без змін.